Робота в окупованому Донбасі: "Ціни Москви, зарплати Гондурасу"

З початком зими жителів окупованих територій Донбасу лихоманить не лише через грудневі холоди або застуди. В регіоні, захопленому бойовиками так званої "ДНР", масово закриваються підприємства, працівників викидають на вулицю без грошей і перспектив.

Шахтарі не при справах

У Вуглегірську шахта була єдиним підприємством, яке забезпечувало роботою жителів нечисленного міста.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Всім трудящим шахти, які значаться в штаті і ще не отримували повідомлення про скорочення, необхідно терміново до 15 грудня 2016 року зі 9:00 до 13:00 з'явитися у відділ кадрів з приводу скорочення. У разі неявки в зазначені терміни виникнуть складності в оформленні документів і нарахувань допомог, так як працівники відділу кадрів і розрахункового сектора також підлягають скороченню найближчим часом", – йдеться в повідомленні адміністрації, поширеному серед співробітників шахти.

Гірники кажуть, що з приходом т.зв. "ДНР" одна з найбільш шанованих на Донбасі професій навмисно знищується.

"Все вугілля, що у нас видобувається, закуповується Україною або розходиться за місцем, – розповідає гірник з Макіївки Михайло. – Росії наше вугілля точно не потрібно. Зараз шахти просто вбиваються – в Макіївці, Єнакієвому, Горлівці. У тому ж Донецьку максимум дві шахти працюють і то зарплати затримують за чотири-п'ять місяців. Шахти постійно закриваються, а шахтарі опиняються не при справах. Куди податися людині, яка 10 років під землею відпрацювала? Ясна річ, що вона може розраховувати максимум влаштуватися водієм або кудись ще, де не вимагають особливих навичок. А значить, і зарплата буде 2-3 тисячі рублів (близько 1300 грн.)".

Крім того, по сусідству закривається ще одна шахта. Як розповіли співробітники, її спіткала сумна доля всіх подібних підприємств – шахту ріжуть на метал.

"Шахту закриємо, метал виріжемо і кущики посадимо. Все буде екологічно чисто, як і не було. Селище вимре, багато хто вже виїхав заробітчанами в Москву, там орють як раби, без вихідних, без сім'ї, ось це ми розжилися без України", – обурюються жителі регіону в соцмережах.

Крім того, всім виставленим за ворота шахтарям керівництво підприємств заборгувало зарплати за кілька місяців. Цей факт, помножений на голодне свято Новий рік, викликає невдоволення – поки щодо тихе, але вже на межі. Страх перед озброєними людьми, які на заклик начальства являються припиняти шахтарські голодні бунти, дуже сильний на окупованих територіях.

Фото: Соцмережі

"Ніхто не ризикне зв'язуватися з віджатим заводом"

В кінці листопада, в Харцизьку зупинив роботу один найпотужніших заводів з виробництва канатної продукції. Місцеві жителі стверджують, що самопроголошена "влада" спробувала накласти руки на завод, і власнику довелося згорнути виробництво.

З кінця листопада співробітники заводу не виходять на роботу – їх відправили у неоплачувану відпустку на шість місяців. Проте, керівництво заводу обіцяло виплатити заборгованості співробітникам підприємства.

"Хочу поставити конкретне завдання: виконуйте наказ про просте. Нікому крім чергових не потрібно виходити на роботу до того часу, поки ви не побачите інформацію про запуск на нашому офіційному сайті", – йдеться у зверненні гендиректора заводу Сергія Лавриненка.

Окупаційна влада повідомила співробітникам заводу, що власник кинув підприємство напризволяще, але, мовляв, в т.зв. "ДНР" їм допоможуть і навесні запустять підприємство на повну потужність. Запевняють, що торгуватимуть по всіх окупованих територіях, а також з Росією. Але співробітники сильно сумніваються в успіху цієї справи.

"Від власника заводу пішов лист і споживачам і постачальникам, що завод віджатий, вся продукція є контрафактною, всі сертифікати ТУ ДСТУ є недійсними... Всі договори припиняються. Навіть в РФ мало хто ризикне з віджатим заводом зв'язуватися", – розповів колишній працівник канатного заводу.

Разом з тим, бойовики не припиняють розрізати на металобрухт інші підприємства на захопленій території. Свої діяння загарбники не приховують і мародери серед білого дня на очах у місцевих жителів. В інтернеті раз у раз з'являються фотографії демонтованої інфраструктури, що потрапила під пильну увагу бойовиків.

"На цьому фото останки канатної дороги заводу "Промцемент", який знаходиться в Амвросіївці (місто під контролем т.зв. "ДНР")", – йдеться в тексті під фото. Також користувачі соцмереж зазначають, що раніше по цій канатній дорозі на завод доставляли мергель з кар'єру. "Було виробництво – тепер купа металобрухту. В найближчі дні все це вивезуть", – резюмує автор інтернет-поста.

Фото: Соцмережі

"Таксує навіть наш директор"

Прості донеччани кажуть, що раніше стабільна і процвітаюча економіка Донбасу практично розвалена. Щоб прогодувати сім'ю, людям доводиться працювати по 16 годин на добу.

"Більше ніж два роки минуло, а я все ніяк не можу зрозуміти, за що люди виживають. Це якийсь феномен Донбасу: ціни як в Москві, а зарплати – Гондурасу, – дивується донеччанин Сергій. – Щоб прогодувати сім'ю, мені доводиться працювати на двох роботах: автослюсарем і таксувати. Сяк-так за місяць виходить десь 10-12 тисяч рублів (4000-4900 грн). З дому виходжу о 5 ранку, а повертаюся о 10 вечора. Але у мене виходу немає, доводиться працювати багато, щоб утримувати дружину і маленьку дитину. Знайти роботу в Донецьку – вкрай складне завдання. Щоб влаштуватися на якусь нормальну посаду – повинні бути "зв'язки" з начальством, по-іншому ніяк. Дуже багато людей збідніло, навіть тих, хто раніше відчував себе цілком упевнено в фінансовому плані. Це відразу кидається в очі. Наприклад, якщо до війни в тролейбусі навряд чи можна було зустріти даму в норковій шубі, то зараз – будь ласка, дуже багато людей, скажімо так в дорогому, нехай і злегка поношеному одягу. Так що тут далеко ходити, навіть наш директор вечорами трохи таксує на своїй дорогій "Тойоті", хоча раніше про такий заробіток він і думати не посмів би".

Людей перетворюють на рабів

Користуючись високим рівнем безробіття на ринку праці, все частіше зустрічаються випадки шахрайства серед роботодавців, що перетворюють людей на рабів.

"До пошуку роботи доводиться підходити серйозніше, ніж у виборі дружини. Спершу треба дізнатися все про те місце, де плануєш працювати: як з зарплатою, ставлення до співробітників тощо. Півроку тому, я влаштувався реалізатором... Просто кажучи, продавцем на ринку, – ділиться донеччанин Юрій. – Господар тримає кілька продуктових павільйонів по місту. Мені запропонували працювати сім днів на тиждень, заявивши, що поки ще шукають другого продавця на цю точку. І на випробувальний термін запропонували мені зарплату в 200 (80 грн) рублів за зміну. Роботи особливо не було, і вибирати не доводилося. Я майже два місяці без вихідних відпрацював. А коли почав піднімати питання про обіцяне підвищення зарплати, прийшла дружина господаря і почала проводити інвентаризацію. У підсумку вона нарахувала нібито нестачу в 10000 рублів, хоча попередні інвентаризації сходилися рубль до рубля. Почала кричати, скандалити, я відразу господареві подзвонив, а він і каже: все винен нам грошей за товар або просто йди і не повертайся. І що найприкріше, скаржитися нікому – вони говорили, що офіційно працевлаштують лише після випробувального терміну".

Фото: Соцмережі

Лікарі без судимості і робота для інвалідів

Динаміку безробіття на окупованих територіях можна легко відстежити за даними так званого "республіканського центру зайнятості". Так, за даними "РЦЗ", в середині літа на обліку стояло 38 тисяч осіб, які шукають роботу. На початку зими здобувачів вже більше 50 тисяч. Традиційно, в основному потрібні робочі руки, ніж "білі комірці". Претендентів найчастіше влаштовують на тимчасову роботу.

"Кожен раз пропонують працювати на будівництвах, відновлювати зруйновані будинки. Але вже всі знають – це "кидалово", можна пропрацювати місяць-два і не дочекатися грошей. Тому йдуть туди неохоче. До того ж вже ходять чутки, що з нового року завезення будівельних матеріалів з Росії не буде, а значить, не буде і відновлення. Так що який сенс сіпатися, вже краще їхати гастарбайтером кудись за кордон, влаштовуватися там на нормально оплачувану роботу", – поділився донеччанин Юрій Афендіков.

Як і раніше в окупованому Донецьку в списку вакансій "центру зайнятості" пропонуються копійчані зарплати лікарям, педагогам, інженерам (3000-8000 рублів, або 1200-3200 грн за курсом НБУ). Трохи більше заробляють водії, електромонтери, слюсарі, токарі і всі види керівних працівників (від 8000 до 20 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 3200-8100 грн). Дуже багато вакансій має позначку "Квота. Для осіб з інвалідністю", причому інвалідам пропонують працювати лікарями, продавцями, вихователями в дитячих садах, архіваріусами, викладачами, вантажниками, програмістами і касирами. Однак великих грошей знову ж таки не пропонують.

Іноді вимоги до претендентів вакансій в Донецьку виглядають дикувато. Так, у продавця на ринку в Кіровському районі повинен бути стаж роботи не менше 10 років, а основна вимога до багатьох лікарів в Горлівці – не мати судимості. Вища освіта потрібна навіть для закрійників взуття.