ІноЗМІ про Україну: хвиля повалення пам'ятників, виконання Мінських угод і "амністія" для грецьких персиків

14 Квітня 2015, 17:42

Головна тема останніх тижнів в Європі – фінансові проблеми Греції – також розглядалася в контексті українського питання

<p style="text-align: justify;"><span>Фото: AFP</span></p>
Фото: AFP

Минулого тижня європейська преса багато писала про візит прем'єра Алексіса Ціпраса до Москви і можливі домовленості про кредит в обмін на активну проросійську позицію Афін в питанні санкцій. І дійсно, грецький політик дуже несхвально відгукувався про європейські обмеження щодо Росії, закликаючи навіть до їх скасування. Однак, це не забезпечило особливих преференцій для країни, яка ризикує зіткнутися з дефолтом, пише преса.

"Алексіс Ципрас повернувся з Москви додому з дещо розмитою обіцянкою про майбутню участь Греції в "Турецькому потоці". Але чи буде російський трубопровід коли-небудь побудований?" – Пише бельгійське видання De Standaart в статті "З порожніми руками додому". Правда, французькі видання бачили й інші обіцянки президента Путіна для лояльної Греції.

"Обійти ембарго без роздратування. Саме таку "невизначену обіцянку амністії грецьких персиків", на думку експерта фонду Карнегі Олександра Баумова, було представлено під час візиту 9 квітня в Москву прем'єр-міністра Греції Алексіса Ціпраса. Президент Росії Володимир Путін зазначив: "Ми розуміємо, що Греція була змушена голосувати за санкції проти Росії, і наші заходи також торкнулися її. Але ми нічого не можемо з цим зробити, ми не можемо робити винятків для однієї з країн ЄС", – пише французька Le Monde в статті "Путін послаблює ембарго проти Греції". Проте журналісти додають, що рішення, яке дозволить Греції мати преференції, все ж є.

"Знайдене рішення полягає в створенні "спільних підприємств", що дозволить Греції подолати російське ембарго на продукти харчування з ЄС, прийняте в 2014 році у відповідь на санкції ЄС. Через такі компанії продаж грецьких овочів і фруктів вже не буде вважатися імпортом", – пише видання. І зазначає, що такі поблажки можуть торкнутися і інших лояльних країн, на зразок Кіпру та Угорщини.

Нідерландське видання NRC Handelsblad надрукувало статтю з російським економістом Сергієм Гурієвим, який переїхав до Франції у зв'язку з переслідуваннями за політичні симпатії. Під заголовком "Санкції жорстко б'ють по Росії" видання, посилаючись на експерта, наводить деякі цифри. "Відтік капіталу за минулий рік досяг 12% від ВВП... Путін хотів це компенсувати шляхом укладання угод з Китаєм, але ці надії також були помилковими. Китайські підприємці втомилися від корупції, яка після повторного приходу до влади Путіна в 2012 році тільки посилилася. Китайські банки і підприємства поважають санкції, оскільки в іншому випадку США їх суворо покарають. Подивіться на величезний штраф, який отримав французький банк BNP Paribas за порушення режиму санкцій проти Ірану в 2014 році: 8,9 млрд. доларів. Від цього весь світ був шокований, в тому числі і китайці", – наводить видання слова експерта.

За його словами, зараз Путін намагається розкачати деякі європейські країни, щоб через них заблокувати продовження санкцій влітку цього року. "Після того, як він у березні на відео сам визнав, що організував анексію Криму з втручанням російських солдатів. Раніше він говорив, що жителі півострова спонтанно це ініціювали і він нічого не планував. Після цього європейським країнам буде складніше послабити санкції", – вважає експерт.

Головною темою минулого тижня в українських медіа – рішенням Верховної Ради про заборону пропаганди комунізму – європейські ЗМІ не приділили багато уваги, обмежившись лише короткими публікаціями. Можливо, це пов'язано з тим, що закон ще має підписати президент. Однак і ті повідомлення, які вийшли, зазвичай не були схвальними. "Антирадянський закон небезпечний для України", – пише бельгійське видання De Morgen з посиланням на українського експерта Руслана Бортника, який вважає, що це сприятиме розколу суспільства.

"Політичні експерти вважають, що закон може бути змінений або президент відмовиться його підписувати, посилаючись на конфлікт з Основним Законом", – пише видання.

А ведучий нідерландський ТВ канал NOS показав сюжет з Харкова, де після прийняття закону почалося масове повалення радянських пам'ятників.

"Група людей у масках в ніч на суботу в Харкові повалила кілька постаментів радянських лідерів. Цією антиросійською акцією вони хотіли видалити символи комунізму в місті на сході України", – повідомляє видання.

Більшість ЗМІ написали про нові докази порушень прав людини з боку бойовиків. "Правозахисна організація Amnesty International у своєму розпорядженні докази того, що українські сепаратисти стратили чотирьох українських солдатів. Повинна бути швидка реакція на зростання кількості порушень прав людини в східній частині країни, заявили в організації", – пише De Morgen.

"Нові свідчення цих незаконних вбивств підтверджують те, що ми вже знали. Тепер питання, що сепаратистські лідери з цим можуть зробити", – сказав Денис Кривошеєв, заступник директора Amnesty по Європі та Центральній Азії.

Регулярно в європейських ЗМІ з'являються повідомлення з фронту і, відповідно, щодо процесу виконання мінських домовленостей. Цьому питанню була присвячена зустріч міністрів закордонних справ у Берліні, 13 квітня. "Росія і Україна домовилися відвести більше важкого озброєння зі Східної України. Це було сказано після зустрічі міністрів закордонних справ України, Росії, Франції та Німеччини в Берліні. Поновлення насильства турбує міжнародне співтовариство. Якщо подальші кроки не будуть зроблені, мінські домовленості залишаться тільки на папері, таким було попередження", – пише бельгійське online-видання De Redactie.

А брюссельське видання Euractiv в статті "Лідер сепаратистів попереджає про можливість повернення війни" наводить слова глави так званої "ДНР" Віталія Захарченка, який говорить, що Мінські угоди не виконуються.

"Захарченко (...) зазначив, що бунтівний регіон може повернутися до боїв з тим, щоб повернути контроль над деякими містами, який був втрачений в результаті наступу урядових військ у минулому році. У тому числі важливі міста – Маріуполь і Слов'янськ", – пише видання.

Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуємо щотижня, тут наводяться основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.

Ви зараз переглядаєте новину "ІноЗМІ про Україну: хвиля повалення пам'ятників, виконання Мінських угод і "амністія" для грецьких персиків". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Вікторія Розендаал

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування