Блокадний Донбас: без зв'язку та води

За останні кілька тижнів становище жителів окупованих районів Донбасу ще більше погіршилося. Величезні ціни на товари, складності з переміщенням через лінію розмежування. Особливо це стосується жителів самопроголошеної "ЛНР". Вони фактично відрізані від решти частини Луганської області рікою Сіверський Донець, мости через яку зруйновані. І якщо в т.зв. "ДНР" гуманітарна ситуація більш-менш стабільна, то в т.зв. "ЛНР" все набагато гірше. У людей проблеми з мобільним зв'язком, дефіцит медикаментів і продуктів, є складнощі з працевлаштуванням, а світло і воду подають з перебоями.

СИТУАЦІЯ В ДОНЕЦЬКУ. Інтенсивність боїв в Донецьку упала в порівнянні з тим, що було взимку і на початку весни. За словами жителя міста, викладача Валерія, ходити по вулицях взимку було небезпечно: "Снаряди іноді долітали навіть до центру. Одного разу я приїхав на роботу і дізнався, що прилетіло на центральну автостанцію. Були загиблі і поранені... Ви уявляєте, що це означає, коли вранці снаряд потрапляє в автостанцію? Ми знали, що якщо в повітрі засвистіло, треба терміново впасти на землю. Але як вчинити, якщо в цей час ти, наприклад, знаходишся в переповненому тролейбусі?".

Зараз стрілянина чутна лише в районі Мар'їнки (західна частина міста) і в північних районах, прилеглих до аеропорту: "У районі шахти "Жовтнева" практично не залишилося цілих будинків". За словами Валерія, незважаючи на війну, в місті підтримується відносний порядок: "Влітку і восени минулого року хто попало міг тинятися по вулицях зі зброєю. Зараз цього немає. Навели дисципліну".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"ЗАРПЛАТНИЙ ТУРИЗМ". Зарплати в Донецьку в основному виплачуються. "За червень її вже видали", – говорить донецька викладачка Інна, відзначаючи, що середній рівень заробітків на території, підконтрольній "ДНР", порівнянний з рівнем зарплат на решті частини України. Як повідомив глава єдиного координаційного центру "Донбас", уродженець окупованій Горлівки Олег Саакян, зарплата в "адмінорганах" "ДНР" стартує від 3 тисяч гривень. Така ж і середня по Донецьку. Інна та Максим відзначають, що робота є у бюджетній, соціальній і комунальній сферах. "Але зарплата бюджетникам видається в російських рублях, а на всіх інших підприємствах – у гривні", – уточнює Інна.

Місцеві стверджують, що гривня і рубль "ходять" однаково, але гривні стає все менше через те, що українські банки виведені з підконтрольних бойовикам територій. Це не влаштовує багатьох людей, які отримують зарплати в українській валюті. "Жителі Донецька, які працюють на промислових підприємствах, зареєстрованих у Маріуполі, Краматорську, Красноармійську, їздять в Україну, щоб отримати зароблені гроші, через те що всі банки зникли. Це можна назвати вимушеним "зарплатних туризмом", – емоційно пояснює Інна. "Так званий зарплатний туризм варто здоров'я простих людей, яке вже ніхто не поверне", – додає Максим.

"Я працюю на цьому блокпост". За словами Валерія, останнім часом в Донецьку немає бензину. При цьому вартість 95-го майже не відрізняється від київської – по 23 грн за літр. А от ціни на продукти харчування підвищилися, за різними оцінками, від 10-15% до півтора-двох разів. "Українська продукція витісняється російськими товарами", – зазначає Максим. "Місцеві підприємці кажуть, що українські товари майже не можна провезти через блокаду. Заборона породжує корупцію. Наприклад, мені розповідали, що за провезення однієї фури м'яса просили хабар у розмірі 1000 доларів", – розповідає Інна. Щоправда, хто саме просив і в якому місці, вона сказати утруднюється.

Транспортні обмеження заважають жителям так званої "ДНР" відвідувати своїх родичів, які залишилися на "великій землі". З якими труднощами може бути пов'язано подорож через лінію розмежування, розповів у своєму Facebook місцевий журналіст Микита Синіцин, що описує поїздку з Горлівки до Харкова: "На першому ж блокпосту в майорська наш мікроавтобус на 8 осіб зупинили. Перейти блокпост теж не дозволили: один з військових грубо заборонив це робити, другий порадив підсісти в легкові авто, які пропускали відносно нормально... Тут же поруч опинився чоловік і запропонував підвезти. Ціна "задоволення" – 80 гривень за 1,7 км шляху. "Як висловився водій, "я працюю на цьому блокпосту".

ЄДИНА ЗВ'ЯЗОК З УКРАЇНИ. На транспортну блокаду скаржаться і жителі так званої "ЛНР". Працюючий в Луганську і Алчевську підприємець Олег Л. каже, що великі магазини закриті через неможливість провезти товари через лінію розмежування. А ті, хто ще возить продукцію з території України, закладають у її вартість хабара і гроші за ризик, що і призводить до дорожнечі: "Підприємці придумали іншу схему. Вони ввозять вантаж через Росію. Але через довжини маршруту та супутніх витрат такі товари коштують теж дорого".

За словами Олега, в Луганську, Алчевську та Стаханові виник дефіцит овочів, фруктів, м'яса та яєць. Традиційно постачальниками для цих міст були приватні господарства Новоайдарського та Станично-Луганського районів, які частково або повністю знаходяться під контролем ЗСУ. Обидва грунтовно постраждали від війни, проте овочі та фрукти з цих районів поставлялися до травня 2015 року, поки не була введена майже повна блокада так званої "ЛНР". В Станиці Луганській придумали схему: стали торгувати через посередників – місцеві доставляють товар до берега Сіверського Дінця, потім він контрабандним шляхом переправляється на човнах до берегів "ЛНР". Така практика позначилася на вартості продукції і швидкості доставки.

В цілому українських товарів буквально з кожним тижнем стає все менше. Їх замінює або місцева продукція, або продукція з Росії та Білорусі. Кажуть, що інколи трапляється навіть із Казахстану. "Найгірше справи йдуть з ліками. В аптеках їх майже немає, крім самих звичайних, начебто анальгіну і перекису водню. Все інше привозиться під замовлення, часто за передоплатою", – зазначає Олег.

Є проблеми і з мобільним зв'язком. За словами Олега, всі оператори працюють з перебоями, а вишки однієї з компаній захопили бойовики і зараз вони запускають на їх базі свого стільникового оператора "ЛугаКий". Жителі повернулися до старих добрих стаціонарним телефонам. "Поки це єдиний зв'язок з територією України", – каже підприємець.

Виїхати з т.зв. "ЛНР" на решту території України дуже складно. За словами працівника Алчевського меткомбінату Сергія, це можливо або по спецпропуск СБУ, або за хабар і через територію "ДНР". Сполучення між "ЛНР" і іншою частиною Луганській області ускладнено, оскільки мости через Сіверський Донець підірвані, а на Бахмутській трасі, яка веде до Лисичанська, часто стріляють. "В Україну їздять через Росію, в'їжджаючи через Мілове або Бєлгород", – уточнює Сергій.

РОБОТА І ПОБУТ В "ЛНР". Судячи зі слів Сергія, і з працевлаштуванням в т.зв. "ЛНР" ситуація йде гірше, ніж в т.зв. "ДНР". "З роботою дуже погано. Хто може – їде. З того, що є, – сільське господарство, торгівля, контрабанда, нелегальний видобуток вугілля, а також служба в структурах "ЛНР", – констатує Сергій. За його словами, основні підприємства регіону "ледве дихають". "Працюють вони за два дні на тиждень, але зарплату, хоч і невелику, людям платять", – каже чоловік.

У травні різко загострилася ситуація з водою і світлом. "Більшість багатоповерхових будинків Луганська та Алчевська стоять без води, яку тепер доводиться спеціально розвозити житловими масивами. Керівництво "ЛНР" стверджує, що це частина плану Києва по блокаді т.зв. "ЛНР", оскільки майже всі водозапорні шлюзи опинилися на території, підконтрольній України. А у губернатора Луганської області Геннадія Москаля кажуть, що причина – зруйновані через бої комунікації. Світло час від часу теж пропадає. Іноді надовго", – розповідає Сергій.

На думку Олега Саакяна, блокада окупованих районів Донбасу підвищує невдоволення жителів "як по відношенню до т.зв. "ЛНР" і "ДНР", так і по відношенню до України". "Близько 60% громадян на окупованих територіях вже все одно, з ким жити. Вони просто хочуть, щоб не було війни", – каже Саакян.