Минулого тижня після двомісячного затишшя знову відновилися обстріли українських позицій в зоні бойових дій. Порушення перемир'я з боку бойовиків фіксувалися в районі Донецька – у населених пунктів Мар'їнка, Красногорівка, Опитне, Водяне, Авдіївка. Крім того, в неділю ворог зробив штурм українських позицій біля Майорського (околиці Горлівки). А в середині тижня ватажок незаконної "ДНР" Олександр Захарченко заявив, що бойовики в змозі взяти під контроль всю територію Донецької області. Проте експерти вважають, що супротивник здатний лише на локальні операції, а його активізація пов'язана з тим, що деякі загони перестали підкорятися своїм командирам через те, що їм не платять гроші. А сам Захарченко, роблячи подібні заяви, хотів би підкреслити свою цінність.
Проблеми сепаратистів. Перемир'я, яке тривало більше двох місяців, було порушено 3 листопада. За даними прес-центру АТО, цього дня бойовики обстріляли позиції ЗСУ в районі Авдіївки і Опитного, використовуючи автоматичні гранатомети і стрілецьку зброю. "Наші позиції в районі Авдіївки обстрілював снайпер з боку Спартака", – уточнили в прес-центрі. При цьому українські військові підкреслили, що дотримуються умов перемир'я, і заявили про відведення від переднього краю 82-міліметрових мінометів.
Бойовики, у свою чергу, традиційно звинуватили в порушенні перемир'я українську сторону. У вівторок, 3 листопада, сепаратистські ЗМІ заявили, що епіцентром боїв є селище Спартак. Було також заявлено про "обстрілах Кіровського району Донецька".
Через два дні ватажок незаконної "ДНР" Олександр Захарченко в черговий раз заявив, що бойовики мають намір "повернути собі" Слов'янськ, Краматорськ і Маріуполь, а також просунутися до адміністративних кордонів Донецької області: "Я багато разів говорив про те, що вважаю територією "ДНР" всю територію колишньої Донецької області. І від цих своїх слів не відмовляюся. Надалі можливий наступний розвиток подій: офіційний Київ виходить з Мінських угод і відновлює бойові дії, тоді ми заберемо свою силу, нам вистачить на це сил. Або ж Мінський процес триватиме, і ми будемо вирішувати питання повернення окупованих територій в рамках політичних переговорів. Зараз більше шансів на те що Слов'янськ, Краматорськ і Маріуполь повернуться додому мирним шляхом". Захарченко також заявив, що "давно був би у Львові", але не хоче зайвих втрат.
У наступні дні кількість обстрілів постійно збільшувалася і, за даними Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони від 8 листопада, досягло 27 за попередню добу. Розширилася і географія цих обстрілів: в середині дня в неділю, за даними штабу АТО, противник в кількості 20 осіб зробив спробу штурму населеного пункту Майорського біля Горлівки. "Коли сепаратисти наблизилися на 150-100 метрів, не припиняючи вогонь у бік наших військових, було прийнято рішення відкрити вогонь на ураження зі стрілецької зброї. Отримавши адекватну відсіч, бойовики залягли і спробували вийти з бою. О 14:40 вони намагалися обійти наші позиції, але потрапили під вогонь, понесли втрати і залягли. О 15:50 терористи відкрили вогонь з мінометів і під прикриттям цього вогню, забравши вбитих і поранених, пішли. Навіть у такій ситуації, продовжуючи неухильно дотримуватися Мінські домовленості, наші військові вели вогонь тільки зі стрілецької зброї", – наголошується в повідомленні.
На думку головного редактора сайту "Інформаційний спротив" (ІС) Юрія Каріна, войовничі заяви Захарченка пов'язані зі зміною російського куратора самопроголошених "республік". Минулого тижня стало відомо, що замість помічника президента РФ Владислава Суркова волю Кремля на окупованому Донбасі буде диктувати заступник голови уряду Росії Дмитро Козак. "Тепер Захарченко хоче показати новому куратору, яка він незамінна людина", – пояснив Карін.
Сутички на фронті, на думку старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Анатолія Октисюка, часто виникають тому, що деякі загони бойовиків виходять з-під контролю своїх командирів. Причина дуже проста – їм перестали платити.
"У багатьох місцях пройшли страйки так званих "ополченців", яким не платять грошей. Війна для них – це доходи, продовольство і життя. Тому вони зацікавлені у зриві перемир'я і провокують наших військових, які починають відповідати, тільки коли бойовики підходять на відстань кидка гранати", – пояснив Октисюк.
Бойовики останнім часом дійсно відчувають крайню нужду. Так, 4 листопада в Донецьку біля замкнутого на замок штабу так званої "республіканської гвардії ДНР" пройшов страйк, в якому взяли участь пара десятків бойовиків цього формування. Всі вони скаржилися, що їм уже три місяці не платять "грошове забезпечення". Один з "гвардійців", показуючи на свій бушлат, запевняв, що форму йому подарувала донька на день народження, оскільки обмундирування не видають, а інший скаржився, що багатьох "ополченців", що билися за "ДНР", попросту кинули. "Люди, які воювали, лікуються за свої гроші. Вони залишені напризволяще. Як бомжі вони ходять по вулицях, випрошують сигарети у людей. Ніякого продовольства взагалі немає", – говорив один з бойовиків. Його товариші розповідали, що їм ніде жити і ніде навіть помитися, а їжу і гроші доводиться позичати у "хлопців з інших підрозділів".
Зазначимо, що "республіканська гвардія" колись вважалася "елітним" формуванням незаконної "ДНР".
ГУР Міноборони також повідомляє про міжусобні розборки і падінні дисципліни в рядах формувань "ДНР" і "ЛНР". Так, за даними ГУР, 6 листопада в Донецьку відбулися озброєні зіткнення серед сепаратистів, в ході яких 15 осіб загинули та 20 поранені. Крім того, українські розвідники повідомляють, що у "ополченців" через необхідність дотримуватися Мінські домовленості падає мотивація. "27 жовтня дo 100 військовослужбовців 4 окремої мотострілкової бригади 2 армійського корпусу (сформований в "ЛНР". – Авт.) подали рапорти на звільнення. Відзначаються масові випадки дизертирства", – повідомили в ГУР.
На що здатні бойвики. За словами координатора групи "Інформаційний спротив" Костянтина Машовця, широкомасштабний наступ противника по всій лінії зіткнення є малоймовірним. З військової точки зору, може йтися про обмежену операцію на заздалегідь обраній ділянці. Машовець вважає, що така операція можлива, насамперед, в районі Станиці Луганської в Луганській області, а також у напрямку Артемівська в Донецькій області.
Анатолій Октисюк, у свою чергу, вважає, що інтенсивність обстрілів буде зростати, і вже після Нового року в зоні бойових дій можлива ескалація конфлікту. Такої ж думки дотримується і російський військовий експерт Павло Фельгенгауер. За його словами, саме в січні російська армія зможе ефективно вступити в гру, оскільки до того часу закінчиться черговий призов на строкову військову службу в Росії. Крім того, на Донбасі промерзне ґрунт, що дозволить широко використовувати важку бойову техніку. Втім, імовірність саме такого розвитку подій російський військовий експерт оцінює як 50 на 50.
У "Інформаційному спротиві" вважають, що російська сторона поки вирішила зайнятися на окупованих територіях якоюсь подобою державного будівництва. За словами ще одного координатора групи ІС, народного депутата Дмитра Тимчука, до такого висновку дозволяє прийти біографія нового куратора так званих "ДНР" і "ЛНР" Дмитра Козака. У 2004-2007 роках Козак виконував обов'язки глави "особливої федеральної місії по Північному Кавказу". Він зумів ефективно вибудувати взаємодію між місцевою владою Чечні і центральними федеральними відомствами. "Всі ці навички та вміння потрібні новому куратору "ДНР" і "ЛНР" в тому випадку, якщо Москва збирається створити на окупованій території квазідержавне формування, яке б у вигляді єдиного організму тісно "працювало" з Москвою. Це означає, що проект "Новоросія" Путіним не закритий", – вважає Дмитро Тимчук.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми