1000 днів війни: як живе Донбас

У січні виповнюється рівно 1000 днів з того моменту, як на Донбасі почалися бойові дії. 13 квітня 2014 року РНБО оголосила про початок антитерористичної операції в Слов'янську, а вже 14 числа указ був підписаний в. о. президента України Турчиновим.

На самому початку бойові дії розгорнулися в Слов'янську Донецької області, і поки в Донецьку обмежувалося лише мітингами і захопленнями адміністративних будівель, повзуча зараза війни почала поширюватися на інші міста – Костянтинівку, Краматорськ, Горлівку.

Будні війни

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Бойові дії, що стрімко розгорнулися, порушили звичне мирне життя. Багато людей залишили свої будинки, вирішивши перечекати важкі часи в спокійному місці або взагалі почати життя на мирних територіях. Решта були змушені адаптуватися під нові реалії.

"Практично всі жителі Київського, Куйбишевського, Петрівського районів, особливо ті, хто нікуди не виїжджав, можуть дати значного фору різним інструкторам з виживання в бойових умовах, – розповідає донеччанин Ілля. – Ми знаємо, як поводитися при обстрілі і з зав'язаними очима можемо бігти в підвал або бомбосховище. Наші комори завжди мають запас провізії на кілька тижнів. По звуку залпу практично безпомилково визначаємо не тільки тип артилерії – міномет, гаубиця або танк, а навіть можемо сказати, звідки стріляють".

Фото: AFP

До речі, для багатьох донеччан війна стала чимось настільки буденним, що її практично не помічають. "Здавалося б, справжній бойовий танк, з брудом на борту, бойовими відмітинами, котрий ще пахне порохом і торохтитьи по центральній вулиці міста – дивина, – ділиться Петро Анісімов. – Але для мене, та й в принципі, судячи по реакції навколишніх, це якась банальність. На жаль, танк або БТР на дорозі – став для нас настільки звичним, що ніхто не звертає на нього уваги".

Гетто і постійний страх смерті

З приходом "руського миру" колись процвітаючий регіон України переживає далеко не найкращі часи. Місцеві жителі відзначають, що зараз частина Донбасу, що знаходиться під контролем т. зв. "ДНР", не тільки не розвивається, а й методично руйнується бойовими діями і мародерами.

Варто відзначити, що до початку бойових дій з Донецька можна було дістатися у будь-яку точку світу. Однак тепер окуповані території перетворилися в справжнє гетто. Тут не літають літаки і не ходять потяги, оскільки залізничний вокзал і аеропорт мертві вже більше двох років. А поїздка з Донецька в сусідній Маріуполь, що розташований за сотню кілометрів, перетворилася у справжнє випробування.

"Раніше півтори години – і ти вже в Маріуполі, – згадує донеччанин Владислав Єремєєв. – А зараз купу блокпостів пройди, черги відстій. Дорога може розтягнутися на добу і більше. І ще не відомо, як може закінчитися поїздка. Раз у раз миготять новини, що блокпости обстрілюються і люди гинуть. Навіть в самому Донецьку я постійно переживаю за життя своєї сім'ї. Часті залпи, вибухи на вулицях, не рідко зустрічаєш озброєних людей. Хто вони, що у них в голові – не зрозуміло. Живемо в постійному напруженні. Розслабитися і "видихнути" виходить у ті рідкісні дні, коли виїжджаю в Маріуполь. Всього сотня кілометрів, а там вже життя за іншими правилами – мирне і спокійне".

Діти війни і голодні пенсіонери

Для дітей, які живуть на непідконтрольній території Донбасу, ці тисяча днів війни не пройшли безслідно. Багато дітлахів досі борються з наслідками обстрілів, які залишили слід на їхній психіці. Є й чимало тих, хто досі лякається гучних звуків, плаче, при вигляді іграшкових танків або суворо в три роки відрізняє БТР від БМП.

"Донецькі діти, звичайно, постраждали всі без винятку. Хтось досі пам'ятає, хтось досі чує звуки бойових дій, хтось забув… але у всіх без винятку війна позначилася на психіці. Виявиться цей слід у майбутньому чи назавжди зникне – залежить від батьків", – розповіла психолог Інна Кузьменко.

Батьки кажуть, що прикладають чимало зусиль, щоб діти якщо не забули, то не так гостро реагували на періодичні вибухи, звуки автоматних черг або танки, що їдуть по міській дорозі. "Нам довелося звернути все в гру. Якщо десь "бабах" – значить, колесо лопнуло біля автобуса. Постріли – хтось ганяється за диким вовком. Доньці 3 роки, поки ці оповідання ще діють", – поділився "рецептом" донеччанин Володимир Красніков.

Через військові дії в літній період донецькі випускники не могли виїхати за межі окупованих територій Донбасу, щоб пройти зовнішнє оцінювання або здати вступні іспити – дороги обстрілювалися і були закриті для проїзду. Молодим донеччанам довелося чекати рік, або шукати інші виші, ламаючи плани і перебудовуючи життєві перспективи.

На підконтрольних територіях Донбасу залишаються сотні самотніх пенсіонерів та інвалідів, які в кращому випадку можуть пересуватися по власній квартирі. Багато з них виживають лише завдяки небайдужим сусідам і волонтерам.

Фото: AFP

Людям допомагає Гуманітарний штаб Ріната Ахметова. За час своєї роботи Гумштаб видав мирним жителям Донбасу понад 11 млн наборів виживання. Щоб сформувати і видати таку кількість наборів, у логістичні центри Штабу в Донецьку і Маріуполі було доставлено понад 123 тис. тонн продуктів. Для перевезення такого обсягу гуманітарної допомоги на Донбас було відправлено 280 автоколон з 6190 фур. Як відзначають у Гумштабі, в 2017 році буде продовжена доставка та видача продуктової допомоги найбільш незахищеним верствам населення по обидві сторони лінії зіткнення.

Жити по-руськи

Після початку бойових дій окуповані території покинули українські органи влади. Поступово в Донецьку та інших непідконтрольних містах розрахунки стали здійснюватися в російських рублях. Перший час цінники в магазинах були подвійними – в рублях і гривнях, але потім самопроголошені "влади" змусили людей перейти на рублі.

"Спочатку курс гривні і рубля був 1:2. На мирній території курс був практично на третину дорожче. І навіть з таким грабіжницьким курсом вдалося витіснити гривню. А робити нічого, всіх змусили перейти на рубль, – розповідає Сергій Паридуха. – Лікарям, вчителям та іншим працівникам почали платити зарплати в рублях, за таким же курсом 1:2. Якщо дивитися уважніше, то зараз у нас в ходу старі купюри 1997 року випуску номіналом у 100 та 50 карбованців. Такого року навіть у Росії вже не в ходу практично. Це виходить, нам спихнули валюту з якихось старих запасів. А ось банкноти в 500 і 1000 рублів – велика рідкість".

Не секрет, що на окупованих територіях зарплати в середньому коливаються в районі 5000 рублів (2225 грн). Проте ціни на продукти стали значно вищими. Місцеві жителі нарікають, що ціни в Донецьку можуть конкурувати в рейтингу з найдорожчими містами світу.

Фото: Соцмережі

"Останнім часом похід за продуктами викликає тільки негативні емоції і некультурні висловлювання. Ось, наприклад, останній раз купив трохи продуктів, а 1500 рублів (670 грн) як не бувало. Наприклад, консерви в районі 100 рублів (45 грн) коштують, причому далеко не найкращої якості – два шматочки сардини і півбанки олії. Хочеш краще – плати більше. Сир 850 рублів (375 грн) за кілограм, ковбаса в районі 500 рублів (225 грн), яблука по 100 рублів. Сало, таке щоб можна було їсти і не кривитися, 350 рублів (150 грн), хоча в тому ж Маріуполі відмінне сало коштує в районі 60-70 гривень. Але крім їжі потрібно ж ще оплатити комуналку, і речі які-небудь купити. Загалом, ціни у нас дорожчі, ніж у Москві, а зарплати нижчі, ніж... та нижчі, ніж скрізь!", – в серцях зазначає донеччанин Михайло.

У свою чергу військово-політичний експерт Георгій Салманішвілі розповідає, що ґрунт для конфлікту готували задовго до години ікс.

"Методично армія розвалювалася, в регіоні насаджувався міф про обраність регіону, який "повинні почути", який "годує Україну і Європу". І коли ця ідея проникла у свідомість людей – у Києві відбувся Майдан, ідею революції гідності швидко вивернули навиворіт і вкинули Донбасу. Реакція не змусила себе чекати, – згадує військовий експерт.

Експерт нагадав, що за два з половиною роки Росія, куди бойовики так прагнули відвести Донбас, жодним чином не висловила бажання мати ще один федеральний округ.

Десятки тисяч жертв. За останніми даними ООН, опублікованими в кінці минулого року, за весь час конфлікту на Донбасі загинуло 9 758 осіб і 22 779 отримали поранення.

"Ця цифра включає жертви серед Збройних Сил України, цивільне населення і членів збройних груп. Більше 2 000 вбитих були цивільними особами. Крім того, в авіакатастрофі літака MH-17 загинуло 298 пасажирів і членів екіпажу. Кількість поранених цивільних осіб у зв'язку з конфліктом оцінюється між 6 000 і 7 000", – йдеться в заяві представництва ООН в Україні.