Катерина Степаненко
редактор Українська сторона виконала контракт з Таїландом на поставку 49 танків "Оплот". Цей контракт був укладений ще 2011 року, але виконувався із затримками в зв'язку з російською агресією. Після завершення тайського контракту Харківський завод ім. Малишева і Конструкторське бюро ім. Морозова повинні переорієнтуватися на внутрішній ринок. "Сегодня" розбиралася, які ще великі закордонні контракти виконує український ОПК.
"Оплот" для Таїланду
Стало відомо, що Україна відправила до Таїланду останню партію танків "Оплот". Про це заявив генеральний директор держкомпанії "Укроборонпром" Павло Букін після завершення випробувань останньої партії бойових машин перед відправкою замовнику.
Контракт з армією Таїланду був укладений ще 2011 року. Спеціально для замовника до конструкції танка були внесені зміни, зокрема встановлений кондиціонер для комфортної роботи танкістів в умовах тропічного клімату. У цій версії танк отримав назву "Оплот-Т". Загальна вартість контракту – $ 240 млн, а виконати його слід було до кінця 2014 року.
Трирічна затримка пояснюється російським військовим вторгненням. Адже частина підприємств, які були задіяні у виробництві "Цитаделі", перебували на території анексованого Криму. Ці та інші проблеми призвели до того, що станом на лютий 2014 року замовник отримав тільки п'ять танків. Проте, як пояснив директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець, термін АТО в міжнародних документах не є форс-мажорною обставиною. Тому контракт слід виконувати – шукати нові можливості для випуску вузлів і агрегатів, необхідних для виробництва танка.
На думку Згурця, за три роки вдалося зробити майже неможливе, і той факт, що контракт вдалося виконати, дійсно є перемогою.
"Ми вдячні нашим стратегічним партнерам з Таїланду за розуміння тих проблем, з якими зіткнулася Україна", – зазначив Павло Букін.
Після виконання тайського контракту розробник танка, Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова і його серійний виробник, Харківський завод ім. Малишева, повинні переорієнтуватися на внутрішній ринок. Фактично "Оплот" прийнято на озброєння ЗСУ ще 2009 року. Але з тих пір, через різні фінансові труднощі, в бойовому складі армії з'явилася всього одна машина.
"З того часу з'явилися важливі технологічні інновації. Одночасно Збройні сили і підприємства "Укроборонпрому" отримали досвід застосування військової техніки в зоні АТО. Ми готові інтегрувати в "Оплот", який надходитиме для української армії, технології, відпрацьовані з урахуванням бойового досвіду. Йдеться про передове цифрове обладнання, зокрема про прицільний комплексі і систему управління вогнем", – пояснив Букін.
Як зазначив начальник Генштабу Віктор Муженко, перші танки "Оплот" ЗСУ почнуть отримувати до кінця поточного року. Йдеться про постачання 10 танків. Втім, як зазначив Сергій Згурець, станом на березень відповідний контракт ще не був підписаний. За його словами, як мінімум сім місяців потрібні для замовлення і поставок деяких комплектуючих, плюс потрібно врахувати технологічний цикл виробництва самого танка.
"Це означає, що при самому оптимістичному розвитку подій перші "Оплоти" можуть з'явитися в армії тільки 2019 року", – припускає експерт.
ОТРК "Грім-2". Для внутрішніх потреб дальність дії можна збільшити до 380 км
Насамперед – літаки
Незважаючи на виконаний тайський контракт, Україна скорочує присутність на зовнішніх ринках. Нещодавно Стокгольмський інститут дослідження проблем світу (SIPRI) випустив нову доповідь, з якої випливає, що за останні п'ять років Україна на 26% скоротила експорт своєї зброї до інших держав. Якщо в 2008-2012 роках Україна забезпечувала 2,5% світового експорту зброї, то в 2013-2017 роках – всього 1,7%. За версією SIPRI, за підсумками останньої п'ятирічки Україна зайняла 11-те місце серед найбільших експортерів зброї, тоді як 2016 роек наша країна займала 9-ту позицію.
При цьому основними клієнтами України були Росія – 23% (зрозуміло, що ця співпраця перервана. Про причини розміщення РФ на цьому місці – нижче. – Авт.), Китай – 20% і Таїланд – 12%. Причина потрапляння Таїланду до трійки лідерів ясна. Китай купує в Україні двигуни для своїх літаків. Зокрема, в червні 2017 року компанія "Мотор Січ" на авіасалоні в Ле-Бурже уклала з китайською стороною контракт на постачання двигунів АІ-25ТЛК для установки на навчально-бойовий літак К-8.
Найбільше запитань викликає поява на першому місці Росії. Адже ще 2014 році експорт до Росії товарів військового та подвійного призначення був заборонений. Відповідь слід шукати в методиці підрахунків, яка використовується фахівцями SIPRI при складанні рейтингів. Наприклад, ще до війни Україна уклала контракт з РФ на постачання двигунів для літаків Як-130 і для російських фрегатів. Частково ці двигуни були поставлені до введення ембарго, і після початку війни ними були оснащені деякі кораблі і літаки, які надійшли в розпорядження армії РФ. Ця обставина і знайшла своє відображення в звіті SIPRI.
З іншого боку, за даними SIPRI, 2016 року в рейтингу світових компаній – виробників зброї "Укроборонпром" піднявся з 84-го місця на 77-ме, забезпечивши продажу на суму в $ 1,06 млрд.
Які ж ще зарубіжні контракти повинен виконати наш ОПК? По-перше, стало відомо, що один танк "Оплот" закуплять США. Щоправда, масових закупівель тут поки не передбачається – найімовірніше, американці просто хочуть випробувати і оцінити можливості нашої машини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
По-друге, великим українським партнером останнім часом стає Індія. Наприклад, 2016 року з індійським міністерством оборони і низкою компаній ОПК Індії було підписано 15 меморандумів про співпрацю. Вони стосуються виробництва військово-транспортних літаків і поставок газотурбінних установок для індійських військових кораблів.
По-третє, розвивається кооперація з Саудівською Аравією. Нещодавно в.о. президента держпідприємства "Антонов" Олександр Кривоконь повідомив, що восени наступного року підприємство планує завершити будівництво в Саудівській Аравії заводу з виробництва літаків Ан-132D: "Ми плануємо, що десь у вересні-жовтні завод буде побудований, разом зі злітною смугою".
2021 року на цьому заводі планується побудувати перший літак. В майбутньому виробництво літаків передбачається довести до 10 одиниць на рік. Проект Ан-132 реалізується ДП Антонов у рамках укладеної в квітні 2015 року угоди про кооперацію з саудівськими компаніями King Abdulaziz City for Science and Technology (KACST) і Taqnia Aeronautics Co.
Офіційна презентація машини відбулася ще 2016 року, а перший політ – 2017 року. А 1 березня 2018 року ДП "Антонов", Taqnia і компанія Wahaj підписали меморандум про взаєморозуміння при організації виробництва Ан-132. Перші серійні машини будуть побудовані на ДП Антонов в кооперації з зазначеними компаніями, а потім виробництво буде перенесено на завод в Саудівській Аравії.
Зазначимо, що Ан-132D – це багатоцільовий всеаеродромний транспортний літак, призначений в тому числі і для перевезення військових вантажів. Це перший літак, який виробляється без російських комплектуючих. Вартість літака в базовій комплектації – $ 30-35 млн, а потреба Саудівської Аравії в Ан-132 оцінюється в 80 машин.
Крім того, Саудівська Аравія виділила близько $ 40 млн на створення оперативно-тактичного комплексу "Грім-2". Передбачається, що в експортному варіанті "Грім-2" зможе вражати цілі на відстані до 280 км. Виготовлення ОТРК "Грім-2" розпочалося 2016 року. На початку 2018 року відбулися успішні випробування двигунів для ракет комплексу.
Досвід виробництва комплексу в інтересах Саудівської Аравії може виявитися корисним і при постановці цієї зброї для потреб ЗСУ. При цьому для внутрішнього використання дальність дії "Грома" може бути збільшена до 380 км.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми