Три дні з Олегом Ляшком

Точка зору

12 Вересня 2014, 09:00

Мені пощастило три дні бути на передовій разом з лідером Радикальної партії Олегом Ляшком. Якщо коротко: за ці дні я став ще більше пишатися цим політиком.

Став своїм для бійців

Наша подорож розпочалася з відвідин бази батальйону "Айдар" в місті Щастя. Олега Валерійовича бійці батальйону зустріли щиро: фотографувались з ним, висловлювали свої побажання, нарікали на керівництво АТО, просили сприяння у придбанні каліматорного прицілу до зенітної установки і пікапів для зв’язківців. Відкрите спілкування тривало більше двох годин. Під кінець розмови бійці "Айдару" вже повністю сприймали Ляшка за свого, розповідали йому, хто і звідки прибув до батальйону, які мають бойові успіхи і плани на майбутнє. Одному з бійців Олег Ляшко подарував власні сонцезахисні окуляри, бо в того були проблеми з очима. А ще в батальйоні "Айдар" Олег Ляшко зустрів громадянку Російської Федерації Юлію Холопу, яка воює поруч з нашими бійцями проти агресора Путіна. Дівчина попросила Ляшка сприяти в отриманні українського громадянства. Олег Валерійович відреагував миттєво: прямо там, на базі батальйону "Айдар" була написана заява на ім’я Президента України з проханням надати героїчній росіянці українське громадянство. Цю заяву Олег Ляшко забрав з собою і пообіцяв передати гаранту.

Осколок від "градів"  – на згадку

З бази "Айдару" ми всі вирушили на передову під містом Металіст, де розташовані київські та чернігівські батальйони територіальної оборони. Кияни скаржились мені та Андрію Лозовому як депутатам Київради на відсутність в них знеболюваних, які дуже потрібні на передовій. А чернігівчани взагалі по-свійські, по-домашньому зустріли Олега Ляшка, адже він – їхній земляк. Я стояв і дивувався, як пан Олег може пам’ятати таку кількість людей? А він впізнавав то одного, то іншого воїна, згадував місця зустрічі з ними. Солдати-чернігівчани поскаржились своєму відомому земляку на пробитий бак для питної води і на те, що хтось зупинив свердловину, з якої вони ту воду набирали. Майже за декілька хвилин питання водопостачання було вирішене, знайшли авто-водовоз і свердловину, з якої закачали воду. А Сергій Шакун – представник АТО в Сіверодонецьку і лідер радикалів на Луганщині – отримав від Ляшка наказ закупити баки для питної води на передову. На прощання земляки подарували головному радикалу України на пам’ять осколок від "градів", якими російські терористи обстрілюють позиції наших військ. Саме тут, на передовій, натхненний подвигами наших героїв Ляшко записав звернення до народу з приводу річниці Незалежності України.

Повалили Леніна

На другий день нашого візиту на Луганщину припало свято Державного прапора, яке ми відзначали разом з мешканцями Сіверодонецька та Рубіжного. Між цими містами терористи підірвали міст, тож пересування людей було дуже ускладнене. Утім активісти розтягнули над цим підірваним мостом величезний український стяг, який символізував не просто єдність Сіверодонецька і Рубіжного, а єдність цілої країни, яку сьогодні в боях виборюють наші герої. Олег Ляшко особисто переводив жінок похилого віку через зруйнований міст. Не дивлячись на те, що в акції брали участь представники різних політичних партій, жоден з них поганого слова Олегу Валерійовичу не сказав. Навпаки – всією громадою звернулись до головного радикала країни сприяти у знесенні ідола Леніна. Олег Валерійович особисто брав участь у знесенні цього ідола, наголосивши, що нашій країні потрібні не ідоли комуністичних вождів, а церкви, лікарні, школи…

Згадали Майдан

Наступного дня ми відвідали добровольчий батальйон "Луганськ-1". І тут нам розповіли про ті самі проблеми, що й в інших батальйонах: брак знеболюючих, форми, бронежилетів, касок. Але найголовніше – в батальйоні була відсутня бодай одна снайперська гвинтівка. Коли я писав цей матеріал, то допомога батальйону від Олега Ляшка вже надходила, але питання снайперських гвинтівок мало б вирішитись в Міністерстві внутрішніх справ, якому батальйон підпорядкований. В курилці бійці разом з Олегом Ляшком за кружкою чаю відмічали День Незалежності. І знову Олег Валерійович зустрів безліч знайомих. На цей раз – по подіям на Грушевського. Старший чоловік підійшов і потиснув руку Олегу Ляшку. Сказав, що готовий знову вийти на Грушевського з коктейлями Молотова, якщо влада не виконає вимоги Майдану, за які загинула Небесна сотня і зараз гинуть наші воїни. Сказав, що готовий знову стояти разом з Ляшком на барикадах та передовій, бо він йому довіряє.

Підняли державний прапор

Прямо з бази батальйону "Луганськ-1" в супроводженні комбата Андрія Левка виїхали на передовий блокпост, який утримує цей батальйон під шахтою "Карбоніт" між Попасною і Первомайськом. На блокпості підняли Державний прапор. Між ділом Ляшко допитав затриманого негідника, який перед цим паплюжив український стяг. Бійці знову попросили зробити фото на пам'ять з Олегом Валерійовичом, а одному з розвідників політик подарив свій годинник і бронежилет. Атмосфера була вражаючою. Поруч працювала наша артилерія по позиціям окупантів, а ворог відповідав нам "градом".

На завершення нашої подорожі Луганщиною заїхали всією командою до місця розташування третього львівського територіального батальйону "Воля". Туди побратими з Радикальної партії за ініціативою Олега Ляшка завезли два "Камази" харчів, форми, медикаментів та інших необхідних речей. Взяли участь в освяченні прапора частини, передали подарунки і великий український прапор, який львівяни пообіцяли встановити над звільненим Луганськом.

Звідти вирушили  в Донецьку область, проїхали зруйнований Слов’янськ і заїхали до Краматорська, де розташовується командування АТО. У Краматорську вирішили перекусити, зупинились біля кафе "Марія". Дві літні площадки цього кафе всі забиті людьми. Ляшка зустріли бурхливими оплесками. Ми з однодумцями повечеряли, а Олег Валерійович не зміг доїсти навіть порцію морозива, бо до нього підходили десятки мешканців Краматорська, дякували за роботу, за підтримку наших військових. Підходили люди самого різного віку: від дівчат, які назвали себе "краматорськими бандерівками", до чоловіків у віці, які уклінно дякували Ляшку за його громадянську позицію. Одна жіночка принесла великий пакет монет і попросила витратити їх на підтримку армії. Ці гроші вона збирала на поїздку в Париж, але вирішила, що сьогодні вони більш потрібні бійцям. Ми передали цю пожертву на закупку апаратів зовнішньої фіксації для наших поранених.

Народна любов  – відповідь на жертовність

Три дні з Ляшком -  три дні величезних вражень, відкриттів. За три дні я побачив вражаючу працездатність і жертовність Олега Валерійовича, а у відповідь – всенародну любов до нього. Я схиляю голову перед цією непересічною особистістю, воістину народним політиком. Перебуваючи поруч з Олегом Ляшком ці три дні я побачив його справжній, а не паперовий рейтинг, побачив його підтримку на нещодавно окупованих територіях. Побачив і зрозумів, що соціологи не помиляються: Ляшка любить український народ, а він у відповідь йому жертовно служить.

Звичайно знайдуться ті, хто скаже, що я зацікавлена особа і тому можу бути не об’єктивним. Я пропоную всім, хто має сумнів в написаному мною, запитати про описані події в їхніх учасників – бійців підрозділів, у яких за ці три дні ми встигли побувати.

Ігор Мосійчук, політичний в’язень режиму Януковича,

Екс-заступник командира спецбатальйону "Азов",

Керівник Центру допомоги учасникам АТО

Ви зараз переглядаєте новину "Три дні з Олегом Ляшком". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter