Українські ветерани в матчі Зірок обіграли Грузію: "ножиці" Бєліка і травма міністра Каладзе

/ Фото: Сергiй Ревера

/ Фото: Сергiй Ревера

/ Фото: Сергiй Ревера

/ Фото: Сергiй Ревера

/ Фото: Сергiй Ревера

/ Фото: Сергiй Ревера

/ Фото: Сергiй Ревера

/ Фото: Сергiй Ревера

1/8

Ветеранськими матчами київську публіку давно не проб'єш. Наприклад, шість років тому гра Шевченка та Реброва проти Десаї і Джоркаєффа на столичному стадіоні "Динамо" зібрала всього 7 тисяч глядачів. І того менше, близько 4000 осіб, прийшли в суботу на НСК на матч ретро-зірок України і Грузії – Реви, Михайличенка, Косівського, Шевчука, Горобця проти Каладзе, Деметрадзе, Амісулашвілі... Притому, що вхід був безкоштовний. Однак "Сегодня" не могла упустити можливість побувати на цьому шоу – все-таки не кожен день на "Олімпійському" грає дворазовий переможець Ліги чемпіонів, який став віце-прем'єром і міністром енергетики Грузії. Тим більше до Києва Каладзе прилетів не один.

Поки пан міністр, як до нього багато хто звертався на НСК, на полі цементував захист грузинської команди з капітанською пов'язкою на руці, на лавці гостей щосили пустували його діти – п'ятирічний Кахабер-молодший і досить високий Леван, якому скоро виповниться вісім. Відчувалося, що це діти одного з керівників Грузії, адже з них не спускав очей охоронець, який розташувався там же, на лавці,. На одному з вільних сидінь гостьова делегація поклала коровай від української сторони. І Каха-молодший раз у раз підбігав до нього, щоб відщипнути ще шматочок. Цікаво, що одягнений він був у футболку "Барси", а його старший брат – в міланську, з номером 4, як у тата. "Наймолодшого сина, якого звуть Ваче, Каладзе до Києва не взяв, – повідав нам охоронець хлопців. – Він ще маленький – три рочки".

До речі, в перерві ветеранського матчу, присвяченого пам'яті українських футболістів і грузинського функціонера УЄФА Петріашвілі, які пішли з життя, ми запитали у дітей міністра енергетики Грузії, хто їх улюблений футболіст. Хлопці відповідали грузинською. "Каладзе!" – заявив старший. "А мій – Шевченко", – сказав середній.

За п'ять років біля керма грузинської енергетики Каладзе не розгубив футбольних навичок. 39-річний центрбек показав публіці не тільки численні наколки, солідну м'язову масу, але і відмінний пас і гру на випередження. Кілька разів він так відтер Бєліка, який візуально здавався вдвічі тонше від Кахи, що Олексій трохи знітився. А починав гру наш форвард дуже бадьоро – шикарно виконав свій коронний удар через себе! Шкода, м'яч пролетів трохи вище воріт. "Хіба це ветеран?" – пожартував про Бєліка в цей момент один з фотографів за воротами грузин.

Грали зірки два тайми по 30 хвилин. Але обійшлося без звичної для таких матчів великої кількості голів. Всього 1:0 на нашу користь. У першому таймі 37-річний Назаренко, який нещодавно завершив активну кар'єру, "покрутив хребти" грузинам за допомогою фінтів, обігрався з Михайличенком і, отримавши від того пас п'ятою, реалізував вихід один на один. А Каладзе незадовго до кінця попросив заміну. "Я б без проблем відбігав ще 60 хвилин, – сказав нам біля бровки Каха. – Якби не потягнув м'яз (зі зворотного боку коліна у нього вже був прикріплений мішечок з льодом). Але нічого, кілька тижнів, і я повернуся в стрій".

До слова, про лазарет. Як сказали нам в українській команді, Маркевич не зіграв, тому що готується до операції на тазостегновому суглобі. Реброва і Федорова не відпустили на матч справи.

"Чому я сьогодні не забив? – здивувався нашого питання друг Каладзе, нещодавній в'язень грузинської в'язниці і найкращий бомбардир ЧУ-2004 Георгій Деметрадзе. – Так 41 скоро стукне! Важкувато бігати". "А хто кого зараз "обіграє" на банкеті?" – цікавимося у Жори. "Що-що, а вино ми п'ємо краще, ніж українці", – під сміх грузинських друзів випалив Демі.

Що цікаво, багато грузинських гравців після матчу вийшли з роздягальні в ділових костюмах, Каладзе ж був в абсолютно нетиповому для міністра вигляді – спортивна куртка, штани-Аладдін і чорний капелюх, майже як у Боярського.

"У вашого друга Андрія Шевченка четверо синів. У вас – троє. Чи не грали ще команда на команду?" – запитали ми перед від'їздом у Каладзе. Каха посміхнувся: "Ще ні. Але, дасть Бог, зіграємо".