рус
Сергей Корсунский
Остров благоденствия
Головна Новини України
9 Жовтня 2015, 18:20  Версія для друку  Відправити другу
×
Повна безнадія, але добре, що годують: життя українських біженців в Росії http://www.segodnya.ua/img/article/6568/88_main.jpg http://www.segodnya.ua/img/article/6568/88_tn.jpg Україна Багато українців живуть у пунктах тимчасового розміщення, не можуть знайти роботу, але бояться повертатися додому
<p>Украинские переселенцы в России. Фото <a href="http://nv.ua/">nv.ua</a></p>
Украинские переселенцы в России. Фото nv.ua

Повна безнадія, але добре, що годують: життя українських біженців в Росії

Багато українців живуть у пунктах тимчасового розміщення, не можуть знайти роботу, але бояться повертатися додому

Багато українців, які були змушені покинути свої будинки через конфлікт на Донбасі і відправилися в Росію, досі живуть у таборі недалеко від Таганрога.

"А тут що чекає? Дитина за рік п'ять шкіл поміняв, це нормально? – Розповіла кореспондентові nv.ua Ольга з Шахтарська, яка переїхала разом з дітьми. – Як дитина може нормально вчитися? Тільки до однієї школи звикає, нас в інші ПВРи ( пункти тимчасового розміщення – Авт.) перекидають. Що це? Один плюс, що годують нас тут".

Ольга повернулася в таганрозький пункт тимчасового розміщення з Орла, де їй пропонували оформити тимчасовий притулок. Після роз'їздів російська дійсність в її голові асоціюється зі словом "безвихідь". "Я рада, що ми звідти приїхали. Ми в Орлі півроку жили, там нічого немає. Для таких, як ми, роботи практично немає. Медсестра, приміром, отримує 6000 рублів (близько 2 тис. Грн). Оренда квартири – 15 -20. Як прожити одній з двома дітьми?" – Зітхає вона і додає: при першій можливості повернеться в Шахтарськ.

Але поки жінка не може переїхати в Шахтарськ. "У нас там "ДНРівці", роботи немає, зарплати немає, голод", – каже Ольга.

У пункті тимчасового розміщення знаходиться і Наталя з Київського району Донецька, прилеглого до самого місця, де знаходився аеропорт. Сім'я Наталії пізнала всі принади переселенської життя в Сибіру, куди її закинула доля і російська бюрократія.

"Чоловік вахтовим методом працював. Жили у пункті тимчасового розміщення. Клімат дитині не підійшов. Запаленням легких три рази хворіла. Це просто нереально. Заробітна плата – низька, квартплата – велика", – ділиться жінка.

У таборі Піонер зараз живе 940 таких переселенців – переляканих війною, кинутих напризволяще. Всі – уродженці Донецької та Луганської областей. Люди живуть у невеликих дерев'яних будиночках на території табору.

Зараз безкоштовне харчування в їдальні і дах над головою – це все, що отримали тут біженці з Донецька, Луганська, Горлівки, Дебальцеве, Макіївки.

Роботу більшість людей знайти не можуть. Окрім "шабашок" на день-два, заробітків люди знайти не можуть – ніхто переселенців серйозно не сприймає як працівників. Тому щоб заробити пару-трійку тисяч рублів, доводиться включати фантазію.

Одна з мешканок табору, молода дівчина, скаржиться, що практично всі українські біженці в Росії безправні, за українськими документам роботодавці не готові їх працевлаштовувати. З майже тисячі людей з роботою тут пощастило одиницям.

Прийняли їх росіяни теж скаржаться на звалилися їм на голову слов'янських братів – українські переселенці, мовляв, строчать скарги на персонал табору, розповідають кухарі в їдальні.

"Якби тільки їли багато, ще й лаються з нами. Скарги в прокуратуру", – обурюється кухарка.

На питання, на що скаржаться, відповідає: "На все. На те, що умов тут немає ніяких... на всі скаржаться... Набридли вже".

Люди і раді були б повернутися в рідну країну, але бояться відновлення бойових дій. "Ми тільки почали збиратися додому – а по телевізору покажуть, що там діється, і не вистачає сміливості назад повертатися. І розпаковуємо валізи", – зітхає молода мама з Горлівки. Вона вже півроку як на валізах: то збере, то розбере. Рішення про те, повертатися додому чи ні, приймає, орієнтуючись на російські телеканали.

Її сусідка по кімнаті вийшла в коридор заколисувати в колясці малюка. Він народився вже тут, у Росії, але такий же безправний, як і його мама-біженка. Виплат на дитину вона не отримала, адже він не громадянин Росії.

Частина переселенців час від часу повертаються додому. Горлівчанка Людмила Миколаївна періодично їздить додому, в основному, щоб зняти українську пенсію і переконатися, що життя в "ДНР" ще немає. "Ми чого їздимо? Заради пенсії. Отримали – і назад. А роботи там, в Горлівці, немає", – каже жінка.

У Піонері дуже багато "повертанців". Так тут називають сім'ї, які повернулися з інших регіонів Росії назад в Ростовську область. Їхні розповіді – про те, що "шик і блиск" життя в Росії закінчується, ледь від'їдеш на п'ять кілометрів від обласного центру. Далі починається – безнадія з усіма її атрибутами – безгрошів'ям, низькими зарплатами, високими цінами на оренду житла, облупилася від вогкості стінами в квартирах і заплювали під'їздами.

Власне, тієї ж краси і благополуччя вистачає і в багатьох українських містах. Тільки багато з тих, хто з української Макіївки чи Луганська вирушив в російську дійсність, представляли її іншою: багатший, порадушнее, з хорошою роботою і більш ситим побутом. Крихітні будиночки Піонера – живе свідчення того, що більшості з цих очікувань не судилося збутися. Зате після сибірських сіл і орловських селищ не страшно повертатися в богом забутий Шахтарськ.

Читайте також:
В Україні почалося полювання за базами даних переселенців
Чехія погодилася з квотами на мігрантів заради єдності ЄС
Діти переселенців з Донбасу відвідали у Львові матч "Шахтар" - "ПСЖ"
Українці стали менш довірливими і терпимими
Повернення в Донецьк шокує людей: комісіонки замість бутиків і занедбані ТЦ
Бізнес для переселенця: з якими труднощами стикаються бізнесмени при переїзді
Українські біженці масово виїжджають з Росії


×
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Ви зараз переглядаєте новину "Повна безнадія, але добре, що годують: життя українських біженців в Росії". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Додати коментар

Ваш коментар (залишилось символів 1000)
Правила коментування на сайті Сегодня.ua
Підписка: