Новий закон про освіту: чому обурюються деякі сусіди України

5 вересня Верховна Рада ухвалила реформу освіти, основою якої є закон "Про освіту". Зміни, які він передбачає, викликали різку реакцію деяких країн-сусідів України. Про невдоволення заявили Угорщина, Румунія, Молдова и Росія. На їхню думку, деякі норми закону обмежують права їх меншин в Україні. Зокрема, йдеться про те, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Втім, в Міністерстві освіти і науки України стверджують, що ця норма не завадить представникам національних меншин вивчати іншу мову.

Для кожної з країн, які виступили з критикою ухваленого Україною закону про освіту, використання прикордонного співтовариства було важливим козирем, і далеко не завжди в культурних інтересах, тому вони не зацікавлені в тому, щоб від нього відмовлятися, розповів "Сегодня"директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк. На думку експерта, навпаки, вони мають намір відстоювати свої інтереси, в тому числі звертаючись до європейської спільноти і погрожуючи Україні відмовою підтримувати її в міжнародних починаннях. Більш того, реакція цих країн могла бути узгодженою або скоординованою, вважає Миселюк.

"Реакція, яка досить однотипна, відразу наштовхує на думку, що це як мінімум скоординована кампанія. Можливо, не з одного центру ведеться, але скоординована в тому плані, що однакові претензії, форми реагування, терміни, вирази тощо, – зазначає експерт, – Я думаю, що має місце, особливо у Молдови, де проросійський президент, координація їх дій з Росією".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Водночас, політолог Ярослав Макітра не вважає, що ці країни і їх реакцію на ухвалений закон слід пов'язувати, оскільки кожна з них має свій інтерес, який в цій ситуації не збігається з національними інтересами України. Як зазначає Макітра, ухвалений парламентом закон може сильно звузити освітні програми таких країн, як Угорщина і Румунія.

"За допомогою різних освітніх програм вони підтримують свої народи тут і, фактично, в майбутньому, залежновід того, яким буде розвиток подій, це могло б стати серйозним інструментом впливу на Україну, – каже Макітра, – Звісно, Угорщина, Румунія протестуватимуть , тому що вони втрачають вплив на ці території, на ситуацію в Україні, по суті. У тому числі і Росія".

При цьому в Україні є регіони, де жителі, наприклад, угорської громади взагалі не говорять по-українськи, а навчання дітей і навіть документація паралельно ведеться угорською мовою. Схожа історія відбувається і з румунською громадою, зазначає він.

"Насправді, це велика проблема України, яка багато років не вирішувалася. Хочеться сподіватися, що цей закон про освіту – це один з елементів захисту національних інтересів України, – каже Макітра, – Рано чи пізно Україна повинна була б вирішувати цю проблему. Тому що, коли сотні тисяч громадян іншої країни проживають на нашій території, у них повністю своя культурна ідентифікація, і т.д., втрачається елемент державності України".

На думку Андрія Миселюка, в ситуації, що склалася, Україна відстоюватиме свою позицію щодо ухваленого закону про освіту. При цьому експерт не виключає і спроб домовитися.

Втім, як зазначає Ярослав Макітра, критичність ситуації залежить від того, наскільки рішення України було стратегічно продуманим. Так, якщо норми закону були прийняті спонтанно і немає чіткої стратегії, то на Україну можуть чекати дипломатичні проблеми з країнами, які критикують його. Якщо ж є чітка і зрозуміла стратегія, як реагувати в цій ситуації, і Україна заручилася підтримкою цього проекту закону іншими гравцями на міжнародній арені, то, можливо, їй вдасться піти від цього тиску і "втихомирити" амбіції супротивників.

На думку політолога, Україна повинна апелювати до того, що Європейська хартія регіональних мов або мов меншин дотримана, і що цей закон жодним чином не обмежує право на навчання і культурну самоідентифікацію меншин. Довівши це, вона зможе "відбити атаки цих країн", вважає Макітра.

Що "не так" з новим законом

Негативну реакцію низки країн викликало, зокрема, те, що, як визначає ухвалений Верховною Радою закон, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах або групах в комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.

У Міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що таке рішення України знаходиться в опозиції до європейських цінностей, а "Україна встромила Угорщини ніж в спину, внісши зміни до закону про освіту, який сильно порушує права угорської меншини". На думку угорської сторони, цей закон обмежує права 150 тисяч етнічних угорців. Більш того, Угорщина звернулася до ЄС, ОБСЄ і ООН зі скаргою на новий закон про освіту і заявила, що більше не підтримуватиме ініціативи України в міжнародних організаціях.

З критикою ухваленого закону виступило і Міністерство закордонних справ Румунії, заявивши, що, на їхню думку, цей закон порушує права румунської меншини. Про занепокоєння долею румунської та молдавської громад в Україні в зв'язку з ухваленим в Україні законом заявив президент Молдови Ігор Додон. Він зазначив, що в Молдові є низка шкіл українською мовою і права української громади дотримуються. Він закликав українську владу відмовитися від закону "Про освіту".

Різко відреагували і в Росії. У РФ упевнені, що Україна завдяки новому закону намагається позбутися мов національних меншин в освітній системі, йдеться в заяві МЗС РФ. У відомстві заявили, що, на їхню думку, таким чином Україна намагається здійснити повну українізацію освітнього простору країни і нібито порушує взяті на себе міжнародні зобов'язання в гуманітарній сфері.

Реагуючи на те, що відбувається, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив голові МЗС Павлу Климкіну і голові Міносвіти Лілії Гриневич спільно з керівництвом Комітету Верховної Ради з питань освіти роз'яснити ЄС деякі положення нового закону. Для цього 15 вересня до України приїдуть кілька послів країн-членів Європейського Союзу.

Позиція України щодо деяких норм закону

У Міністерстві освіти і науки України заявляють, що норма про мову навчання в ухваленому Верховною Радою законі "Про освіту" відповідає Конституції України і Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

За інформацією міністерства, в Україні мовами національних меншин навчається близько 400 тисяч дітей в 735 навчальних закладах, і, зазвичай, в таких закладах українська мова вивчається виключно як предмет. Міносвіти "змушене констатувати, що спостерігається стійка тенденція до зниження рівня і погіршення якості" шкільної освіти у дітей зі шкіл з навчанням мовами нацменшин, що підтверджують результати зовнішнього незалежного оцінювання (2016 року 60,1% школярів з румунської і угорської меншин не змогли успішно здати тестування з української мови).
У відомстві зазначають, що така ситуація призводить до порушення конституційного права дітей на вступ до вищих навчальних закладів, тому важливо розширити викладання предметів державною мовою в школах нацменшин.

"Вперше за історію незалежності на законодавчому рівні розширюються обсяги навчання українською мовою в державних і комунальних навчальних закладах, де навчання ведеться мовами нацменшин", – йдеться в роз'ясненні.

Починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну і початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти починатимуть навчатися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, то нею можливо викладання однієї або декількох дисциплін.

Для дітей, які зараз навчаються мовами нацменшин, передбачений перехідний період до 1 вересня 2020 року. Ці діти здобуватимуть середню освіту з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою, а з 2020 року повинні перейти на навчання державною мовою.