Революція в медицині: без ліжкомісць, але з ліками

Глава українського уряду Володимир Гройсман оголосив про початок нового етапу реформи охорони здоров'я. За його словами, сьогодні в Кабміні та парламенті є серйозні напрацювання. Він також пообіцяв найближчим часом презентувати нову систему медицини, яка буде відповідати сучасним вимогам. "Сегодня" розібралася, що може змінитися в медицині найближчим часом.

ДРУГИЙ ЕТАП. У своєму традиційному відеозверненні прем'єр в першу чергу подякував ВР за прийнятий Закон "Про ліки", який покликаний боротися з монополіями на цьому терені і спрощує доступ іноземної продукції на український фармацевтичний ринок. До слова, саме питання доступу ліків було одним з пріоритетів в плані дій уряду на 2016 рік. Другий важливий пункт, на якому Гройсман акцентував свою увагу, – боротьба зі смертністю через серцево-судинні захворювання, від яких в Україні щорічно помирає 426 тис. осіб. Щоб піти від цієї проблеми, прем'єр пообіцяв будувати в регіонах спеціальні кардіоцентри. "Зараз ми переходимо до другого етапу. У нас є напрацювання в уряді і парламенті щодо змін в системі охорони здоров'я. Спільно з парламентаріями найближчим часом ми презентуємо систему, яка може відповідати сучасним вимогам", – додав глава Кабміну.

ГРОШІ ЗА ФАКТОМ. У свою чергу заступник міністра охорони здоров'я Ігор Перегінець розповів "Сегодня", що одним з ключових положень в анонсованій реформі стане зміна правил фінансування медичної сфери. Уряд планує піти від практики оплачувати койко-місця в лікарні і фактично замінити її на оплату за фактом виконаних робіт. "Йдеться про те, що у нас буде постачальник послуг, автономна медустанова або навіть фізособа-підприємець і буде державний закупник послуг, наприклад державний страховий фонд. Він буде оплачувати "пролікований випадок" або конкретну надану послугу. Але бюджетного фінансування установ або медичної інфраструктури не буде", – підкреслив він. Перегінець також додає, що над цими змінами працюють в тому числі і міжнародні експерти. А глава програми "Громадське здоров'я" фонду "Відродження" Олена Кучерук каже, що така зміна дозволить прив'язати гроші до конкретного пацієнта і конкретної послуги, а значить, держава не буде кидати гроші на вітер.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ЄДИНА СЛУЖБА. На думку експертів, українській охороні здоров'я сьогодні не вистачає ще й інших найважливіших змін. Так, Кучерук каже, що на порядку денному стоїть впровадження системи громадського здоров'я. Для цього потрібно буде створити єдину інституцію, де були б зібрані розкидані по різних установах повноваження. "Я говорю про ті ж СЕС-служби, служби по боротьбі зі СНІДом, туберкульозну службу. Для зручності пацієнта все повинно бути однією службою. Також нам потрібно внести чіткість у систему держзакупівель і дерегуляції фармринку. Раніше МОЗ декларував запуск окремого закупівельного агенства, але не так важливо, як воно буде називатися. Головне, хто буде здійснювати закупівлі і які будуть процедури. Важливе і питання єдиного контролю – сьогодні близько 40% фінансування, яке виділяється на ліки, йде "наліво". В кінцевому підсумку ліками в середньому забезпечено тільки 20% пацієнтів", – додала вона. Нардеп Тетяна Бахтєєва з парламентського Комітету з охорони здоров'я, нагадує, що в минулому році був прийнятий закон про закупівлю ліків для держпрограм міжнародними організаціями. По ньому планувалося закупити ліків для боротьби з туберкульозом, СНІДом та онкології на 2,2 млрд грн. "Але проблема в тому, що сьогодні в Україні поставлено препаратів на суму всього 365 млн грн, тобто трохи більше 15%! Наприклад, вакцин – всього 1% від необхідного", – зазначила вона в розмові з "Сегодня".

КАДРИ. Однак експерти сходяться на думці, що позитивних результатів досягти не вдасться, поки порожнє крісло міністра охорони здоров'я. При цьому Бахтєєва наполягає, що цей пост повинна зайняти людина з профільною освітою, що розуміє специфіку української охорони здоров'я, де дуже багато різних регіонів, що відрізняються статистикою захворювань, смертності і епідситуації. Політолог Руслана Бортник каже, що сьогодні медгалузь змагається за прибутковістю з агропромисловим і військовим секторами. Саме тому сьогодні крісло глави МОЗ пустує – групи впливу, за словами експерта, не можуть вирішити, кому дістанеться портфель.

"Через два роки"

Раніше прем'єр заявляв, що реформа охорони здоров'я – один з найскладніших викликів для українських політиків сьогодні. Зокрема, він наводить приклад лікарського ринку України, куди зайти можна "тільки через хабарі і випробування". При цьому глава уряду не вірить, що реформу вдасться провести швидко. "Говорити, що за рік система охорони здоров'я зміниться, не варто. Про перші результати можна говорити тільки через два-три роки", – підсумував Гройсман.