ІноЗМІ про Україну: Атаки на стратегічний Маріуполь і небезпека гуманітарної катастрофи

"Кількість загиблих після ракетної атаки в українському портовому місті Маріуполь зросла до 29 і може зрости ще більше. Однак сепаратисти, які випустили ракети, заперечували, що ці обстріли – початок наступу на місто", – пише нідерландське видання NRC.nl 25 січня.

Журналісти газети Volkskrant відзначають, що кількість жертв з початку конфлікту в Україні досягло 5000 осіб.

Міжнародні організації попереджають про гуманітарну катастрофу в Україні – пише впливове європейське видання Euractiv. Складна ситуація на сході країни викликає велике занепокоєння, тому в Україні у відрядження відправляється єврокомісар з питань гуманітарної допомоги Христос Стіліанідес. "Згідно з даними ООН в результаті конфлікту в Україні 610 413 людей лишилися без даху, 593 609 осіб стали біженцями в сусідні країни, 4771 людина вбита і 10 360 поранені", – пише видання.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Українське питання гостро піднімається на міжнародній арені. На останній тиждень січня запланований ряд екстрених зборів по Україні – ООН, ПАРЄ, Рада закордонних справ ЄС.

"Євросоюз погрожує накласти додаткові санкції проти Росії слідом за її новим наступом на південному сході України. Голова служби зовнішньої політики ЄС Федеріка Могеріні заявила в суботу, 24 січня, що "подальша ескалація... неминуче призведе і до подальшого серйозного погіршення відносин... Я відкрито закликаю Росію, застосувати весь свій істотний вплив над сепаратистами і зупинити будь-яку форму військової, політичної чи фінансової підтримки", – пише брюссельське видання EUObserever у статті "ЄС погрожує новими санкціями через напади в Маріуполі".

"Знову умиротворення мотивує агресора до ще більших актам насильства. Час вводити політику, яка заснована на холодних фактах, а не ілюзіях", – наводить видання слова голови Ради ЄС Дональда Туска. Позачергове засідання по Україні заплановано на четвер 29 січня.

На обстріли в Маріуполі відреагувало більшість світових лідерів. "Однозначне засудження" – під таким підзаголовком призводить французька Lе Figaro їх реакцію. Зокрема Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун "рішуче засудив" атаки на мирне населення. За його словами, ракети випустили без розбору на цивільні райони, що є порушенням міжнародного гуманітарного права, пише видання. Свою стурбованість з приводу порушення режиму припинення вогню в Україні висловив президент Барак Обама, а віце-президент Джо Байден, який днями зустрівся з президентом України Петром Порошенком, звинуватив Росію в порушенні Мінських домовленостей".

Свою стурбованість висловив і Папа Римський Франциск, який закликав до відновлення діалогу та припинення насильства.

Однак європейська преса поки не пише про наміри європейців визнати "ДНР" та "ЛНР" терористичними організаціями, незважаючи на їхні останні дії та заклики з боку України. У той же час, Москва наполягає на тому, що жертви серед мирного населення – вина Києва.

"Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що насильство останніх днів – стало результатом постійних нападів української армії на населені пункти, що є грубим порушенням Мінських угод", – пише інше впливове французьке видання Le Mond у статті під назвою "Насильство в Україні: тиск на Росію зростає".

"Для мене завжди був ясним той факт, що участь у військовому конфлікті з Росією для нас не буде ефективною відповіддю", – наводить видання слова президента США Барака Обами – Однак Сполучені Штати будуть підтримувати "економічний тиск" і "дипломатичну ізоляцію".

Напередодні світові ЗМІ активно писали про Форум у Давосі та емоційний виступ українського президента Петра Порошенка, який приніс з собою шматок автобуса, в якому загинули люди в результаті теракту в Волновасі.

"На Сході України знаходяться 9000 російських солдатів, каже український президент Петро Порошенко під час конференції в Швейцарському Давосі, де відбувається Світовий Економічний Форум. За його словами, ситуація в Україні стабілізується, коли Росія закриє кордон і відведе назад своїх військових", – пише бельгійське видання De Standaart в замітці "Порошенко: в Україні 9000 російських солдатів".

Нідерландські ЗМІ, в свою чергу, особливу увагу приділили зустрічі Порошенко зі своїм прем'єром Марком Рютте, яка також відбулася в рамках Форуму в Давосі. Повідомляється, що вони поговорили про ситуацію в Україні і необхідності виконання Мінських домовленостей. Також були порушені і теми падіння малазійського "Боїнга" на території України, на борту якого загинули 298 осіб, з них 196 – громадяни Нідерландів. Останнім часом ця тема набирає обертів в нідерландській друкованій пресі і стає все більш скандальною. Якщо раніше звучала критика у бік української влади, яка нібито повинна була ще в травні закрити повітряний простір, то зараз акценти змінилися. Нідерландська преса пише про те, що дипломатичним представникам у Києві нібито повідомили про небезпеку в повітрі. Тому вони повинні були донести цю інформацію до своїх урядів.

"У той час як американці, які також отримали цю інформацію, швидко донесли її до Білого дому, незрозуміло, що сталося з попередженням в Нідерландах", – пише сайт Knack.

Інша новина, яка обійшла більшість нідерландських ЗМІ – ситуація з експонатами кримських музеїв. Колекція "Крим: золото і секрети Чорного моря" приїхала в музей Аллард Пірсона при Амстердамському університеті на початку лютого минулого року. Однак після завершення виставки керівництво музею не знало, кому віддавати експонати – Києву, який отримав гарантії, або кримським музеям. Звичайно, кожна зі сторін наполягала на своїй правоті. Хто отримає дорогоцінні експонати вирішить Нідерландський суд. Така справа може тривати роками. У цей час колекцію будуть зберігати в спеціальному приміщенні музею, передає нідерландський канал NOS.

Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуємо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.