Марія Гайдар: Те, що після Майдану зробила Росія – аморально і трагічно

- Марія, ви вже кілька місяців працюєте на посаді радника Саакашвілі. Як ви потрапили в команду нового одеського губернатора?

- Ми з Саакашвілі навіть не були особисто знайомі. Я приїхала до Одеси святкувати день народження чоловіка. У підсумку знайшлися спільні знайомі, які запропонували нам зустрітися і поспілкуватися. Це все обговорювалося як теорія, але зустріч відбулася, і незабаром Міхеїл зробив мені пропозицію стати його радником. І хоча я відразу захотіла приєднатися до команди, але усвідомлення і осмислення цієї можливості зайняло якийсь час, адже у мене сім'я, брати.

- Як вони відреагували на переїзд?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Все сталося досить спонтанно, але коли Селешка (8-річна дочка Марії. – Авт.) і чоловік Олег приїхали до Одеси, їм тут дуже сподобалося, все закохалися в місто і вирішили залишитися. Олег теж перейнявся ідеєю реформ і змін, дуже цьому співпереживає і намагається допомагати. Раніше чоловік багато років очолював завод з виробництва фургонів, а кілька років тому перейшов в інтернет-бізнес – займається інтернет-проектами і стартапами, працює віддалено. А Селі ходить до школи "Гармонія" – тут їй більше подобається, ніж в Ізраїлі, де ми жили деякий час: замість англійської та івриту – російська та українська, багато друзів. І вперше вона задоволена тим, як її годують у школі!

- Багато речей привезли з собою?

- Я взяла сімейні фотографії і майже всі речі, які у мене були, залишився хіба що посуд. А ось книги взяти не змогла, і зараз мені їх дуже не вистачає. У моїй бібліотеці – Пелевін, Акунін, Толстая, багато літератури з історії.

- А зараз щось читаєте?

- Так, читаю українською мовою книгу Сергія Лойко "Аеропорт", яку мені підписав автор, а до цього прочитала Володимира Федорына "Розмови з Кахою Бендукідзе" та книгу про порівняння російської та української мов.

- Де влаштувалися в Одесі? Як проводите час?

- Ми зняли квартиру поряд з парком Шевченка. Район мені дуже подобається, і Траса здоров'я поруч, де я люблю бігати. Домашні обов'язки ділимо. Чоловік відповідає за їжу. Особливо ми любимо курку з яблуками і рисом, запечену в рукаві. А я – за порядок і покупки. Прання та прибирання мене заспокоюють. У вільний час граємо в шахи, збираємо пазли.

- Вам і раніше доводилося переїжджати – дитинство провели в Південній Америці, жили в Ізраїлі. Що вам запам'яталося найбільше?

- Я приїхала в Болівію в 1991 році з мамою і її чоловіком-художником. Це був період розпаду Союзу – з дефіцитом, темрявою, відчуттям голоду і громадянської війни. Тоді всі кудись виїжджали, а у нас з'явилася можливість виїхати до Болівії. Мамин чоловік писав складні і дорогі картини. Зараз я розумію, що це було не найкраще місце, адже Болівія, напевно, найбідніша країна на материку, і як такого ринку мистецтва там немає. Там висока материнська смертність, епідемії холери, відсутність повного доступу до освіти, значне розшарування на багатих і бідних: одні живуть у фавелах (нетрях. – Авт.), без даху, з двадцятьма сусідами, а інші – на віллах в благополучних районах. Але, незважаючи на бідність, там дуже красиво, і всі танцюють! У період карнавалів навіть найбідніші люди купують одяг, готуються і відзначають свята. Пам'ятаю, навіть у школі, як заграє музика – всі починають танцювати. А вчили нас найбільше музиці, релігії та фізкультури.

- Тільки приїхавши до Одеси, ви говорили, що хотіли б колись повернутися в Росію. Ці плани в силі?

- Те, що після Майдану зробила Росія, з точки зору і анексії Криму, і війни, яка почалася на сході України, це неправильно, аморально і трагічно. Я вважаю, що в Росії вся ця ностальгія по Радянському Союзу, імперські почуття – це шкідливо. Зараз Одеса – центр мого життя, і робота для мене важлива. Я дуже хочу добитися тут успіху. Скажу так: навіть якби завтра режим в РФ впав, я все одно залишилася б тут, продовжувала б працювати.

- Вам подобаються команда і методи Саакашвілі?

- Мені дуже подобається його підхід. Якщо робимо – то швидко і не зупиняючись ні перед чим. Я не розумію, чому в Україні неможливість зробити щось на 100% є виправданням того, що не можна зробити хоча б на 20-30%. Якщо можна п`ять довідок дати людям вже зараз, а не всі 286, потрібно починати з п'яти довідок! Ми не чекаємо, не говоримо про реформи, ми їх проводимо.

- Ви курируєте відкритий вибір головлікарів і доступні списки безкоштовних ліків. Однак самі лікарі говорять, що їх все одно не вистачає. Як так?

- Ще не всі списки ліків опубліковані. Є також ліки, які відносяться до благодійності, а ми поки відкрили тільки те, що купують за державний рахунок. У лікарнях є 30% потрібних ліків, ще 40% становить корупція при закупівлях, це вже 70%. До нас звертаються люди за матеріальною допомогою з тих лікарень, в яких після перевірки виявляється, що всі ці ліки були.

- І як, по-вашому, можна побороти корупцію в медицині?

- При правильному витрачанні наших ресурсів ми могли б потягнути надання всього обсягу екстреної медичної допомоги безкоштовно. Ще необхідно попрацювати над первинною ланкою – сімейними лікарями. Для їх нормальної та ефективної роботи немає умов, а адже вони могли б покрити 80% звернень пацієнтів. По лікарях ми готуємо проект, на кшталт нової поліції. Хочемо відібрати і навчити заново докторів, провести для них тренінги з місцевими та іноземними фахівцями, а потім посадити їх у кабінети, близькі до проживання пацієнтів, і дати їм нормальну заробітну плату.

- А звідки візьмуться на неї гроші? Є конкретні ідеї?

- У країні 1000 гривень на рік виділяється на медичне обслуговування однієї людини. З них приблизно 200 грн йдуть на первинну медико-санітарну допомогу. Якщо взяти від цього 20 грн на місяць і дати цим лікарям ділянку в тисячу осіб, то у лікарів буде 20000 зарплати! Спочатку ми хочемо підготувати 300-400 таких фахівців, і вже отримали грант для початкових стадій цього проекту.

ТРИ ВИЩИХ І СІМ МОВ

Ім'я: Марія Гайдар
Народилася: 21 жовтень 1982 року в Москві

Дочка російського політика Єгора Гайдара і правнучка письменника Аркадія Гайдара має три вищі освіти, включаючи Гарвардський інститут держуправління, володіє сімома іноземними мовами. У Росії вона заснувала благодійний фонд і провела реформу охорони здоров'я, працювала на радіо "Ехо Москви", в 2009-2011 рр. була заступником голови уряду Кіровської області РФ з питань охорони здоров'я і соціального розвитку. У липні 2015 року одеський губернатор Михайло Саакашвілі заявив, що хоче зробити Гайдар своїм замом. Було прийнято рішення призначити її на неоплачувану посаду радника.