Дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі і Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики знайшли доказ того, що Сонце в минулому було подвійною зіркою.
Астрономи проаналізували радіохвильове випромінювання, що виходить з пилової хмари в сузір'ї Персея, віддаленого від Землі на 600 світлових років. Це дозволило визначити кількість звичайних зірок і бінарних (подвійних) систем в туманності, вік яких був менше або дорівнює одному мільйону років. Всього було виявлено 45 одиночних зірок, 19 подвійних і п'ять кратних (більше двох зірок в системі).
Дослідники з'ясували, що всі бінарні системи, дистанція між якими дорівнює або перевищує 500 астрономічних одиниць (одна астрономічна одиниця дорівнює середній відстані від Сонця до Землі), молодш за півмільйона років і вишикувалися уздовж осі пилової хмари. Трохи більш старі зірки були ближче одна до одної.
За допомогою статистичних моделей вчені показали, що існуючий розподіл космічних об'єктів в хмарі міг сформуватися тільки в тому випадку, якщо всі сонцеподібні зірки на ранньому етапі свого розвитку мали гравітаційно пов'язаного з ними "близнюка".
Дослідники вважають, що наше Сонце не є винятком. Хоча поки немає ніяких доказів наявності у нього компаньйона, якого називають Немезидою, астрофізики вважають, що в минулому він дійсно існував.
Раніше американські астрофізики виявили на Сонці хвилі Росбі, що раніше спостерігалися тільки на Землі.
Читайте також:
Головні теми