В Україні новий вид заробітку – кияни норовлять нажитися на переселенцях з Донбасу. Люди, які переїхали в міста-мільйонники часто приходять до думки заплатити за місцеву реєстрацію, щоб отримати хорошу роботу і позбутися від проблем, наприклад, при відвідуванні поліклініки та інших держустанов.
На такий попит з'явилися вже десятки пропозицій – інтернет рясніє оголошеннями. "Сегодня" зв'язалася з автором одного з них. "Я працюю посередником між переселенцями і господарями квартир. Охочих продати в Києві прописку строком на півроку-рік чимало, і, як не дивно, це не пенсіонери, які хочуть надбавку до пенсії, – розповів нам один зі столичних брокерів, Олександр. – Люди похилого віку, навпаки, побоюються реєструвати в своїй оселі чужих, а от люди молодші – ні. Деякі заради великого прибутку згодні прописувати навіть дітей. Наприклад, є у мене один клієнт, який згоден зареєструвати в своїй оселі дитину, але з батьків за це просить $ 1 тис. за ризик, адже, якщо дорослого можна потім виписати без особливих проблем, то з примусовою випискою дитини все складно (необхідний дозвіл місцевої ради). Нещодавно разом з господарем квартири продали прописку донеччанину, який нам сказав, що вже доведений мало не до несамовитості – на його авто вдруге за кілька тижнів ріжуть шини. На його думку через те, що на авто донецький номер. Він поміняв прописку, потім держномер авто з донецького на київський – більше покришки не ріжуть". Розцінки у брокерів на прописку наступні: в середньому 3500 грн за реєстрацію на півроку і 4600 на рік. "Якщо хтось із переселенців побоюється, що за місцем прописки прийдуть з жеку з перевіркою, мовляв, чи живе тут ця людина, то в жеку є свої люди, домовимося", – говорить ріелтор.
Втім, думки людей, які приїхали з Донбасу, розділилися. Одні вважають, що заради хорошої роботи все ж варто поміняти прописку, нехай і на фіктивну, другі парирують, що – це необачний крок. "Я поїхала з Донецька в Івано-Франківську область, але змінювати прописку не збираюся, тому як у мене залишається хоч якийсь доказ прав на квартиру, яка там залишилась. А знайти хорошу роботу мені тут допомогли, і прописка була цьому не завадила. Єдине, реєстрація, переселення і те, що я претендую на посаду в держструктурі, стали приводом для одноразової бесіди в місцевій СБУ, мене запитали, яких поглядів я дотримуюся, чи підтримую український суверенітет", – розповіла нам донеччанка Віра Басоєва. "А у мого чоловіка при влаштуванні на хорошу роботу в Києві запитали наявність місцевої прописки. Її, відповідно, немає, тому, враховуючи, що він хороший фахівець, дали час знайти можливість її оформити", – говорить донеччанка Наталія Пекар, що приїхала з родиною до Києва.
У Держміграційній службі України "Сегодня" сказали, що, згідно із законами, перешкоджати власнику житла зареєструвати у себе іншого громадянина ніхто не може. "Якщо є письмова заява власника і документи, які підтверджують право власності, то ми не маємо права відмовити", – сказав нам спікер Держміграційної служби Сергій Гунько. У той же час неофіційно чиновники кажуть: інституту прописки в Україні давно немає, тому вимога наявності тієї чи іншої прописки з боку роботодавця – пережиток минулого, але тим не менш бажаючі отримують реєстрацію, наприклад, у притулках для бездомних.
У МВС до такого бізнесу ставляться спокійно, вед все законно. "Але слід побоюватися шахраїв. Також є небезпека і в тому, що якщо покупець прописки не захоче виписуватися, доведеться "виганяти" його через суд", – уточнили силовики.