Православні відзначають Різдво Пресвятої Богородиці: історія свята

Православні святкують сьогодні Різдво Пресвятої Богородиці. Згідно з існуючими переказами, місце, де сталося Різдво Богородиці, знаходиться в Єрусалимі. Однак набула поширення і версія, якої дотримувався святитель Димитрій Ростовський, про те, що батьки Пречистої Діви Марії жили в Назареті і там вона і народилася.

У гірській області на північ від Єрусалиму, на схилі однієї з гір близько Ездрелонської долини, лежав Назарет. У цьому-то містечку жило благочестиве подружжя Іоакима і Анни, яких Господь вибрав стати прабатьками Спасителя світу. Іоаким походив з дому царя Давида, а Анна – з священицького роду. Племінниця Анни, праведна Єлизавета, стала потім матір'ю Іоанна Хрестителя і двоюрідною сестрою майбутньої Діви Марії.

Праведний Іоаким був людиною заможною, маючи велику кількість худоби. Все життя це праведне подружжя, незважаючи на багатство, було пройняте духом благоговійної любові до Бога і милосердя до ближніх. За ці якості вони користувалися загальною любов'ю і повагою. Пригнічувала їх, проте, одна скорбота: вони були бездітними, що у євреїв вважалося ознакою покарання Божого. Вони невпинно просили у Бога послати їм радість в дитині, хоча вже в старості їм мало залишалося надії на це. Іоаким був особливо засмучений своєю бездітністю і одного разу, приносячи свій дар Богу, він почув від якогось Рувима жорсткий докір: "Навіщо ти перш інших бажаєш принести свої дари Богу? Адже ти не гідний, як безплідний!" Від великого горя праведний Іоаким віддалився в пустелю для поста і молитви.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Дізнавшись про це, праведна Анна, визнаючи себе винуватицею їх бездітності, теж засмутилася і стала ще старанніше молитися Богу, щоб Він почув її і послав їй дитя. В один з таких молитовних моментів з'явився їй ангел Господній і сказав: "Твоя молитва почута Богом, і ти зачнеш і народиш дочку благословенну, вищу за всіх земних дочок. Заради Неї благословляться всі роди земні. Назви Її Марією"

Почувши ці радісні слова, праведна Анна поклонилась Ангелові і сказала: "Живий Господи Боже мій! Якщо у мене дійсно народиться дитя, то я віддам його Господові на служіння. Нехай воно служить Йому, вихваляючи Його ім'я на все життя!"

Той же Ангел Господній з'явився і праведному Йоакиму, сказавши йому: "Бог милостиво прийняв твої молитви. Дружина твоя Анна зачне і народить дочку, про яку весь світ радітиме. Ось і знамення вірності моїх слів: йди до Єрусалима, і там біля Золотих воріт ти зустрінеш свою дружину"

Святий Іоаким негайно вирушив до Єрусалима, взявши з собою дари як для жертви Богові, так і для священиків.

Прийшовши до Єрусалима, Іоаким зустрів свою дружину Анну, як передбачив Ангел, і вони розповіли один одному все, сповіщене їм, і, провівши ще деякий час в Єрусалимі повернулися додому, до Назарета. Після покладеного терміну утробоносіння праведна Анна народила дочку, Яку назвала Марією, як повелів їй Ангел.

По закінченні року св. Іоаким влаштував бенкет, на який скликав священиків, старійшин і всіх своїх знайомих. На цьому бенкеті він підняв свою Благословенну Дочку і, показуючи всім, просив священиків благословити її.

Свято Різдва Богородиці християни почали відзначати тільки до V століття. Перші згадки про нього ми читаємо у Константинопольського патріарха Прокла (439-446 роки) і в требнику (богослужбовій книзі) Папи Геласія (492-426 роки). Також про свято пишуть святителі Іоанн Златоуст, Єпіфан і Августин. А в Палестині існує переказ про те, що свята рівноапостольна цариця Олена побудувала в Єрусалимі храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Народні традиції Різдва Богородиці

У східних слов'ян церковні традиції святкування Різдва Пресвятої Богородиці тісно переплелися з народними.

На Русі Різдво Божої Матері називали "Малою Пречистою", за аналогією з "Великою Пречистою" – святом Успіння Богородиці. А ще – Аспосів день, в який зустрічали "матінку-Осенін", тобто осінь. Взагалі пори року були для наших предків основним джерелом звичаїв, обрядів і творчості: пісень, прислів'їв, приказок.

На Аспосів день ходили один до одного в гості, вшановували молодят, накривали багато стіл. У цю пору селяни прибирали на зиму бджолині вулики, збирали цибулю. Це був кінець літніх польових робіт і початок осінніх приготувань. Хлібороби дякували Богородиці – Небесній покровительці землеробства, Подательниці врожаю, Спорительниці хлібів – за зібраний урожай і просили Її допомоги на рік майбутній.

Прислів'я та прикмети про Різдво Богородиці

Прислів'я та прикмети про свято Різдва Богородиці багато розповідають нам про побутове життя східних слов'ян. Кінець збору врожаю, осінні клопоти, підготовка до довгої зими надихали людей на творчість. У коротких і влучних прислів'їв глибокий християнський сенс свята поступається місцем простим народним сенсам. Ось лише деякі з них:

Осеніни – друга зустріч осені.
Бабине літо по Аспосів день.
"Пречиста – картопля чиста".
На другу Пречисту заготовляють калину.
Луків день – з цього дня збирають цибулю з гряд.
Пасіків день – прибирають бджіл з пасік або бджоляників.
Якщо цього дня добра погода – осінь гарна.
Злу муху закопати восени до землі – інші не кусатимуть.