Капітан збірної Кирило Фесенко: "У Авелліно впізнають на вулицях, намагаються пригостити пивом або віскі"

Капітан збірної України Кирило Фесенко, виступаючи за "Авелліно", став найкращим центровим сезону в Італії, а його команда дійшла до півфіналу.

- У команді склався хороший баланс молоді та ветеранів – був як натиск, так і досвід на майданчику, – відкриває секрет вдалого сезону Кирило. – Хороший тренер, вболівальники, серйозні завдання. Всі зірки зійшлися. Якби ще обидва рази обіграли "Венецію" в 1/2, взагалі було б весело, але, на жаль...

- Яке враження залишилося від Ліги чемпіонів?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Для дебютного сезону вона мене вразила. Хоча до деяких команд було дуже важко добиратися. Але було цікаво відкривати щось нове. Ось я ніколи не знав, що є така команда "Морнар Бар" (Чорногорія. – Авт.), а її гравця влітку задрафтували в НБА.

- Чи залишаєтеся в "Авелліно"?

- Питання ще відкрите. Є ще пропозиції. Зважуємо.

- Де хотілося б пограти?

- Там, де мене будуть цінувати як гравця, як професіонала і людину. І в команді, яка дійсно планує щось вигравати. Або прийти в команду і змусити її вигравати щось. Не хотілося б грати другу-третю роль.

- Всі бачили ваше зворушливе прощання з фанами "Авелліно"...

- Я трошки засмутився, коли усвідомив, що все – сезон закінчився, і не стримав емоцій. Просто вболівальники по ходу сезону віддавали нам стільки емоцій, навіть частинку себе, що мені захотілося їм трохи повернути, і ось вийшло, що я, напевно, вперше заплакав на майданчику. Спочатку ще стримувався, а коли в кінці мене обнявла дитина...

- На вулицях вас впізнають?

- Та всі. Авелліно не дуже велике місто, в 30-40 хвилинах від Неаполя, яке живе і дихає баскетболом. Є й футбольна команда, але більше люблять баскетбол. Практично на всіх матчах зал забитий. Ми там в статусі зірок. Завжди хочуть пригостити мене або пивом, або віскі. Не знаю, чому таке враження я справляю на людей (сміється). Підходять, посміхаються, просять зробити фото з дітьми.

- Яке взагалі життя в Італії?

- Дуже розмірене, неквапливе. Місцями трохи ліниве. Там нічого не працює з трьох до шести. Якщо ти хочеш їсти в цей час – ти не їси, худнеш (посміхається). Там три види їжі – різотто, паста і піца. Особливо варіантів немає.

- Добре тримаєте себе в формі.

- Коли отримав травму, то не так все було добре. Але нічого, в збірній спільними силами тренерів і хлопців скидаю.

- Чого чекати від Євробаскету?

- Я буду звучати, як повторюється платівка, але я вірю в нас. Вірю, що можемо і повинні обігравати суперників. У нас величезний потенціал і перевага з попередніми роками – багато хлопців грали за кордоном, виступали в єврокубках. Сподіваюся, це нам допоможе здивувати всіх на цьому Євробаскеті.

- Жіночий ЧЄ дивилися?

- На жаль, ні, я якраз здобував освіту і вже можу працювати викладачем англійської та німецької мови.