Докази справжності священної історії: Воскресіння Христа і Туринська плащаниця

Якось один філософ вирішив заснувати нову релігію. Але що не робив, люди ніяк не бажали до нього приєднатися. Коли він звернувся до політика за порадою, той відповів: "Є шлях до досягнення вашої мети". Філософ радісно посміхнувся, потираючи руки, тільки політик продовжував: "Ідіть у світ, зціляйте хворих і воскрешайте мертвих, потім віддайте себе на розп'яття і на третій день воскресне із мертвих – і мета буде досягнута! Все дуже просто".

ТАЄМНИЦЯ ВОСКРЕСІННЯ

Напередодні Великодня кожен віруючий замислюється про таємницю воскресіння Христового. "Ще святий Іоанн Златоуст про хресний подвиг Христа говорить так: "переміг смерть і зняв з людей клятву, перепону поділу віднята і рай, Небо стало доступним, і люди зблизилися з ангелами; Бог примирив небесне і земне", – пояснює митрополит Павло, намісник Києво-Печерської лаври. – Тому в світле свято Великодня кожен з нас повинен переглянути своє життя, переосмислити свої праці. Яке щастя, що щороку напередодні свята Воскресіння Христового ми є свідками зішестя Святого Благодатного вогню, який сходить з небес на землю, спалюючи всякі нечистоти, очищаючи наші серця. Ми повинні дякувати Господа нашого Ісуса Христа за милосердя, заради якого Він прийняв смерть і страждання, щоб врятувати нас від вічної загибелі і ввести в Царство Небесне. І дякувати Отцю Небесному, який "дав Сина Свого Єдинородного, щоб всякий віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ГОЛОВНЕ ДОКАЗ

Туринська плащаниця є не тільки дивовижним доказом воскресіння Христа, але свідченням того, наскільки була велика ціна жертви, яку здійснив Ісус. За Євангелієм, її купив Йосип Ариматейський, один із таємних учнів Христа. Знявши тіло Господа з хреста, обмотав нею тіло Його, поклав у могилі, висіченій у скелі, і привалив камінь до дверей могили. На третій день, вже після воскресіння, учні Спасителя, ввійшовши до могили, якою служила невелика печера, побачили тільки плащаницю, що лежала. Ці пелени і є плащаниця, яка стала святинею. Довгий час плащаниця зберігалася в Константинополі, а після хрестових походів була вивезена в Західну Європу. Останні шість століть перебуває вона в італійському місті Турині, від якого і отримала свою назву – Туринська.

Секрет же плащаниці був розкритий несподівано, в 1898 році, коли її вперше сфотографували. Яке було здивування фотографа, коли на скляному негативі проявилося чітке, абсолютно вражаюче зображення Христа! З того моменту починається науковий етап вивчення плащаниці. Нині існує навіть ціла наука – синдологія (від грецького "плащаниця"). У 1997 році точну копію Туринської плащаниці відомий американський вчений Джон Джексон передав у Стрітенський монастир, в Російський Центр Туринської плащаниці в Москві, де тепер трудяться православні фізики, математики та інші вчені.

ВИСНОВКИ ЕКСПЕРТІВ

У Євангелії згадується, що Ісуса піддали бичуванню, але тільки плащаниця показує, наскільки жорстоким воно було. Воїнів, які бичували Ісуса, було двоє. Вони використовували бичі-флагруми, що складаються з декількох мотузок з великими й важкими металевими ґудзиками на кінцях. Ударів було більше сорока, вони припадали по всій спині, грудях і ногах.

Французькі вчені з Сорбонни, які займаються дослідженням Туринської плащаниці, довели, що страждання Христа були величезні. "Носова кістка перебита від удару з лівої сторони, – пишеться в доповіді паризьких учених. – Ліва щока сильно опухла – вона торкалася плащаниці, і її відбиток більший, ніж правої. З лівого боку обличчя над вилицею розбите, і ця сторона набрякла. Підборіддя яскраво окреслене, особливо зліва. Праворуч на ньому пляма від крові або глибокої рани. Зображення обличчя асиметричне. Ця людина дуже багато страждала, і риси обличчя після смерті неоднаково скоротилися. Крім того – множинні сліди від ударів і каліцтв. Плечі підняті. Груди мають таку форму, як у людей, що вмирають від задухи (тільки нещодавно вчені змогли довести, що розп'яті на хресті вмирали від нестачі кисню). На руці трохи нижче зап'ястя – велика пляма від рани. Рани на ногах – того ж типу, що й на руках... Відзначено, що відбитки ран разюче детальні: на скронях і на лобі коричневі плями – згустки запечених крапельок крові. Вони створюють форму вінця. Крапля над лівою бровою трохи довгаста: кров текла з рани, потім запеклася на шкірі. На грудях – пляма від рани між ребер, окружністю в 4,5 см. Обидва зап'ястя темні, оскільки рясно зрошені кров'ю від наскрізних ран. Кров текла по руках у напрямку до ліктів. Гвіздок був вбитий не посередині долоні, як найчастіше зображують художники, а в центрі зап'ястя, між кісток. Вздовж всієї спини і тазу – рани від бичування, одна біля іншої, кожна окружністю в 3 см. Ними всіяна вся спина. На правому плечі – широка смуга: слід від важкого хреста, який ніс Спаситель на Голгофу. Обличчя понівечене. І в той же час на обличчі – царствена ясність і неповторний спокій. Всі рани на тілі повністю відповідають євангельським описам страждань і смерті Господа".

Крім того, вчені зробили висновок, що зображення на тканині подібне до зображення на фотонегативі, і могло з'явитися під впливом дуже сильного потоку світла, коли звичайна тканина сама стає негативом. Є думка, що для отримання такого зображення необхідний потік світла всередині плащаниці більший, ніж при ядерному вибуху в Хіросімі! При цьому всім тканина була збережена! Недарма в найдавніших співах йдеться: "побачимо у світлі неприступному Воскресіння Христа блискучого". Крім того, на тканині зберігся пилок рослин, які ростуть тільки в Палестині.

ВИПРОБУВАННЯ ВОГНЕМ

За свою багатовікову історію плащаниця побувала у кількох пожежах, що залишили на ній сліди. Востаннє вона була у вогні в 1997 році. Тоді із закритого куленепробивного саркофага її дивом вдалося витягти пожежному. Після порятунку святині він став національним героєм.

Святиня. Подібний відбиток відтворити штучно не можна.

ТРИ СУМНІВИ В ДОСТОВІРНОСТІ СВЯТИНІ

Частина вчених сумнівається в автентичності Туринської плащаниці. Їх "претензії" зводяться до трьох моментів.

СУМНІВ №1. Тканина плащаниці нібито датована XIV, а не I століттям. "Ватикан провів радіовуглецеве датування тканини, – розповів директор Центру вивчення Туринської плащаниці при Стрітенському монастирі (Москва) Олександр Бєляков. – Був вирізаний шматок близько 7 кв. см, який вивчали три лабораторії – в Цюріху, Оксфорді та Арізоні. У 1988 році прийшли вони до єдиної думки: тканина XIV століття і не може бути справжньої плащаницею. Для тканини I століття вона має аномально високу концентрацію вуглецю С14. Однак останні дослідження показали, звідки з'явився "молодий вуглець". Зразок, взятий на аналіз в 1988 році, пліток з справжньої лляної тканини і злегка підфарбованих бавовняних ниток, які були додані монахинями під час реставрації плащаниці після пожежі в XVI столітті. Ці дослідження опубліковані, їм довіряють більшість експертів". Так що аргумент про "не на тому" столітті відпав.

СУМНІВ №2. У 2009 році в Єрусалимі знайдена частина савана, що датується часом розп'яття Христа і виготовлена методом простого двостороннього переплетення. Мовляв, не збігаються технології. Але, виявляється, це ні про що не говорить. "Тканина Туринської плащаниці – зразок давньосхідного дорогого полотна, названого "дамаск", який ткався на ручних верстатах, що не використовувалися в Середні віки, – відповідає Олександр Бєляков. – До того ж, похоронні тканини можуть відрізнятися одна від одної. Йосип Ариматейський, який купив плащаницю, був членом релігійної влади Ізраїлю, дуже багатою людиною. Читаємо в Ісаї: "Йому призначили труну з лиходіями, але Він похований у багатого". Лляні тканини зберігаються в єгипетських музеях і вік їх – 6000 років! Причому деякі полотна, знайдені в гробниці Рамзеса II, сплетені подібно Туринській плащаниці – з кроком один до трьох. Тому виткати таку тканину не було проблемою для багатьох людей.

СУМНІВ №3. Образ на плащаниці нібито рукотворний. "Останнє дослідження з Центру Туринської плащаниці в Колорадо Спрінгс довело, що ніякими механізмами що не вдається створити подібний образ, – говорить Олександр Бєляков. – Плащаниця володіє двома протилежними характеристиками. З одного боку – потемніння на тканині змінюється безперервно в залежності від відстані, яка існувала між поверхнею тіла і тканиною. З іншого – образ дуже детальний. Ми бачимо навіть губи, які не зливаються! За допомогою штучних механізмів вдається створити образи, які володіють однією з двох характеристик, але не обома одночасно!".