рус
Олег Волошин
Берега Междуморья
Головна Новини України
8 Травня 2015, 08:00  Версія для друку  Відправити другу
×
Як в Україні і різних країнах подають події Другої світової та перемогу над Німеччиною (інфографіка) (фото) http://www.segodnya.ua/img/article/6140/27_main.jpg http://www.segodnya.ua/img/article/6140/27_tn.jpg Україна Французи вважають себе винними, а в США думають, що перемогли вони

Як в Україні і різних країнах подають події Другої світової та перемогу над Німеччиною (інфографіка) (фото)

Французи вважають себе винними, а в США думають, що перемогли вони

Сьогодні вперше за всю історію незалежності Україна відзначить День пам'яті та примирення, а завтра – 70-річчя Дня Перемоги. Дедалі  рідше буде звучати словосполучення "Велика Вітчизняна", а дедалі частіше – "Друга світова". Президент і чиновники покладуть квіти, відкриють виставки, візьмуть участь у Марші миру в столиці, який закінчиться парадом військових духових оркестрів.

НОВЕ СПРИЙНЯТТЯ. Після незаконної анексії Криму Росією і війни на Донбасі свято набуло нових фарб. Ще в 2014-му символом перемоги став червоний мак, як і в більшості країн ЄС. "Окремим пунктом святкування в Україні буде демонстрація зв'язку між справою воїнів, загиблих за суверенітет і перемогу в Другій світовій, і ділом воїнів АТО, які зараз захищають Україну на Сході. Ми будемо проводити прямі паралелі між перемогою в тодішній, нав'язаної нам війні і необхідності перемоги в цій нав'язаної війні", – заявив віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко.

З УКРАЇНСЬКИМ АКЦЕНТОМ. До 1991-го події Великої Вітчизняної подавалися в контексті перемоги СРСР над Німеччиною. Та й після 1991-го шкільні підручники подачу інформації про події ВВВ мало змінили. Спроби щось вписати часто викликали скандали. Напередодні 70-річного ювілею в Кабміні презентували нове видання Українського інституту національної пам'яті – "Україна у Другій світовій війні". У брошурі на 28 сторінках описані події з акцентом на роль України у війні. "Україні потрібні факти, які б зруйнували ідеї СРСР, які зараз намагається використати РФ", – сказав глава інституту Володимир В'ятрович. Історик Сергій Громенко пояснює: "На одній з перших сторінок ми представляємо українських героїв війни, про які в підручниках написано мало". Серед них: Іван Кожедуб – льотчик-винищувач, Олена Вітер – ігуменя жіночого монастиря на Львівщині, яка в часи німецької окупації переховувала людей від репресій, Катерина Зарицька – організатор жіночої мережі підпілля ОУН та багато інших. Україна втратила від 8 до 10 млн осіб, посівши третє місце в списку країн за кількістю жертв. На першому Китай – 15 млн, на другому РФ – 14 млн.

СКАНДАЛЬНІСТЬ. Однак книга явно буде неоднозначно сприйнята суспільством. Наприклад, автори зараховують до сил антигітлерівської коаліції УПА, ставлення до якої в Україні дуже різне. "Під синьо-жовтим прапором у Другій світовій воювала тільки УПА, але свою перемогу визвольний рух отримав не в 1945-му, а тільки в 1991-му", – зазначають автори. Є в брошурі і такий момент: "17 вересня 1939-го Червона Армія без оголошення війни перетнула польський кордон і пішла на Захід. Радянський Союз вступив у Другу світову війну на боці нацистської Німеччини". Як стало відомо тільки в 1989-му, за секретним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа, нацистська Німеччина і СРСР просто поділили між собою територію Польщі.

БРАТ НА БРАТА. У книзі зазначено, що Друга світова для українців була частково братовбивчої, власне, як і зараз на Донбасі. Тоді країни "Україна" не було. Територія була розділена між п'ятьма державами: СРСР, Польщею, Румунією, Угорщиною та Словаччиною. У 1939-му тисячі українців захищали поляків. "Війна для України почалася 1 вересня 1939-го: 120 тисяч українців зі зброєю в руках зустріли нацистів у лавах Війська Польського", – йдеться в книзі. Були й українці (точні цифри не наведені), які в умовах німецької окупації стали на бік Німеччини та її союзників.

ПЕРЕМОГА НАША. Українець Олексій Берест був одним з тих, хто встановив штурмовий прапор СРСР над Рейхстагом в Берліні 1 травня 1945-го, а українець Майкл Стренк – одним з шести морпіхів, які підняли прапор США над Іводзіми. У книзі підкреслено: "У Другій світовій війні українці понесли людські втрати більше, ніж Великобританія, Канада, США і Франція разом узяті".

Німеччина: Герої – борці проти Гітлера

В силу того, що Німеччина зараз – федеративна республіка, в кожному окремому регіоні події Другої світової подають по-своєму. Спільним є факт провини і жорсткого засудження нацистського минулого і Голокосту євреїв. "Німці всім своїм прикладом показують, що до 45-го помилялися", – розповідає Павло Фріш, виходець із України, який більше 10 років живе в Бонні. У більшості книг описується голий фактаж подій часів війни. Режим Гітлера німці інтерпретують як шлях очищення нації, але до спогадів ставляться вкрай негативно. За розповідями місцевих, вісім років тому в одному з трамваїв Бонна двоє підлітків показали привітання Гітлера – витягнутою правою рукою. Вже на наступній зупинці їх забрала поліція – хтось із пасажирів викликав.

11186482_10202718860332260_778202314_n_1__

"Будинок історії". У німецькому Бонні

У більшості підручників історії результат Другої світової подається як ганьба для країни. Але про збиток, заподіяний іншим країнам, майже не згадується. Переломною битвою, як і в більшості країн Заходу, в Німеччині називають битва під Сталінградом взимку 1942-43 рр. "Там загинула величезна кількість артилеристів і солдатів (німецьких. – Авт.). Ця битва привела до того, що на Східному фронті почалося звільнення від націонал-соціалізму та фашизму. А приблизно 1,5 року потому відбулася висадка десанту в Нормандії, яка відкрила Західний фронт. Це вважається другим переломним моментом, після якого звільнення від фашизму початок вестися з двох сторін", – розповіла Ганна Граф, екскурсовод "Будинку історії" в Бонні.

11186236_10202718861172281_1677419338_n_1__

Експонати музею. Авто і будинок

У Німеччині не героїзують заслуг своїх солдатів. Так, наприклад, побіжно згадується ім'я німецького танкіста Курта Кніспеля, який підбив 150 танків противника. Навпаки, особливу увагу німці приділяють учасникам руху опору режиму Гітлера і геноциду євреїв. Наприклад, перший федеральний канцлер Конрад Аденауер був в їх числі: за часів правління Гітлера, на знак протесту, він пішов з посади мера Кельна. Підняття прапора СРСР над рейхстагом сприймається як символічний жест. "Це призвело до беззастережної капітуляції Німеччини. Але для німців це не стільки поразка, скільки звільнення від націонал-соціалізму та фашизму", – говорить Граф. Заслуг СРСР у перемозі над фашизмом у Німеччині не заперечують, але вважають, що без відкриття Західного фронту поодинці перемогти фашистів СРСР б не зміг.

Польща: підпілля і вплив Москви

У Польщі – країні, яка першою прийняла на себе удар під час Другої світової, є свій погляд на ті події. За словами польського історика, ректора Поморської академії в Слупську Романа Дрозда, з комуністичних часів думку громадськості помінялося. "У Польщі існує дві точки зору на Другу світову. За часів комунізму – народної Польщі – в основному, увага зверталася на мілітаристський внесок Червоної армії. Святкувалася річниця визволення польських міст, відзначався прорив Померанской позиції (28 березня 1945-го. – Авт.), Битва за Вроцлав. Менше згадувалось про події вересня 1939-го: оборона Варшави, Вестерплатте і в дуже негативному світлі висвітлювалося польське некомуністичне підпілля. Зараз же все навпаки: увага звертається на події вересня 1939-го і особливо наголошується Варшавське повстання 1944 року", – каже історик. На думку поляків, заслуга в перемозі над нацистами на боці Червоної армії, США, Англії та місцевого підпілля: поодинці ніхто з союзників перемогти не зміг би. Факт переможного підняття прапора над рейхстагом у Польщі теж сприймають двояко. "Як перемогу і закінчення війни, але не як знак свободи для поляків. Країну звільнили від нацистів, але її суверенітет на той момент не був повернутий: Польща перебувала під впливом і контролем Москви і не могла вільно розвиватися. Червона армія залишалася в Польщі до 1992 року", – каже історик. Але, за його словами, поляки донині шанують усіх учасників боїв: "Це і герої польських військових формувань, і ті, хто воював на боці Червоної армії. Але особливе значення відіграє роль солдатів, які боролися в польському підпіллі".

terrorhaza_budapest_-1-580x470_1__

Музей. Після війни тут було Управління безпеки КДБ

Угорщина: СРСР вважають окупантами

Щоб зрозуміти, як угорцям підносять події Другої світової, варто заглянути в "Будинок терору" в Будапешті. Самі угорці називають його Музеєм двох режимів окупації, від яких постраждала їхня країна: фашистського (у часи війни) і радянського (аж до 1990-го). Будівля обрано не випадково – після війни там знаходилося КДБ. З перших хвилин екскурсії відвідувачі ставлять одне питання: "Чому експонатам режиму окупації Німеччиною виділено всього пару кімнат, а часами окупації СРСР – два з половиною поверхи?"

Директор музею Марія Шмідт відповідає: "Нацистські репресії тривали кілька місяців, а комуністичні – більше 40 років". Угорщина воювала на боці гітлерівських військ. Людських втрат від режиму фашистської окупації ніхто не применшує. Особливо це торкнулося тамтешніх євреїв: жертвами Голокосту і терору нилашистов (членів угорської фашистської партії) стали 400-500 тис. Чоловік.

Правда, у багатьох підручниках історії говориться, що Угорщина не була слухняним союзником Німеччини, а уряд тодішнього прем'єра графа Телекі відмовлялося виконувати вимоги Гітлера: угорські солдати не стали воювати з Польщею і пропускати через свою територію німецьких солдатів. Та й сам Телекі виступає в ролі борця за свободу Угорщини. Ще одна фігура – наступний прем'єр Міклош Каллаї. Він дотримувався антинацистських поглядів, був персоною нон-грата в Берліні. Переломними битвами Угорщина вважає: битву під Москвою, Сталінградській і Курській битвах, прорив блокади Ленінграда і шлях Червоної армії до Берліна. Що ж стосується безпосередньо угорських військ, переломними вважаються дві невдалі битви: сорокатисячне "Швидкого корпусу" проти СРСР влітку 1941-го і розгром 2-ї угорської армії під Воронежем в січні 1943-го. Перемога союзних військ і підняття штурмового прапора СРСР над рейхстагом 1 травня 1945-го подається як важливий історичний факт. Однак більшість істориків уникають поняття "звільнення" Угорщини. Період 1944-1945 рр. описуються як втрата Угорщиною незалежності, а наступні роки – як радянська окупація.

Франція: без міфів

Велику увагу у французьких підручниках історії приділяється аналізу причин, які призвели до розв'язування Другої світової війни, розповіла "Сегодня" радник з культурних питань посольства України у Франції Наталія Кочубей.

"Дітей у школах вчать тому, що після Першої світової Німеччина була абсолютно принижена, і французи беруть частину провини за початок Другої світової війни на себе, визнаючи, що французькі репарації були настільки великі, що вони фактично відбирали у німців останню сорочку". За словами Кочубей, історики Франції визнають роль СРСР у війні: "Вони вдячні за звільнення Європи від нацистів, хоча окремий розділ у них присвячений вивченню тоталітарних режимів, у тому числі – радянського".

"Французи визнають роль основних битв за участю Червоної армії, особливо – битви за Сталінград, але при цьому ключову роль відводять висадці союзників у Нормандії 6 червня 1944-го, як головному переломного події у війні, – розповіла нам Наталія. – Влада на початку червня щороку урочисто проводять заходи в пам'ять про співвітчизників, загиблих під час тієї операції і носять квіти до могил канадців, американців і англійців, які поховані на території країни". В цілому викладання історії у Франції, каже Кочубей, відрізняється відсутністю міфологізації і звеличення будь-яких її сторін: "Основний акцент робиться на тому, що війна – це завжди погано, і вона проявляє найгірші якості людей".

Також французькі історики вважають, що СРСР заплатив дуже велику ціну у війні, а виграли від неї тільки США, зазнавши найменші втрати і отримавши найбільшу економічну прибуток. Особлива увага приділяється підсумками Другої світової: історики підкреслюють, що СРСР після війни анексував 750 тис. кв. км трьох балтійських держав, Японія потрапила під управління США, а Корею розділили на дві зони впливу – радянську на Півночі і американську на Півдні. У підручниках підкреслюється, що Йосип Сталін порушив ялтинські домовленості 1945 року, залишивши Червону армію у Східній Європі та нав'язавши цим країнам політичну модель СРСР, що призвело до створення "залізної завіси".

5136_603x354_1__

Меморіал Перл Харбор

США: перемогли Японію, а значить – виграли Другу світову війну

"Для американців дуже важлива їхня історія. У школах приділено особливу увагу Дню Перемоги, але акцент ставиться на перемогах американців в ході Другої світової, особливо – в битвах з японцями. Вони сумують про поразку на Перл Харбор, про вбитих у боях американських вояків. У ці дні все прикрашено в патріотичному стилі, стоять декорації, що нагадують про Перл Харбор", – розповіла про особливості американського Дня Перемоги журналіст з Флориди Світлана Цвей.

У підручниках для середньої школи в розділі "Війна в 1943-1945 роках в Європі" всього один абзац: "Перемога в Європі. Слідом за компаніями в Північній Африці і Італії союзники відкрили Західний фронт проти ослаблених німців. 6 червня 1944 кораблі союзників з 156000 солдатів на борту висадилися в Нормандії, північному узбережжі Франції. Відома як День Д, висадка в Нормандії була початком масованого походу союзників на схід. Через шість місяців союзні армії дійшли до Німеччини. Після останньої спроби досягти успіху в грудні 1944 року, відомої як Битва в Арденнах, німецька армія була розгромлена. Союзники проголосили перемогу в Європі 8 травня 1945 року". Таким чином, ця війна в США асоціюється або з Перл Харбор, або з Днем Д. Причому про відкриття Другого фронту не говориться – оскільки немає пояснень, що собою являв Перший фронт.

У книзі історика Стівена Амброза "Справедлива битва. Як була виграна Друга світова війна "хронологія подій починається з 1 вересня 1939-го розділом "Німеччина вторгається в Польщу, Друга світова війна починається", а далі йде виключно освітлення японо-американської війни і того, як США перемогли Японію.

На телеканалі History початок війни включає вторгнення Гітлера в Польщу у вересні 1939 року і оголошення Великобританією і Францією війни Німеччині. Зазначено, що 22 червня 1941-го Гітлер наказав вторгнутися в СРСР. "Хоча радянські танки і літаки перевершували німців, але стратегія застаріла, і німці за місяць змогли просунутися в межах 200 миль від Москви", – розповідає телеканал. Тут згадується лише один бій на території СРСР – під Сталінградом, яку назвали "найбільш запеклим боєм Другої світової". Відзначений також момент входу Червоної армії до Берліна – після запеклої повітряного бомбардування міста західними союзниками.

Читайте також:
Кому з ветеранів дадуть грошову допомогу до Дня Перемоги (список категорій)
Російських ветеранів ВВВ привітали з Днем Перемоги у стриптиз-клубі
ЄС не повинні піддаватися на шантаж Росії - Грібаускайте
Франція запустила процес ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС
Російські сепаратисти готуються відновити військове протистояння - Пайетт


×
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Прикріплений файл: ww2.pdf
Джерело: "Сегодня"
Автори: Зеленюк Крістіна, Варвара Ткачова, Ірина Ковальчук, Олександра Захарова
Ви зараз переглядаєте новину "Як в Україні і різних країнах подають події Другої світової та перемогу над Німеччиною (інфографіка) (фото)". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Додати коментар

Ваш коментар (залишилось символів 1000)
Правила коментування на сайті Сегодня.ua
Підписка: