Рік після підписання Угоди з ЄС: що отримав Київ, і чого вимагає Брюссель?

23 Березня 2015, 07:30

Від України вимагають реформ, а безвізовий режим давати не поспішають

<p style="text-align: justify;">ФОТО: AFP</p>
ФОТО: AFP

Рік тому, 21 березня, в Брюсселі Арсеній Яценюк підписав політчастині Угоди про асоціацію з ЄС. Економічну, там же в Брюсселі 27 червня підписував уже Петро Порошенко. Розписувався під документами президент ручкою, яку керівництво ЄС підготувало ще для Віктора Януковича перед Вільнюським самітом у листопаді 2013-го. Це стало історичною для України подією, адже з відмови Кабміну Миколи Азарова від підписання і почався Євромайдан.
І ось через рік документ ратифікували тільки 14 європейських парламентів. Офіційно положення Угоди почнуть діяти тільки після затвердження його всіма 28 країнами-членами ЄС. Та й терміни його імплементації розтягнуті на 10 років. Але деякі положення як Україна, так і ЄС вже почали виконувати. "Сегодня" підвела підсумки першого року дії Угоди.

РЕФОРМИ. Переговори про європерспективу стартували ще в 2007-му. Тоді Брюссель склав для Києва 5-річний план реформ – порядок денний Угоди. ЄС робив наголос на конституційну та судову реформи, підвищення рівня демократії, боротьбу з корупцією та реформування правоохоронних органів. Зрушення розпочалися лише зараз: Кабмінрозробляє законопроекти, а Рада встигла прийняти ряд реформаторських проектів. Нардепи проголосували закон про справедливий суд, люстрацію, і готуються прийняти закон про нацполіцію. Тим не менш, іноді виникають труднощі — на даний момент – з люстрацією нечистих на руку суддів. Зараз норми закону про звільнення служителів Феміди оскаржуються у Верховному та Конституційному судах. За словами нардепа від НФ Леоніда Ємця, крапку поставить Венеціанська комісія, яка готує і свій висновок. У той же час міністр юстиції Павло Петренко заявив, що спірні пункти закону з Комісією погоджені: "Нам підтвердили право звільняти чиновників не "поштучно", а за ознакою роботи на вищих посадах в часи Януковича. І ця позиція залишиться після внесення змін (мабуть, з питання звільнення суддів – Авт.) взакон".

БЕЗПЕКА. Левова частка політчастини Угоди стосується поглиблення співпраці у сфері безпеки. В одному з пунктів йдеться про спільну участь у "цивільних і військових операціях, навчаннях і тренуваннях". Ще один пункт вказує, що Україна та Європейське оборонне агентство повинні налагодити співпрацю "з удосконалення військових можливостей". Але за словами експертів, почнуть працювати домовленості лише після ратифікації Угоди усіма 28 країнами ЄС. Але, за словами політолога Володимира Фесенка, факт того, що за рік вже 14 країн ратифікували Угоду з Україною, – хороший сигнал: "Були думки, що процес розтягнеться років на три. Треба враховувати, що ратифікація почалася після повного підписання, і тут час треба відраховувати ні з березня, а з 27 іюня.В Молдові після підписання угоди з ЄС в 90-х через рік майже ніхто не ратифікував його, і їх дипломатам довелося активізувати зусилля. Це не означає, що Україні потрібно розслаблятися: наше завдання – домогтися того, щоб до кінця червня, в крайньому випадку – до кінця року, більшість країн ЄС Угоду ратифікували".

БЕЗ ВІЗ. За словами Петра Порошенка, на саміті Східного партнерства в Ризі 21-22 травня ми сподіваємося отримати безвізовий режим з Європою. Правда, на порядку денному заходу, яку вчора опублікували європейські ЗМІ, про це немає ні слова. Та й лідери ЄС в один голос говорять, що поки війна на Донбасі не закінчиться, свої кордони Європа не відкриє. "У Ризі можуть підписати угоду про безвізовий режим. Але в документі пропишуть, що набуття чинності відбудеться після закінчення війни і відновлення контролю за кордоном", – сказало нам джерело в Єврокомісії. Українська влада сподівається прискорити вирішення конфлікту на Сході за допомогою миротворців. Минулого тижня Рада звернулася до ООН з проханням розглянути таку можливість. Обговорюють це і в ЄС. Правда там побоюються відправляти своїх людей на Схід. За словами голови комітету Європарламенту з закордонних справ Елмара Брока, для них це означатиме факт прямої участі в українсько-російському конфлікті. Поки в ЄС обговорюють варіант розширення місії ОБСЄ. А ось політолог Вадим Карасьов бачить у цьому недопрацювання українських дипломатів: "Якби всі країни ЄС до цього часу ратифікували Угоду – це був би сильний сигнал. А так всі перспективи за угодою розмиті ще й через війну. А в напрямку ратифікації ми повинні просити, підштовхувати і переконувати наших європейських партнерів поквапитися. Це ми повинні бути активні, інакше відповідної активності чекати не варто".

ДУМКИ. За словами експертів, перші результати дії Угоди українці відчують через 7-10 років. "Зараз будь-яка оцінка буде деформована фактом війни на Сході і глибокою економкризою. Важливий факт того, що раніше у нас був червоне світло відносно євроінтеграції, і ми змінили його на жовтий, але позитивні зміни від реформ ми відчуємо років через 7-10. Зараз же ми отримали тільки комплекс зобов'язань перед ЄС", – сказав нам політолог Володимир Фесенко. Водночас експерт не розділяє побоювання лідерів ЄС щодо безвізового режиму. "Основний аргумент Європи, що після цього до них полетять бойовики зі Сходу. Але це – дурість (адже бойовикам доведеться їхати через Київ). Думаю, наші дипломати зможуть це пояснити. Технічно є процедурна проблема з біопаспортами, які не виходить видавати в потрібних кількостях, ми не встигаємо за швидкістю і термінами. І до саміту в Ризі Україна повинна зробити максимум в цьому питанні. Поки я оцінюю наші шанси на травень як 60 до 40".

РИНКИ. Повноцінну імплементацію економчастини Угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС відклали до 1 січня 2016-го. А з 23 квітня 2014, щоб хоч якось мінімізувати втрати на російських ринках, ЄС в односторонньому порядку відкрив своїх ринки для українських товарів. За словами експертів, за рік дії домовленостей ми дійсно збільшили експорт нашої агропродукції майже на 500 млн євро. Але, разом з тим, ЄС встановив і квоти, щоб захистити свій ринок: приміром, пшениці в ЄС ми можемо експортувати тільки 950 тис. тонн на рік, у 2014-му ми зібрали рекордних 24,1 млн т – при цьому внутрішнє споживання пшениці склало склало лише 8 млн т. Аналогічна ситуація – і з експортними можливостями України з м'яса, птиці і яєць.

За словами міністра аграрної політики Олексія Павленка, влада вже почала консультації з Єврокомісією щодо підвищення квот: офіційні переговори на цю тему почнуться цієї осені. Але, за словами експертів, ЄС може збільшити ці квоти тільки за рахунок їх зменшення для інших країн ЄС. "ЄС теж аграрний ринок. Тому вони не можуть збільшити нам квоту, урізавши, наприклад, квоту Німеччині або Франції. Тому Україна більш цікава Азія: по 2014-му році у нас торгівля з Єгиптом перевищила показники по всій Європі. Треба рухатися в тому напрямку", – вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

На думку політологів, прискорити процес імплементації економічної частини Угоди могло б допомогти призначення першого віце-прем'єра з питань євроінтеграції. "Прем'єр намагається брати цю функцію на себе, але війна на Сході не дає йому розвернутися. Повільно ми рухаємося і в плані виходу на європейський ринок, одночасно ми втрачаємо російські ринки", – вважає Карасьов. 

Ви зараз переглядаєте новину "Рік після підписання Угоди з ЄС: що отримав Київ, і чого вимагає Брюссель?". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автори:

Олександра Захарова, Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування