Генеральний директор держконцерну "Укроборонпром" Роман Романов повідомив, що виробництво озброєнь в Україні щороку зростає на 200-300%. Такі показники, за словами Романова, були досягнуті за підсумками 2014 року, і в 2015 році очікується порівнянний ріст. За останні півтора року українська армія і Нацгвардія дійсно отримали багато нових вітчизняних зразків військової техніки. Правда, на думку експертів, потреби Збройних сил все ще у багато разів перевищують можливості нашої оборонки. Яке ж зброю надійшло у війська за останні півтора року, і що нового може запропонувати вітчизняний ВПК в майбутньому?
БТР-3Е1. Раніше продавався тільки в Таїланд
БРОНЕТЕХНІКА І АРТИЛЕРІЯ. Деякі зразки озброєнь і техніки, що з'явилися в 2014-2015 роках в армії і Нацгвардії, були розроблені досить давно. Причому вони експортувалися за кордон, а в Україні не використовувалися. Це, наприклад, – бронетранспортер БТР-3, який був створений ще в 2000 році міжнародним консорціумом, куди входило Харківське конструкторське бюро з машинобудування (ХКБМ) ім. Морозова. Так, БТР-3Е1, що має бойовий модуль "Штурм-М", куди входять 30-мм автоматичне знаряддя, 30-мм автоматичний гранатомет, 7,62-мм кулемет і протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) "Бар'єр", з 2010 року поставляється в Таїланд. І лише в травні 2014-го 32 БТР-3Е1, які, згідно з контрактом, також призначалися для Таїланду, були передані в розпорядження Нацгвардії. А 6 грудня 2014 "трійку" почали отримувати і Збройні сили.
У БТР-4 "Буцефал" і бронемашини "Дозор-Б" – схожа доля. "Четвірку" ХКБМ ім. Морозова почало розробляти в 2002 році за власною ініціативою, і в 2009 році був укладений контракт на поставку 420 бронетранспортерів БТР-4Е в Ірак. Ця модифікація "Буцефала" була оснащена бойовим модулем "Парус", який за своїм складом схожий на модуль "Штурм". На озброєння ЗСУ "Буцефал" був прийнятий в 2012 році в "іракської" модифікації, але у військах не з'являвся аж до початку війни. У березня 2014 перший БТР-4Е були передані бійцям Нацгвардії, а в травні того ж року 154 "Буцефала" замовило Міноборони. В армію БТР-4 почали надходити з 6 грудня минулого року.
"Дозор-Б" був створений на ХКБМ ще в 2005 році, але серійне виробництво цих машин для потреб ЗСУ почалося лише в березні 2015 року на Львівському бронетанковому заводі. "До кінця року 10 цих бронемашин повинні надійти в Збройні сили", – пообіцяв міністр оборони Степан Полторак, відвідавши у вересні львівське підприємство.
"Концепт-кар". Бронеавтомобіль "Кугуар"
Втім, вітчизняний ВПК зумів запропонувати і досить нові зразки техніки. Насамперед це бронеавтомобілі "Спартан", "Кугуар" і "Шрек": вони виготовлені за ліцензією канадської компанії Streit Group і випускаються на кременчуцькому заводі КрАЗ.
Бронеавтомобіль "Шрек". За ліцензією Канади
Влітку минулого року "Укроборонпром" повідомив, що армія отримає нові реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) "Бастіон-1" і "Бастіон-2", що представляють собою модифікацію старої радянської РСЗВ "Град". На відміну від "Граду", українські "Бастіони" розміщені на шасі автомобіля КрАЗ. При цьому колісна база "Бастіону-2" дозволяє розміщувати додатковий боєкомплект в кількості 40 реактивних снарядів, що прискорює час перезарядки з 7 до 2 хвилин. Нашим конструкторам також вдалося вдвічі підвищити максимальну дальність ведення вогню "Бастіону" у порівнянні з "Градом" – до 40 км. Даних про бойове застосування "Бастіонів" небагато. Але якщо вірити російським ЗМІ, то шестеро установок були захоплені бойовиками.
Стрілецької зброї та ПТРК. Війну на Донбасі ВСУ почала зі стрілецькою зброєю радянського зразка. Тому українські підприємства в 2014 році активно взялися за переозброєння військових частин армії і Нацгвардії. Приміром, гвардійці торік почали отримувати штурмові гвинтівки Форт-221 і Форт-224, виготовлені на вінницькому підприємстві "Форт". Обидва вироби являють собою аналог ізраїльської штурмової гвинтівки Tavor. На відміну від звичного нам калаша, вони виконані за системою "булл-пап", що дозволяє тримати зброю однією рукою.
Крім того, київський завод "Маяк" поставляє у війська снайперські гвинтівки VPR-308 і VPR-338. Перша має калібр 7,62 мм, масу 7 кг і прицільну дальність до 900 метрів. Другий варіант – важче і потужніше: калібр її становить 8,6 мм, а вага – близько 10 кг. Ця гвинтівка здатна вражати цілі на відстані до 1500 метрів, включаючи навіть літаки і вертольоти, що знаходяться на стоянці.
Не дочекавшись поставок американських ПТРК Javelin, український ВПК почав постачати війська вітчизняним високоточною зброєю. Мова йде про ПТРК "Стугна-П". Він був прийнятий на озброєння ще в 2011 році, але масовий випуск почався тільки в 2015 році. Як пояснив експерт з питань оборонно-промислового комплексу і колишній заступник гендиректора "Укроборонпрому" Максим Глущенко, повним аналогом Javelin "Стугну-П" назвати не можна: американська протитанкова ракета наводиться за допомогою інфрачервоної головки самонаведення ("вистрілив і забув"), а українська слід по лазерному променю. На відміну від Javelin, з якого можна стріляти з плеча, "Стугна-П" встановлюється на триногу і має додаткове обладнання, збільшує його вагу. "Тобто управлятися з Javelin простіше. Але експортна вартість одного Javelin може доходити до $250 тис., а ще близько $100 тис. коштує кожен постріл до нього. А ракета в українській "Стугні-П" коштує в п'ять разів дешевше. Крім того, дальність стрільби "Стугна-П" майже вдвічі більше, ніж у Javelin – до 5 км", – пояснює Глущенко.
Зазначимо, що 4 жовтня ЗСУ та Нацгвардія отримали мобільний варіант ПТРК "Стугна-П", встановлений на квадроцикл: так, екіпаж з двох чоловік може перевозити також три або чотири протитанкові ракети. Втім, українські підприємства цілком здатні виробляти і сучасний ПТРК, що дозволяє стріляти з плеча, як і Javelin – ПТРК "Корсар". Але необхідності його використання в ЗСУ поки не бачать.
Малий, та молодецький. Вертоліт Мі-2 з могутньою зброєю
ЩО ДАЛІ. Майбутнє українського ВПК було представлено на виставці "Зброя та безпека-2015", яка відбулася в Києві восени. Частина новинок – наприклад, 12,7 мм снайперська гвинтівка СГМ, а також портативна гвинтівка "Гопак" виробництва заводу "Маяк", незабаром можуть бути поставлені у війська. Були на виставці також "концепт-кари" – у вигляді плаваючих бронетранспортерів "Варан" і "Тритон". А запорізьке підприємство "Мотор-Січ" показало модернізовані вертольоти Мі-8 і Мі-2, які оснащені установками для ведення вогню некерованими реактивними снарядами. Крім некерованих ракет, Мі-8 може бути оснащений і ПТРК "Бар'єр". На думку Максима Глущенко, ці варіанти являють собою спробу заповнити гостру нестачу в Збройних силах ударних вертольотів Мі-24, які поки не можуть вироблятися без участі російської сторони.
"Тритон". Плаваючий бронеавтомобіль
І, нарешті, в жовтні начальник бронетанкового управління ЗСУ Юрій Мельник заявив, що в 2016 році в армію почне надходити новітній український танк БМ "Оплот" з системою управління вогнем, удосконаленою за стандартами НАТО. Цей танк був прийнятий на озброєння в 2009 році, але в українську армію так і не потрапив: подібно бронетранспортерів БТР-3Е1, цей танк поставляється в Таїланд.
Вартість одного БМ "Оплот" наближається до $ 5 млн. Це, за словами директора інформаційно-консалтингової компанії Defence-Express Сергія Згурця, в 4 рази вище вартості наявного у військах танка "Булат". "У той же час, бойова ефективність "Оплоту" вище всього в два рази. Тому оптимальніше поки поставляти у війська "Булат" і займатися їх подальшою модернізацією, з урахуванням отриманого бойового досвіду. Поставки "Оплотів" слід починати після виконання таїландського контракту. Тим більше що контракт дуже важливий для підтримки престижу країни і для того, щоб не допустити на ринки конкурентів з Росії та Китаю", – пояснив Згурець. Відзначимо, що контракт на поставку 49 "Оплотів" до Таїланду був укладений ще в 2011 році, але поки Україна встигла відправити туди всього 10 машин.
Танк "Оплот". Один такий коштує $ 5 млн
На думку Сергія Згурця, в цілому ситуація із забезпеченням військ новою зброєю покращилася. Але потреба НД в сучасній техніці, особливо в нинішніх умовах, значно перевищує можливості нашого ВПК. "За найоптимістичнішими оцінками, українська оборонка може задовольнити лише 10% потреб армії", – говорить Згурець. У самому "Укроборонпромі" визнають, що поки не можуть забезпечити ЗСУ на всі 100%, але нагадують: нарощування обсягів виробництва триває, так що повне забезпечення армії вітчизняною зброєю вже не за горами.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми