Сто днів після "Мінська-2": що змінилося (інфографіка)

Днями виповнилося 100 днів з моменту підписання друге угод у Мінську. Через більш ніж три місяці переговорів градус військової напруги на Донбасі знизився, але не впав до нульової позначки. "Сегодня" дізналася в експертів, що принесли Україні 100 днів як би перемир'я в трьох сферах – політиці, економіці та військовій ситуації.

ПІДТРИМКА ЗАХОДУ. Якщо раніше вона була майже беззастережною, то віднедавна у відносинах України, Європи і США з'явилися "тріщинки". На думку політолога Вадима Карасьова, з часів Мінська-2 підтримка Заходу стала менш активною. "Це пов'язано з тим, що реформи і боротьба з корупцією йдуть повільно. Але оцінки Заходу щодо Росії не змінилися: Захід продовжує вважати, що реалізація Мінських угод в першу чергу лежить на РФ", – каже Карасьов.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Професор кафедри політології НУКМА Олексій Гарань впевнений, що знімати санкції з РФ поки не будуть:

"До кінця року питання про зняття санкцій або про їх пом'якшення підніматися не буде, так як РФ поки не робить реальних кроків до миру", – підкреслив Гарань.

ФАЛЬШИВИЙ МИР. Ізоляція змушує Росію до переговорів. "Риторика РФ стала більш миролюбною, але це фальшива миролюбність", – говорить Карасьов. Нагадаємо: наприкінці травня в РФ заявили про закриття проекту "Новоросія", який, за словами екс-нардепа і спікера проекту Олега Царьова, повинен був включити в себе 9 південно-східних областей України. Гарань вважає, що за заявами політиків РФ про мир нічого не стоїть. "РФ каже, що готова визнати окуповані території частиною України, але це тільки слова. Насправді Росія хоче легітимізувати бойовиків і перекласти фінансування конфліктних територій на Україну і Захід", – говорить Гарань.

ДОСЯГНЕННЯ. Політолог Володимир Фесенко вважає, що переломити хід конфлікту в Мінську не вдалося, але певні досягнення є.

"Стріляють менше. Але відразу ж після підписання послідувало грубе порушення в Дебальцеве. Німеччина і Франція закрили на це очі. Це була помилка, яка зумовила ущербність мирного процесу в подальшому", – говорить Фесенко.

Експерти вважають, що Мінський формат переговорів недосконалий. "Він запобіг великій війні, але не прибрав умов для відновлення боїв", – вважає Карасьов. "Для України найкращим був би Женевський формат (залучення до переговорів США. – Авт.)", – говорить Гарань. Але Фесенко не вважає це панацеєю. "США неофіційно і так вже долучилися. Вони ведуть переговори з РФ, але прорив не відбувається. Єдине, до чого можуть призвести Мінські домовленості, – заморожування конфлікту", – сказав Фесенко.

"Ми і вони стали сильнішими"

На ключове питання для України – що змінилося на фронті за 100 днів після "Мінська-2", військові відповідають і з оптимізмом, і з часткою гіркоти. "Раніше бойовики використовували тактику нападу, а тепер турбують вогнем, щоб спровокувати українських військовослужбовців на відповідь. Все це робиться для того, щоб потім заявити, мовляв, ЗСУ порушують Мінські домовленості, – сказав "Сьогодні" спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов. – Нам періодично дорікають у тому, чому ми не наступаємо. Тут є такий аспект – наступальна дія несе в собі ризик. Зараз у бойовиків є серйозне озброєння і регулярна підготовка, а за спинами "ДНР" і "ЛНР" – збройні сили РФ. Але українська армія, – і за кількістю, і в технічному плані, і за рівнем бойового духу, – перевершує сили "республік". Що стосується позитивних моментів, то змінилася система бойової підготовки, особливо – підготовки мобілізованих при 4-й і 5-й хвилях".

Військові експерти вважають, що після "Мінська-2" було лише одне серйозне досягнення – захоплення двох російських грушників у Щасті. "Окрім цього й утримання Широкинеособливих успіхів немає, – каже експерт Олексій Арестович.

- Коли під Дебальцеве бойовики стягнули всі свої сили, Горлівка тиждень стояла оточеною всього лише взводом поліції "ДНР", і її можна було взяти. Україні потрібна активна оборона і наступ – із звільненням населених пунктів ". Крім того, за даними останнього звіту ООН у конфлікті на Донбасі загинули більше 6400 осіб, майже 16 тисяч людей поранені.

Економіка: отримали транш, блокада залишилася

Економічні підсумки розвитку країни через 100 днів після Мінська-2, м'яко кажучи, не радують.

"З плюсів – отримання 13 березня першого траншу в розмірі $5 млрд в рамках нової програми допомоги від МВФ і розміщення на міжнародному фінринку цінних паперів на $1 млрд під гарантії уряду США і символічні 1,85% річних, причому на тривалий термін – погашення в травні 2020, – вважає президент Украналітцентра Олександр Охріменко.

- З мінусів – падіння промвиробництва з початку року майже на 20%, інфляція під 40%, невдалі переговори Мінфіну про реструктуризацію боргів, які наробила попередня влада в 2009-13 рр. Це поставило під загрозу отримання другого траншу від МВФ на $1,6 млрд. Адже перший займ нам дали певною мірою авансом, сподіваючись, що мінські домовленості виявляться набагато результативнішими, ніж ми маємо на сьогодні".

Аналітик МЦПД Олександр Жолудь упевнений, що мінські угоди все ж дозволили більш-менш нормально працювати підприємствам по обидві сторони лінії боїв, так як припинилися обстріли, диверсії бойовиків на наших залізничних шляхах, насамперед біля Маріуполя, через порт якого йде відвантаження продукції металургів на експорт.

Співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич називає безальтернативними поставки антрациту з шахт на окупованій території: "Без нього зупинено кілька наших ТЕС, але поки у наявності повна дезінтеграція з "ДНР" і "ЛНР", включаючи свіжі заяви Юрія Луценка про встановлення повної блокади регіону. Треба домовлятися про постачання вугілля вже зараз, інакше взимку в країні настане енергетичний колапс".