Прогулянка Харковом: скелет самки мамонта, колекція мавп і царський смарагд

Музей природи Харківського національного університету імені Каразіна є одним з найстаріших у Європі. Датою його заснування вважається 1807 рік, коли до Харкова прибули перші експонати. Тоді для забезпечення навчального процесу у нещодавно відкритому університеті граф Северин Потоцький купив у ганноверського аптекаря Грунера колекцію іноземних предметів, зібраних професором Андре, і зоологічну колекцію італійця Четто.

Як розповів нам директор музею Ростислав Лунячек, зараз фонди налічують понад 250 000 експонатів: опудал, раковин рідкісних молюсків і решток вимерлих ссавців. А предмети XIX століття – одні з найцінніших.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ЦАРСЬКИЙ СМАРАГД І МАМОНТЕНЯ ДМИТРО

Колекцію скам'янілостей і мінералів закупили в музей однією з перших, а в 1831 році царська сім'я подарувала смарагд, видобутий на Уралі.

Також в музеї можна побачити фрагменти метеоритів і дендрити.

А ось гіпсовий зліпок мамонтеня Діми, тіло якого виявили на крайній півночі Росії, спочатку повинен був відправитися в дрезденський музей.

Нам він дістався лише завдяки вмінню харківських співробітників домовлятися і невеликій хитрості: кришку на ящику з експонатом з написом "Дрезден" перевернули і написали "Харків".

СКЕЛЕТ САМКИ МАМОНТІВ І КІСТКИ З ДНА РІЧКИ

Кістки самки мамонта знайшли в 1960-х під час будівництва Канівської ГЕС. Щоб зібрати скелет тварини, частину кісток довелося виготовити у вигляді макетів. Також в музеї зберігаються скелетні елементи плезіозавра, які знайшли в Ізюмському районі в 1899 році.

А нещодавно любитель дістав із дна річки Сіверський Донець цілу групу кісток, які, як встановили палеонтологи, належать мамонтові і іншим стародавнім тваринам.

ДРУГА ЗА ВЕЛИЧИНОЮ ТВАРИНА ПЛАНЕТИ

Колись співробітники музею ходили в наукові рейси по Антарктиці, тому в колекції представлено багато експонатів полярних тварин. Один з них – скелет оселедцевого кита (фінвала), другого за величиною тваринного планети після синього кита, яке знаходиться під загрозою зникнення.

Довжина скелета – близько 20 метрів, і його великі частини піднімали в зал музею лебідками через вікна. Для збереження фахівці регулярно просочують кістки спеціальним розчином.

МОРЖІВ ДОПОМОГЛИ ЗДОБУТИ ЖИТЕЛІ ЧУКОТКИ

Про життя морських колоніальних тварин у природному середовищі існування можна дізнатися завдяки діорамі "Далекосхідні ластоногі".

Над створенням композиції наукові співробітники працювали разом з художниками і реставраторами. Найбільшого моржа в колекції працівникам музею вдалося добути під час експедиції на Чукотку в 1977 році завдяки місцевим жителям. Довжина його опудала – 2,85 метра.

РАКОВИНИ-ГРОШІ І СКЛЯНІ ГУБКИ

У відділі безхребетних тварин можна побачити величезну кількість губок, коралів і молюсків з різних куточків світу.

Від видатного вченого і мандрівника Миколи Миклухо-Маклая музей отримав скляні губки, зібрані ним у Філіппінських островів. Також серед унікальних експонатів – отруйні молюски-конуси і раковини ципрей, які використовували як гроші в різних країнах.

ГОЛУБ, ЯКИЙ БІЛЬШЕ НЕ ІСНУЄ

У музеї зберігається опудало вимерлого мандрівного голуба. До XIX століття це був один з найпоширеніших птахів на Землі: загальна кількість оцінювалося в 3-5 мільярдів особин. Вид населяв північну Америку, а про самого голуба багато писали натуралісти.

"Коли багатомільйонні зграї здійснювали перельоти, вони застеляли небо так, що здавалося, ніби настали сутінки", – розповів директор музею Ростислав Лунячек. Але люди винищували голубів, які знищували фрукти і ягоди, а в малій кількості птиці існувати не могли. Останній представник виду помер сто років тому в зоопарку США.