Ігор Рець
Випусковий редактор В Європейському суді з прав людини перебувають п'ять позовів України проти Росії. Вони стосуються агресії на Донбасі і в окупованому Криму. Позови супроводжує міністерство юстиції. Ми поговорили з міністром юстиції Павлом Петренком, щоб дізнатися, на якому етапі зараз справи, і які у них перспективи.
Першу частину інтерв'ю з головою Мін'юсту "В Україні 600 тисяч дітей, які страждають від несплати аліментів "читайте на сайті "Сегодня".
- В ЄСПЛ розглядаються п'ять позовів проти Росії. На якому етапі ці справи знаходяться зараз ?
- Це п'ять великих міждержавних справ, які Україна ініціювала, починаючи з березня 2014 року, з перших годин, коли з'явилися так звані зелені чоловічки. І тоді (до речі, зараз мало хто про це згадує) Європейський суд з прав людини був першою міжнародною судовою установою, яка визнала незаконність дій Російської Федерації в Криму і винесла проміжне рішення по першій справі, де зобов'язала Російську Федерацію повернути до місць дислокації свої підрозділі.
"Європейський суд з прав людини за всю свою історію розглянув 16-17 міждержавних справ. І Україна майже за кілька років ініціювала 5 справ, які є за своїм масштабом абсолютно безпрецедентними".
Звичайно, Російська Федерація, грубо порушуючи міжнародне право, не виконала це рішення. Але це рішення було знакове, адже воно поклало основу цілій низці рішень міжнародних інститутів у введенні санкцій проти Росії. Якщо дуже коротко, – фактично Європейський суд з прав людини до того, як виник конфлікт в Україні, як виникла ситуація з анексії Криму, за всю свою історію, розглянув 16-17 міждержавних справ. І Україна майже за кілька років ініціювала 5 справ, які є за своїм масштабом абсолютно безпрецедентними.
- Яка на сьогоднішній день ситуація?
- У кожній справі ми маємо різну стадію процесуального розгляду, бо вони подавалися в хронології. За першим великим позовом "Україна проти Росії", де йдеться про події щодо незаконної анексії Криму, Україна вже подала свою юридичну позицію, як того вимагав Європейський суд. Ми навесні 2017 року подали великий обсяг юридичних обґрунтувань плюс показання свідків, плюс додаткові відео/фото докази і документи. І зараз, на моє глибоке переконання, перспективи цієї справи дуже високі. Ми чекаємо від Європейського суду процесуального графіка, тобто суд повинен визначитися, яким чином відбуватиметься розгляд справ по суті (першої справи щодо Криму), як будуть допитувати свідків, в якому порядку фактично будуть озвучувати свою позицію сторони, тобто Україна і Російська Федерація.
- Як щодо інших справ?
- Те саме сталося за другим великим позовом про події на Донбасі, це 2014 рік. Восени 2017 роки ми подали також наші юридичні позиції з доказами, з поясненнями. Це близько ста свідків різного роду, починаючи від військових і закінчуючи військовополоненими і цивільними особами, тими людьми, які вийшли з окупованої території. І в цій справі ми також подали клопотання, щоб Європейський суд визначився в порядку розгляду цієї справи по суті. Чому це важливо? Тому що дійсно, в ЄСПЛ немає практики розгляду таких великих справ.
- У чому унікальність наших справ у порівнянні з іншими?
- Якщо порівнювати з аналогічними справами, це події в Грузії, так званої шестиденної війни, або справа Туреччина-Кіпр з приводу подій на північному Кіпрі, то в цих справах описувалися події (якщо ми говоримо про Туреччину і Кіпр) – це 30 днів, і справа розглядалася 30 років. Справа щодо Грузії – "шестиденна війна" – до сих пір ще розглядається в ЄСПЛ. Ті події, які описуються України в наших міждержавних заявах, охоплюють період набагато більший. Якщо ми говоримо про Крим – це кілька місяців. Підготовка до анексії, безпосередньо події під час захоплення українських інститутів і державних установ. Якщо говорити про справи з Донбасу, то у першій справі там взагалі події описуються майже впродовж року, в щоденному хронологічному порядку – яким чином відбувалися порушення прав людини з боку російських бойовиків і російських регулярних військ.
Фото: Данило Павлов/Segodnya.ua
Для Європейського суду це також буде формування нової практики: яким чином вони будуть досліджувати такий великий обсяг доказової бази. Також є так звана справа про викрадення членами так званих "ДНР" і "ЛНР" дітей-сиріт. Вона відносно невелика за обсягом, але для нас є принциповою, по ній ми також подали нашу юридичну позицію, і ще дві справи за хронологією подій.
- Розкажіть докладніше про справу щодо викрадення дітей-сиріт.
- Справа щодо дітей-сиріт стосується дітей, вивезених бойовиками з українських інтернатів. Причому російські прикордонники і російські офіційні служби сприяли тому, щоб ці діти були вивезені з території України. Тоді ми подали міждержавну заяву, були включені наші дипломатичні інструменти і дітей повернули на територію України. Але сам факт порушення Конвенції нами був зафіксований, тому ця справа є принциповою з точки зору загальної картини порушень Росією прав людини і конвенції.
- Бойовики в своїх "ЗМІ" свого часу оприлюднили інформацію, що в Донецьку є пенітенціарний заклад, колишній донецький СІЗО, де зробили щось на кшталт в'язниці і там знаходяться неповнолітні .
- Усі факти утримання українських громадян у так званих фейковий підрозділах або установах, створених фейковими республіками, є нічим іншим, як утриманням заручників. Незаконне позбавлення волі. Ми описуємо в наших великих міждержавних заявах, в тому числі, і ці факти про ув'язнених, щодо тих осіб, які утримуються без будь-яких підстав. Якщо йдеться про в'язнів, що залишилися в колоніях, то ми третій рік ведемо роботу з отримання інформації про кількість людей, яких вдалося Україні перевести на нашу територію. А інша категорія – це люди, яких фактично хапають на окупованих територіях, кидають в підвали, вимагають потім або викуп, або ці люди піддаються тортурам або фізичному знищенню. Ці факти ми також описуємо, виходячи з документів, які надаються нашими правоохоронними органами.
- Ви навели приклади, коли справи розглядалися по 30 років. Як ви вважаєте, скільки часу будуть розглядатися наші справи?
- Я не хочу давати зараз будь-яких прогнозів щодо розгляду цих справ. Звичайно, вони будуть набагато швидше розглянуті, ніж справа Кіпр-Туреччина, бо ці справи почалися досить давно, ще в 70-х роках. Тоді комунікація, допит свідків і обмін інформацією з Європейським судом і сторонами відбувалися трохи в іншому порядку. Зараз обмін інформацією між державами та Європейським судом відбувається через електронні пристрої, є швидкісний Інтернет, є багато можливостей перевірки доказів в тому ж інтернеті, допит свідків дистанційно.
Фото: Данило Павлов/Segodnya.ua
Я зможу точно спрогнозувати терміни розгляду цих позовів, коли ЄСПЛ озвучить процесуальний графік хоча б за одним з них. Тоді ми побачимо за логікою, за якими правилами буде проходити дослідження доказів, наданих сторонами. На моє глибоке переконання, йдеться про 5-7 років, не менше, адже обсяг дуже великий. Але більш точний термін ми зможемо спрогнозувати тоді, коли Європейський суд оголосить, в якому порядку розглядатиметься хоча б перша справа, саме кримська. Адже це перша, з якою звернулися із запитом про надання процесуального графіка. Тут дуже багато чинників, починаючи з допиту свідків.
"Ми зможемо в наступному році отримати відповідь Європейського суду з процесуальних графіками по двох великих справах. І тоді ми зможемо робити якісь прогнози щодо термінів розгляду цих справ по суті".
Якщо допит свідків відбуватиметься в Страсбурзі, тоді людям необхідно буде організувати туди проїзд і в процесі – відповідний допит. Або Європейський суд прийме рішення, що судді будуть виїжджати в Україну і тут проводити допит. Яким чином будуть досліджуватися письмові докази і відеоматеріали? Я думаю, що ми зможемо в наступному році отримати відповідь Європейського суду з процесуальними графіками по двох великих позовах – за першим Донбаським і щодо Кримської справи, що стосуються подій 2014 року. І тоді ми зможемо робити якісь прогнози щодо термінів розгляду цих справ по суті.
- Що станеться, якщо Росія не буде виконувати рішення Європейського суду з прав людини?
- Якщо Росія не буде виконувати рішення Європейського суду, то ризикує бути виключеною з Ради Європи. Історія показує, що так чи інакше держави виконують рішення ЄСПЛ, навіть ті, з якими вони не згодні.
- Як це на прикладі Донбасу буде реалізовуватися?
- Рішення Європейського суду складається з декількох частин. Основна частина – це констатація порушень конкретних статей Конвенції. Конкретних категорій прав людини: право на життя, право на власність, право на свободу пересування, право на справедливий суд. Фактично в усіх міждержавних справах, які подала Україна, можна говорити, що є системні порушення з боку Росії в абсолютній більшості статей Конвенції. Якщо Європейський суд задовольнить заяву України, то будуть констатовані конкретні порушення статей Конвенції з боку Російської Федерації.
Друга частина може стосуватися справедливої сатисфакції або компенсації, якщо йдеться про порушення прав власності. Ця частина вирішується Європейським судом вже безпосередньо під час винесення рішення по суті.
- Яким чином відбувається виконання рішення в цій частині?
- Держава, якій присуджено така грошова сума, повинно виплатити цю суму. У разі, якщо Росія не буде виконувати ці рішення, ми будемо використовувати всі інструменти міжнародного впливу щодо стягнення коштів та майна Росії, якщо ця компенсація буде присуджена, і інструментів досить багато.
- Крім цих справ, є ще цивільні позови до ЄСПЛ, і там близько 3000 цивільних звернень. Там є звернення і проти України
- Так, це індивідуальні заяви, які подаються до Європейського суду громадянами. У разі, якщо особа хоче подати до Європейського суду заяву про порушення її прав за Конвенцією Російською Федерацією, вона може отримати допомогу в центрах надання безоплатної правової допомоги. Для цього Україна зробила навіть велику програму з системи безоплатної допомоги, яка працює по всій Україні, з надання допомоги в заповненні відповідних формулярів заяв до Європейського суду.
Так, є заяви, які подаються проти двох держав – і проти України, і проти Росії, – є заяви лише проти Росії або тільки проти України. З цього приводу ми перші в судовій практиці, яку оголосив Європейський суд в одній зі справ, яка стосувалася подій в Луганську. У цьому позові Європейський суд розглядав справу тільки проти України, оскільки так поскаржився заявник. Однак при цьому суд звернув увагу, що заявник не поскаржився на події, які відбувалися на неконтрольованій території, і не оскаржив неефективність взаємодії з іншими задіяними Високими Договірними сторонами, явно натякаючи саме на Російську Федерацію.
"Наша позиція дуже чітка: за порушення прав людини в анексованому Криму і на території, контрольованій бойовиками і російськими військами на Донбасі, несе негативну відповідальність виключно одна держава – це Російська Федерація"
Це великий блок справ, який паралельно розглядається Європейським судом. Згідно з інформацією Європейського суду, поки у нього близько 4000 таких справ. Розраховуємо, що у всіх цих позовах рішення будуть виноситися швидше, тому що це індивідуальні заяви громадян. І наша позиція дуже чітка: за порушення прав людини в анексованому Криму і на території, контрольованій бойовиками і російськими військами на Донбасі, несе негативну відповідальність виключно одна держава – це Російська Федерація. Ця відповідальність, я переконаний, буде також закріплена рішеннями суддів. Дуже розраховую на те, що Європейський суд буде виносити такі рішення найближчим часом.
- Я так зрозумів, на даний час з цих позовів не ухвалено жодного рішення?
- Було перше рішення. Воно було оприлюднене, я зараз не пам'ятаю прізвище заявника, він звертався тільки до України і суд йому відмовив, посилаючись на те, що Україна виконала всі свої позитивні зобов'язання щодо захисту його прав на контрольованій території. Суд фактично визнав, що Україна не має негативних обов'язків щодо захисту прав громадян на неконтрольованій території. І ми це рішення також розглядаємо, як прецедент.
- З приводу бранців питання : У Сущенка адвокатом виступає Марк Фейгін, громадянин Росії. Міністерство юстиції надає якусь допомогу, або це не в юрисдикції міністерства ?
- Ми перебуваємо в комунікації з усіма представниками політичних в'язнів в наданні будь-яких доказів, або інформації, яка є необхідною для супроводу цих справ. Це не тільки Марк Фейгін, це і Ілля Новіков, і ряд інших адвокатів. Представництво в судах у кримінальних справах в РФ визначено відповідно до їхнього процесуального законодавства. Процес повинні здійснювати їхні ліцензовані адвокати.
"Ми розглядаємо можливість і звернення з окремою заявою до ЄСПЛ щодо системного порушення прав українців"
Тому ми надаємо допомогу в межах тих можливостей, які є у міністерства юстиції про надання правової допомоги та доказів. Ми в постійній комунікації. Скажу більше – ми розглядаємо можливість і звернення з окремою заявою до ЄСПЛ щодо системного порушення прав українців, тому що, як ви бачите, ситуація так складається, що кримінальне переслідування Російською Федерацією здійснюється тільки за однією ознакою – за фактом наявності громадянства України. Тому зараз ми відпрацьовуємо цей момент.
- З приводу окупованих територій. На окупованих територіях люди вмирають, народжуються, і довгий час Україна не має ніякої можливості це фіксувати.
- Цю ситуацію вирішили, був прийнятий спеціальний закон майже два роки тому. Цей закон дозволив українцям, які живуть на окупованих і анексованих територіях, отримувати легальні документи України. Процедура максимально проста. Тут працюють ефективно наші центри безоплатної правової допомоги в прифронтових зонах, в тій же Херсонській області на адмінкордоні з анексованим Кримом. Людині, який приїжджає на підконтрольну територію, досить мати мінімальний набір доказів того, що стався факт народження або факт смерті. Суд в одноденний термін приймає рішення, констатує цей факт, і наші органи реєстрації актів цивільного стану також в одноденний термін надають документи. Ми цю ситуацію вирішили і в рамках міжнародного права, бо прецеденти були і з тими країнами, де є так звані сірі зони, окуповані території. І максимально зробили ці речі комфортними для українців.
Фото: Данило Павлов/Segodnya.ua
Так само і шлюб за добу, як би там не було, він спрямований на спрощення бюрократичних процедур для людей, які, наприклад, хочуть одружитися, але у них немає можливості часто переїжджати через лінію розмежування в Сєвєродонецьк або в Маріуполь. Це має великий попит, бо ми там встановили абсолютно соціальну плату, тобто без великих якихось сум для учасників АТО, для переселенців. Люди приїжджають, впродовж одного дня вступають в шлюб, отримують наші легальні документи і жодним чином не втрачають контакт з державою.
- У своїй роботі стикався з такими проблемами у людей: якщо стався випадок смерті, родичі змушені звертатися до "органів", що працюють "під сепаратистами". Оскільки вони думають, що їх можуть переслідувати за це, то бояться їхати на підконтрольну Україні територію після цього.
- Ми провели з цього приводу роз'яснювальну кампанію по судах і через систему безоплатної правової допомоги. І людина бере всі ті докази, які у нього є, в тому числі і довідку з лікарні, яка знаходиться під контролем сепаратистів, фотографії, якщо немає. Якщо є якісь інші факти, то вони встановлюються. При приїзді на підконтрольну територію ніхто не переслідує, є заборона на переслідування. Тому на рівні закону визначено, що особа може звернутися до суду із заявою про встановлення певного факту. Наприклад жінка може приїхати до Маріуполя, а може приїхати до родичів в місто Чернівці, звернутися до суду з відповідною заявою про те, що, мовляв, прошу встановити факт смерті чоловіка, який помер в Донецьку, дата така-то.
- У деяких випадках смерть фіксує поліція, а це буде "народна поліція", тобто представники незаконних збройних формувань.
- Український суд жодним чином не легалізує ці псевдодокументи місцевих "республік" або сепаратистів. Суд встановлює тільки юридичний факт. Може трапитися, що, наприклад, під час обстрілів вбили людину, тоді на підставі показань свідків. І тих документів, які збереглися, що людина проживала в тому населеному пункті, заявник – один з родичів, в суді доводить факт смерті і суд приймає рішення, яке є підставою для видачі українських легальних документів. Тут проблеми немає, ніхто не переслідується за те, що людина фактично змушена об'єктивно там проживати і, таким чином, підтвердити ці речі такими документами. Це дуже велика практика, і пам'ятаю, що менше ніж за вісім місяців, коли цей закон запрацював, близько 15 000 осіб звернулися і отримали ці документи. Зараз ця цифра набагато більше.
Найближчими днями читайте на сайті "Сегодня" продовження інтерв'ю з Павлом Петренком
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми