Кабмін розповів, як житимуть українці через три роки

Головний кошторис країни почали планувати по-новому. Вчора уряд вперше прийняв бюджетну резолюцію відразу на три роки – 2018, 2019 і 2020 й. "Сегодня" розібралася, що в цей період чекає простих українців. Бюджетна резолюція на три роки – світова практика, на відміну від нашого колишнього підходу з планами лише на рік.

За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, який представив документ на Кабміні, таке планування дозволить забезпечити стратегічний підхід до розподілу ресурсів і поліпшить прогнозування бюджетних видатків. Після затвердження Кабміном резолюцію передають у Раду. І після "добра" депутатів на її основі підготують держбюджети на кожен рік.

Що запланували. У найближчу трилітку Кабмін бачить можливими три сценарії розвитку країни, за основу взято помірний. За ним у 2018-му зростання ВВП складе 3%, у 2019-му – 3,6%, в 2020-му – 4%. В абсолютних цифрах ВВП може скласти 2,84 трлн грн у 2018 році, 3,61 трлн грн – у 2019-му і 3,98 – у 2020-му. Річна інфляція очікується 7% у 2018 році, 5,9% – у 2019-му і 5% – у 2020-му. Збільшиться за три роки на 2 млрд грн дефіцит держбюджету, але цей "мінус" буде перекритий зростанням ВВП – очікується, що він стане більше приблизно на 1,1 трлн грн, тому в процентах дефіцит знизиться з 2,4% до 2%.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Безробіття в 2018 році очікується на рівні 9,1%, у 2019-му – 8,9% і в 2020-му – 8,5%. Також зростуть середня і мінімальна зарплати, профінансують ряд реформ (див. Інфографіку).

РЕФОРМИ. На 2018-2020 роки заплановано кошти на проведення медреформи, всього понад 220 млрд грн (у 2017-му – ще 55,5 млрд грн), що має забезпечити перехід від утримання ліжко-місць до реального лікування пацієнтів. По 1 млрд грн на рік планують виділяти на реімбурсацію (програма "Доступні ліки" – відшкодування вартості препаратів астматикам, діабетикам, гіпертонікам і ще деяким категоріям хворих). За три наступних роки в 10,8 рази більше, ніж у 2017 році, виділять грошей на будівництво і ремонт доріг – це понад 154 млрд грн. На них, наприклад, можна побудувати з нуля майже 20 000 км доріг 1-ї категорії (4 смуги з розділовим бар'єром, світлофорами, знаками, розміткою тощо.) Або капітально відремонтувати 35 000 км таких доріг.

На земельну реформу – проведення загальнонаціональної оцінки земель, оцифровку документації, ведення земкадастру – за 3 роки виділять майже 900 млн грн. Нарешті, запланована масштабна приватизація держмайна, причому 98% надходжень, або по 17,1 млрд грн на рік, хочуть отримати в 2018-му і 2019 роках і лише 0,5 млрд – у 2020 році.

ДУМКИ. Експерти називають багато з цих цифр здійсненними, а якщо що – в документ внесуть правки в 2018 році. Економіст Іван Нікітченко вважає резолюцію позитивним кроком з точки зору переходу до прогнозування розвитку країни, хоча багато процесів в країні все ще нестабільні і можуть піднести сюрпризи: "Висока невизначеність щодо майбутнього – один з основних ризиків для ведення бізнесу в Україні. Звичайно, прийняття резолюції не означає, що бізнес-середовище в Україні відразу стане прогнозованим. Але важливий сам факт її прийняття, сигнал, що країна переходить до планування розвитку на кілька років. Це орієнтир, на основі якого будуть формуватися держбюджет і місцеві бюджети. Звичайно, це прогноз, ніяких гарантій немає. Але він показує, що ціни будуть підвищуватися, але не так швидко, як зараз. Але буде рости і економіка, нехай і не швидко. Тобто буде поліпшення рівня життя, поступове зниження ставок по депозитах і кредитах".

Президент Украналітцентру Олександр Охріменко оцінив бюджетну резолюцію як "в цілому нормальну". "Щодо зростання ВВП і мінімальної зарплати – реально, така низька інфляція – це скоріше побажання, адже для цього потрібна стабільність економіки", – аналізує Охріменко. А ось масштабної приватизації очікувати навряд чи варто, оскільки обидва експерти впевнені, що на неї не знайдеться політичної волі. Тому розраховувати, що казна поповниться за рахунок продажу держмайна, що залишилося, не доводиться.