Як працюватиме буферна зона на Донбасі: думки експертів

У Донбасу нарешті з'явився шанс на мир. Другий пункт комплексу заходів щодо виконання мінських угод передбачає відведення всіх важких озброєнь. Так, артилерія калібру 100 мм і більше має бути відведена на відстань 50 км одна від одної, реактивні системи залпового вогню на 70 км і РСЗВ "Ураган", "Смерч", "Торнадо", тактичні ракетні системи "Крапка" на 140 км. Усе це створить буферну зону, де повинні припинитися обстріли.

Професор кафедри політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань вважає, що створення буферної зони нарешті поверне мирне життя в міста Сходу. "По-перше, там нарешті припиняться обстріли. Адже не дарма договірні сторони обрали для кожного типу озброєння певну відстань для відведення. Той же Краматорськ був обстріляний з відстані 120 км, – зазначив Гарань. – Наприклад, у Станиці Луганській обстріли починаються з 16:00 і тривають всю ніч. Лікарні не опалюються – там стоять пічки на дровах, електроенергії немає. Після створення буферної зони можна, нарешті, буде говорити про відновлення Донбасу: відновлення подачі води, газу, електрики. Крім того, з'явиться можливість завозити продукти, адже поки водії бояться їхати туди". Водночас Гарань додав, що з виконанням цієї частини договору можливі труднощі. "Головне питання: чи підкоряться Захарченко і Плотницький? Але Захід зараз досить сильно натиснув на Путіна", – додав експерт.

А ось політолог Ярослав Макітра відноситься до пункту 2 досить скептично і вважає, що він викликає більше запитань, ніж дає відповідей. "По-перше, це означає, що Донецька і Луганська області фактично без прикриття українського важкого озброєння, а артилерія бойовиків буде відведена тільки до кордону з РФ. По-друге, виникає запитання: хто ж буде контролювати буферну зону? Слабо віриться, що обидві сторони будуть знаходитися один проти одного без важкого озброєння, – зазначає Макітра. – Швидше за все, документ підписаний тільки тому, що потрібно було щось підписати, продемонструвати видимість деескалації. Нечітко визначені умови, що дає можливість будь-якій зі сторін трактувати їх на свій розсуд".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Спікер АТО Анатолій Стельмах у свою чергу уточнює, що до припинення вогню питання контролю над буферною зоною піднімати складно: "У рамках мінських домовленостей відводиться лише важка артилерія. Але на сьогодні цей процес ще не розпочався".

Глава центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко додав, що угода про відведення важкого озброєння була досягнута і на минулих переговорах у Мінську, але з боку бойовиків не була виконана. "Туди, де була створена з нашого боку буферна зона, прийшли бойовики. Можуть прийти і зараз. Питання, хто контролюватиме реалізацію? Місія ОБСЄ торік не змогла виконати функцію контролю, очевидно, що вона не спроможна в існуючому вигляді це зробити. Тому тут Україні доведеться думати: або посилювати саму місію ресурсами, або шукати інші можливості контролю буферної зони. Сам пункт правильний, але як торік я не бачив передумов до його реалізації, так поки не бачу і зараз", – розповів Фесенко.

На думку політолога Костя Бондаренка, в буферній зоні повинні діяти українські закони. "У буферну зону мають увійти представники ОБСЄ, які будуть спостерігати за дотриманням домовленостей. Крім того, там потрібні місцеві вибори. На підставі українського законодавства повинна бути введена адміністрація, і це буде зона, яка у будь-якому випадку буде управлятися за українським законодавством", – вважає Бондаренко.

Військовий експерт Олексій Арестович підкреслив, що створення буферної зони – всього лише засіб для зменшення інтенсивності конфлікту, але не повної його зупинки. "Передбачається, що інтенсивність конфлікту різко впаде – це збереже життя цивільного населення. Але про стрілецьку зброю, танки, іншу техніку в угоді ніхто не говорить. Завжди можуть воювати танки один з одним, артилерія до 100 мм, не кажучи вже про піхотні бої. Створення буферної зони лише виключить із конфлікту мирне населення, але розборки між військовими залишаться", – вважає Арестович.

Він схиляється до думки, що конфлікт на Донбасі може затягнутися. "Конфлікти після Другої світової характеризуються тим, що вони довго не закінчуються. Міжнародне співтовариство не дає жодній зі сторін перемогти. Так було в Кашмірі під час бойових дій між Індією і Пакистаном. Там конфлікт періодично загострювався, потім знову згасав. Так буде і в нас, – каже Арестович. – Навіть якщо всі умови перемир'я будуть виконані, через 2-3 місяці їх можуть порушити, тому що спостерігається чітка закономірність: росіяни збирають сили, потім 2-3 тижні ведуть інтенсивні бойові дії, а потім політичними переговорами намагаються закріпити результати, отримані в ході наступу. За час бойових дій на Донбасі таку тактику ми спостерігали вже тричі".