Чи могла Україна відстояти Крим: думки експертів

5 Березня 2016, 08:40

Експерти вважають, що півострів врятувала б рішучість, але могли бути жертви

<p style="text-align: justify;"><span id="result_box" lang="uk"><span class="hps">Не</span> <span class="hps">дочекалися</span> <span class="hps">наказу</span><span>.</span> <span class="hps">Українські</span> <span class="hps">солдати</span> <span class=
Не дочекалися наказу. Українські солдати

Сьогодні виповнюється рівно два роки з того дня, як Рада Федерації Росії дозволила президенту РФ Володимиру Путіну ввести війська на територію України. На той час окупація півострова вже почалася – в ніч на 27 лютого 2014 року російські військові захопили адміністративні будівлі в Сімферополі. Під дулами їх автоматів депутати Верховної Ради Криму обрали сепаратиста Сергія Аксьонова главою "уряду" автономії, а також прийняли рішення провести "референдум" про статус Криму. Далі "зелені чоловічки" блокували українські військові частини в Криму, забезпечивши проведення "референдуму", наслідком якого стала незаконна анексія півострова. Чи могла українська сторона щось зробити для того, щоб уникнути такого розвитку подій.

НАСТРОЇ В КРИМУ. Революція на Майдані і втеча президента Віктора Януковича, що трапилася за кілька днів до появи "зелених чоловічків", абсолютно не викликали у кримчан прагнення втекти до Росії. Настрої на півострові були як мінімум неоднорідними. Про це говорять опитані "Сьогодні" жителі Криму, які згадують події дворічної давності.

Так, житель Сімферополя Сергій С. (просить не називати його прізвище, оскільки побоюється переслідування) відзначає, що страху перед київською "хунтою" практично не було: "Чиновники пам'ятали, як після Помаранчевої революції вдалося швидко домовитися з людьми Віктора Ющенка. Велика частина кримських бюрократів – люди вельми інертні. Вони розраховували, що буде "як тоді". Нервували тільки бійці "Беркута", які брали участь у подіях на Майдані".

Сергій згадав, як в один з днів з Києва привезли тіла кількох загиблих кримських міліціонерів. Труни були виставлені прямо на площі біля Радміну Криму, проте більшості сімферопольців ця демонстрація була нецікава. "Якби не хворі на всю голову українофоби і проплачені гопники з місцевого "Антимайдану", то біля трун стояли б тільки родичі загиблих і журналісти", – жорстко висловився Сергій. За його оцінками, в Криму налічувалося приблизно 15-20% населення, які хотіли відділення від України, і з них лише деякі дійсно були готові взяти в руки зброю. Приблизно така ж кількість кримчан були налаштовані проукраїнськи, а вся інша частина населення була готова прийняти будь-який розвиток подій.

Дещо іншої думки дотримується ще один сімферополець Віктор Ч. За його словами, багато кримчан боялися, що з Майдану приїдуть "бойовики" і почнуть захоплювати органи влади. Серед жителів розпускалися чутки, ніби на півострів вже прибувають потяги і автобуси з "бандерівцями", які нібито разом з кримськими татарами будуть валити пам'ятники Леніну, бити російськомовних громадян і противників Майдану. Виникла паніка, що закриються банки, тому кримчани в різних містах шикувалися в черги біля банкоматів, щоб зняти гроші. На АЗС автовласники приїжджали з каністрами, щоб запастися бензином. У магазинах відвідувачі купували продукти, побоюючись, що Крим залишиться без продовольства. "Люди організувалися в загони самооборони, надягали каски, брали в руки живці від лопат, кийки і шматки арматури, щоб дати відсіч прихильникам Майдану і захистити відомчі установи", – розповів Віктор.

Кримськотатарський журналіст Шевкет Наматуллаев пояснив, що російських "зелених чоловічків" спочатку і представляли як "місцеву самооборону", яке 23 лютого нібито почав збирати Сергій Аксьонов: "Але кримські татари і проукраїнські активісти бачили, що це – російські війська. Вони не розуміли, для чого прийшли ці військові".

За словами журналіста, прихильники "русского мира" підходили до російських солдатів, фотографувалися з ними і дякували за "порятунок". Біля зайнятої спецназівцями будівлі кримського парламенту щодня збиралися кілька сотень "скажених бабусь", які вимагали референдуму про "самовизначення Криму". Потім на вулицях з'явилися кубанські козаки, які створювали масовку на мітингах і картинку для російських каналів. У проросійського населення вони викликали гордість, а у кримських татар – страх. Козачки охороняли "зелених чоловічків", не підпускаючи до них журналістів і просто роззяв. Солдат вони називали "самообороною", а на питання "звідки зброя?" відповідали "звідти, звідки і на Майдані". "Проте деякі солдати визнавали, що вони російські військові, а в Криму приїхали для забезпечення проведення референдуму", – пригадав Шевкет.

У перші дні місцева влада підпорядковувалися росіянам з великим небажанням. Про це пригадав тоді ще нікому не відомий Ігор Гиркин (Стрєлков), який також був у Криму. Він розповів, що разом з місцевим "ополченням" буквально "заштовхували" депутатів в будівлю парламенту, щоб вони проголосували за Аксьонова та "референдум".

ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ. Сергій, Віктор і Шевкет переконані, що Україна могла не допустити анексії Криму, але втратила час. "На користь окупанта зіграв фактор невизначеності влади у Києві в перші дні анексії і відсутність виразної підтримки з боку європейців і американців", – вважає Сергій. А політик Андрій Сенченко, який був тоді народним депутатом, каже, що до 27 лютого українське керівництво мало три дні для того, щоб не допустити анексію. Для цього слід було поставити на чолі автономії проукраїнськи налаштованих людей. Голоси в парламенті Криму для цього були, стверджує Сенченко: "І тоді не було б рішення про проведення "референдуму".

У групі "Інформаційний опір", яка розпочала свою роботу 2 березня 2014 року, вважають, що політичні дії слід підкріпити військовими заходами, а саме взяти під контроль кримський перешийок.

На думку співрозмовника, який працював тоді в Міноборони, сил для того, щоб вибити "зелених чоловічків" з будівлі парламенту Криму, і навіть для того, щоб не допустити блокади українських військових частин було цілком достатньо. Нагадаємо, в Криму дислокувалася близько 19 тисяч українських військових (приблизно стільки ж, скільки і росіян). За словами джерела, ЗСУ довгий час утримували аеродром в Джанкої, готуючись до перекидання десанту в Крим. "У перші дні березня російське військове керівництво намагалося дізнатися наміри української влади. Всі військові частини були приведені в повну бойову готовність. Наші військові чекали команди з Києва. Якби вона поступила – все б могло обернутися по-іншому. Але Київ мовчав, і росіяни почали блокувати українські військові частини", – розповів Шевкет Наматуллаєв.

Співрозмовник в Міноборони вважає, що "зелені чоловічки" побоювалися рішучих дій. Як приклад він наводить вчинок командира розвідроти 25-ї Дніпропетровської аеромобільної бригади, яка тоді опинилася в Криму. Офіцер начинив вибухівкою БТР і пригрозив все підірвати, якщо росіяни його не випустять. Десантників пропустили на материк.

Однак багато експертів дотримуються іншої думки – в тих умовах Україна не могла відстояти Крим. Якби влада почала активно діяти – Росія відповіла б жорстко, постраждало б багато людей в Криму, а на материку б почалася паніка. 11 березня 2014 року в. о. міністра оборони Ігор Тенюх визнав, що Україна не може воювати за Крим, оскільки має всього 6 тисяч більш-менш підготовлених солдатів проти 220-тисячного російського угруповання, що стоїть уздовж кордонів. За оцінками джерел в Міноборони, зараз військового вирішення проблеми Криму не існує.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ. За словами Сергія, Крим занурився в "дрімучий совок": "Процвітає стукацтво. Люди відверті тільки з близькими і тільки у себе вдома". Схожу оцінку дає і Віктор: "Будь-які протестні рухи виключені. За демонстрацію українського прапора чекає покарання. У кілька разів зросли пенсії та зарплати в порівнянні з українськими мірками, але і ціни стали набагато вище".

Співрозмовники "Сегодня" відзначають, що окупаційна влада упереджено ставиться до кримських татар. "Влада демонструє вибірковий підхід. Обшуки в будинках кримських татар проводяться частіше, ніж у інших, на допити їх теж викликають частіше", – пояснив Віктор. А журналіст Шевкет Наматуллаєв зазначає, що російська адміністрація має намір заборонити кримськотатарський Меджліс, визнавши його "екстремістським". "Якщо це станеться, то "екстремістським" виявиться весь кримськотатарський народ. І тоді Путіну в Криму доведеться будувати ГУЛАГ", – підсумував Шевкет.

Ви зараз переглядаєте новину "Чи могла Україна відстояти Крим: думки експертів". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Ігор Ветров

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування