П'ять головних військових підсумків року

31 Грудня 2016, 08:01

Рік, що минає, Україна витратила на зміцнення військової могутності. Їй допомогли 18 держав, найбільшу підтримку надали США

<p style="text-align: justify;">Випробування «Вільхи». Всі стрільби нової ракети пройшли успішно</p>
Випробування «Вільхи». Всі стрільби нової ракети пройшли успішно

Цього року українська армія відмовилася від мобілізації, випробовувала нові зразки зброї, а також набиралася сил під керівництвом іноземних інструкторів. На фронті йшли позиційні бої. На думку експертів, такий стан речей збережеться і в 2017 році, якщо в Росії чи Україні не відбудеться яких-небудь політичних потрясінь.

КОНТРАКТНА АРМІЯ. У 2016 році Збройні сили України набрали в свої ряди понад 60 тисяч контрактників. Одночасно з лав ЗСУ були звільнені люди, призвані в 2015 році в рамках четвертої, п'ятої та шостої хвиль часткової мобілізації. Ймовірність оголошення сьомої хвилі часткової мобілізації зберігалася всю першу половину 2016 року. До цього зобов'язувала логіка комплектування армії, при якій четверта хвиля змінювала першу, п'ята — другу, а шоста — третю. Таким чином, сьома хвиля повинна була змінити четверту, але ефективність призову викликала сумніви. Достатньо згадати, з якими труднощами військові виконали плани п'ятого та шостого етапів мобілізації влітку 2015 року, коли деяких військовозобов'язаних доводилося буквально відловлювати.

Тому держава вирішила залучити добровольців дзвінкою монетою, з 1 січня 2016 року підвищивши зарплати контрактників. Рядовий стрілець почав отримувати від 7 тисяч гривень, майже в два з половиною рази більше, ніж раніше. Це принесло ефект, і контрактники пішли записуватися в армію. Щоправда, багато з них розглядали її як місце для стабільного заробітку. За словами члена парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Дмитра Тимчука, це призвело до того, що "заробітчани" відмовлялися висуватися в зону бойових дій. "Якщо різниця в грошовому утриманні між тилом і фронтом складає всього тисячу гривень, то кому цікаво воювати", — зазначив Тимчук.

І тим не менш поява добровольців-контрактників, підвищення привабливості військової служби поліпшило якість армії, вважає головний редактор сайту "Інформаційний опір" Юрій Карін. "Ще один важливий фактор — це допомога іноземних інструкторів у підготовці наших військовослужбовців. Ми використовували цей час для того, щоб стати сильнішими", — пояснив Карін.

ВІДНОСИНИ ІЗ ЗАХОДОМ. Іноземні інструктори працюють в Україні в рамках "нелетальної" військової допомоги, яку надають західні країни. За даними Міноборони, Україні допомогли 18 держав, проте найбільшу підтримку надали США, направивши в Україну обладнання на суму понад $117 млн — приміром, радари для ведення контрбатарейної боротьби, бронеавтомобілі "Хаммер", а також малі безпілотники Raven, навколо яких, щоправда, в грудні 2016 року розгорівся скандал. Радник українського Генштабу Натан Хазін заявив, що Raven виявилися марними на Донбасі, оскільки використовують аналоговий канал передачі інформації, який легко відстежується засобами радіоелектронної боротьби противника.

Певні надії українська сторона покладає на підтримку НАТО. Під час варшавського саміту, який відбувся в липні 2016 року, було вирішено надати Україні комплексний пакет підтримки з 40 різними напрямами. "Цей пакет передбачає стільки допомоги, скільки Україна зможе ефективно використовувати для проведення реформ", — пояснив президент Петро Порошенко. Альянс фактично навіть визнав Росію агресором, але, з іншого боку, дав зрозуміти, що не збирається приймати Україну в свій склад, а значить – і допомагати нам звільняти Донбас і Крим. Ці питання нам доведеться вирішувати самостійно.

НОВА ЗБРОЯ. Звільнити зайняті ворогом території нам повинні допомогти нові системи озброєнь, які активно випробовувалися в році, що минає. Однією з таких систем є новий ракетний комплекс "Вільха". Він являє собою високоточну керовану ракету, розроблену на київському КБ "Промінь", яка запускається зі старої радянської 300-мм реактивної системи залпового вогню "Смерч".

Перші пуски "Вільхи" відбулися навесні 2016-го. Ще одні випробування пройшли в Одеській області 26 серпня. І, нарешті, крайній запуск "Вільхи" відбувся 16 листопада. "Це страшна, точна, українська зброя", — повідомив помічник міністра оборони Юрій Бірюков.

За словами директора інформаційної консалтингової компанії Defence Express Сергія Згурця, проект "Вільха" потрібен через критичне старіння єдиного розташованого у розпорядженні ЗСУ оперативно-тактичного ракетного комплексу "Точка-У", який був прийнятий на озброєння в 1975 році і практично вичерпав свій ресурс. Оскільки всі відомі випробування "Вільхи" пройшли успішно, у 2017 році ракетний щит України може суттєво посилитися.

ВОРОГ НЕ ДРІМАЄ. Цей щит потрібен хоча б для того, щоб застерегти противника від ескалації. У 2016 році Росія почала будівництво чотирьох великих військових баз поблизу кордонів з Україною для того, щоб розгорнути там війська. Так у селищі Богучар (Воронезька область), за 45 км від кордону з Україною, Міноборони РФ розміщує понад 1300 одиниць бойової техніки та понад 5 тисяч військовослужбовців. Крім того, в селі Валуйки Бєлгородської області (Харківський напрямок), за 25 км від кордону, планується дислокація ще 3500 військовослужбовців. Ще одна військова база розгортається на полігоні Кадамовський у Ростовській області, і четверта база будується в місті Клинці в Брянській області (за 50 км від українського кордону на Чернігівському напрямку). Тут будуть дислокуватися від 3 до 4 тисяч російських військовослужбовців.

Також у Ростовській області створена система управління окупаційним контингентом у так званих "ДНР" і "ЛНР". Експерти Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння відзначають, що ці сили в будь-який момент можуть вторгнутися в Україну, причому в серпні 2016-го ця ймовірність перевищувала 50%. Противника зупиняє лише могутність української армії, що зросла, а також неготовність бойовиків т. зв. "ДНР" і "ЛНР" до наступу.

СВІТЛОДАРСЬКА ДУГА. Власне кажучи, наступати в 2016 році бойовики не намагалися, обмежившись постійними обстрілами українських позицій. Основними гарячими точками 2016 року стала авдіївська промзона, маріупольський напрямок і так звана Світлодарська дуга, що утворилася в 2015 році після відступу підрозділів ЗСУ з Дебальцевого.

Авдіївську промзону, яка перебувала на "нічиїй землі", бойовики використовували для обстрілу позицій української армії. В березні 2016 року там закріпилися підрозділи ЗСУ, забезпечивши контроль вогню над важливою трасою Донецьк — Горлівка біля Ясинуватської розв'язки. З тих пір загони так званої "ДНР" безуспішно намагаються вибити українських бійців з нових позицій.

Перший раунд боїв на Світлодарській дузі пройшов у кінці червня, а другий, особливо запеклий, почався 18 грудня. Груднева битва розгорілася в "нічийній" зоні.

Як повідомив речник Адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко, в боях на Світлодарській дузі з 18 по 23 грудня загинули 8 бійців ЗСУ. Втрати бойовиків, за даними української сторони, обчислюються десятками. Але і противник заявив про велику кількість "двохсотих" у лавах української армії, применшуючи власні втрати. При цьому свої позиції поліпшила саме українська сторона, зайнявши кілька опорних пунктів противника і встановивши контроль над селищем Новолуганське. Серія невеликих тактичних придбань ЗСУ і стала головним підсумком позиційної боротьби в 2016 році.

ЩО ДАЛІ. На думку експертів, стан "ані миру, ані війни" збережеться і в наступному році, проте розвиток ситуації багато в чому залежатиме від зовнішньополітичних чинників і від ситуації усередині країни. "У наступному році Росія буде продовжувати розхитувати ситуацію в Україні. При цьому на фронті триватиме позиційна війна з подальшою деморалізацією окупаційних військ", — заявив Юрій Карін. А старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк вважає, що політична нестабільність у Росії або Україні може призвести до ескалації на фронті. "Поки так і не ясно, що робити з окупованим Донбасом. Від поінформованих людей я все частіше чую заяви, що Україні взагалі варто перейти до більш самостійної політики, не озираючись на думку ЄС і США", — заявив Октисюк.

Ви зараз переглядаєте новину "П'ять головних військових підсумків року". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Ігор Ветров

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування