"Незручна" Україна: скільки громадян не мають доступу до елементарних благ цивілізації

За останні 20 років побут українців став більш приємним – про це говорять дані статистики, що враховують, скільки багатоквартирних будинків, котеджів і навіть сільських хат обладнані благами цивілізації: водопроводом, центральним опаленням, каналізацією і т. д. (див. інфографіку). До речі, Держслужба статистики не веде облік забезпечення жител електроенергією, тому що, як роз'яснили нам у прес-службі відомства, ток у нас є в 100% будинків з часів СРСР.

З іншими благами складніше і понині, хоча поліпшення за 20 років у наявності. Так, якщо в 1995 р. центральне водяне опалення було менш ніж у половині житла, то зараз – у 68%, гаряча вода – у кожному третьому будинку, то тепер в кожному другому. З 50% до 60% зросла кількість будинків з водопроводом, з 47% до 57% – каналізацією, з 44% до 56% – ваннами, з 35% до 47% – з гарячою водою.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А ось газифікація підвищилася всього на 4%, досягнувши, на думку, голови Асоціації ЖКГ України Олександра Сенченко, насичення – в 83,3% житла є газ. "Там, де газ технічно підвести неможливо, користуються скрапленим газом у балонах, дров'яними та електроплитами, так що проблеми з цим немає", – роз'яснив Сенченко.

Кількість ванн і електроплит Держстат з 2014 р .не враховує, оскільки ванни зараз маються на 99% багатоквартирних будинків (їх немає в, як правило, в селах), а всі новобудови оснащують тільки електроплитами, а не газплитами, як було 20 і більше років назад.

ЯК РОЗУМІТИ ЦИФРИ. Держстатистики ділить весь житловий фонд на багатоповерхівки і приватний сектор. Без Криму і частини Донбасу в Україні тепер числиться 966 млн кв. м житла (було 1,09 млрд кв. м), у тому числі 650 0000 одноквартирних будинків загальною площею майже 520 млн кв. м і 240 тис. багатоповерхівок (пл. близько 450 млн кв. м).

Так от, за оцінкою екс-міністра ЖКГ Олексія Кучеренка, понад 90% благ цивілізації припадають на городян, включаючи селища міського типу, і лише решта 10% – на село.

"Процентне зростання забезпеченості людей опаленням, водопроводом, каналізацією і т. д. Насамперед пояснюється введенням в дію нового комфортного житла в містах, якого за 20 років побудовано більше 20 млн кв. м, – говорить Кучеренко. – А от у селах мало що в цьому плані змінилося, хоча зрушення є: той, хто зараз будує будинок, обладнує його так само, як у місті: підводить водопровід, газовий котел, який одночасно гріє воду для побутових потреб, вбудовує індивідуальну каналізацію" .

З ним згоден і президент Украналітцентру Олександр Охріменко, який, втім, вважає цифри Держстату приблизними. "Насправді тих, хто не носить воду відром, миється у ванній і не ходить "до вітру" на вулицю, зараз більше приблизно на чверть, ніж оцінює статистика. Вона не може врахувати кожного приватника в селі, який накопичив грошей і провів у будинок водопровід від колодязя, встановив ванну, підігрівач води, обладнав сучасний санвузол. Не забувайте, що якщо 20 років тому купити все необхідне для цього було складно, то зараз – були б гроші. По-старому живуть в основному літні люди в далеких селах, які звикли до відсутності благ цивілізації".

САМ АБО ГРОМАДА. Експерти по-різному оцінюють перспективи покращення побуту українців в найближчі роки. "Держстат веде облік тільки централізованого забезпечення людей водою, газом, каналізацією і т. д. Якщо хтось у себе на ділянці самостійно провів від колодязя до будинку водопровід, встановив підігрівач води і вирив вигрібну яму, статистика цього не помітить, – говорить Охріменко. – Вона враховує тільки роботу місцевої влади: наприклад, якщо в якесь село вони провели газ або проклали вздовж вулиці водопровід, це потрапить у звіт Держстатистики. Але в найближчі пару років сподіватися на подібне в масових масштабах складно, так як іде децентралізація влади, укрупнення місцевих громад. Неясно, що у них буде з фінансами".

Кучеренко бачить перспективу централізованого забезпечення людей у глибинці благами цивілізації, але тільки в місцях компактного проживання: це приватний сектор у містах і котеджні містечка, в селах опалювати хати котельнями і прокладати каналізаційні колектори не будуть – економічно невигідно.

"Зараз формування тарифів на компослуги знову віддали місцевій владі, а значить, що на" комуналці "можна буде заробити, піднімаючи ціни, – нагадав Кучеренко. – Тому місцеві влади в містечках і селищах міського типу відновлять старі котельні, почнуть класти нові теплотраси і т. д. Але потрібен контроль за обгрунтованістю розцінок, є і небезпека, що вони роздуються тарифи, адже субсидії сьогодні платить держава, а не місцеві бюджети" .