Три роки анексії Криму: що втратив український ВПК і як відновлюють

4 Березня 2017, 08:34

Україна втратила виробництво парашутів і "Зубрів" на повітряній подушці

<div id="gt-res-content">
<div id="gt-res-dir-ctr" class="trans-verified-button-small" dir="ltr"><span id="result_box" lang="uk"><span>Корабель</span><span>-</span><span>амфібія</span> <span>«</span><span>Зубр</span><span>»</span><span>.</spa
Корабель-амфібія «Зубр».
У ці дні три роки тому Російська Федерація почала процес анексії Криму, який закінчився 16 березня 2014 року проведенням так званого референдуму про приєднання українського півострова до Росії. Крім самої території, Україна позбулася і значної частини угруповання силовиків: з 20 тисяч військовослужбовців на материк повернулися лише 6 тисяч. Крім того, на окупованій території залишилося близько 30 підприємств військово-промислового комплексу. Втрату найбільш унікальних з них, пов'язаних, наприклад, з виробництвом десантних кораблів-амфібій, не вдалося відшкодувати до сих пір.

ЯК ЗАХОПЛЮВАЛИ КРИМ. Вважається, що процес незаконної анексії Криму розпочався 20 лютого 2014 року, після втечі з України екс-президента Віктора Януковича. Після цієї дати в Криму спалахнули сепаратистські виступи, а в ніч на 27 лютого озброєні люди захопили будівлі уряду і Верховної ради Криму. У той же день був захоплений аеропорт Бельбек, а 28 лютого розпочалася блокада українських військових частин, що дислокуються на території Криму.

Незважаючи на те, що озброєні люди не мали розпізнавальних знаків, дуже скоро стало зрозуміло, що мова йде про російських військовослужбовців (пізніше їх почали називати "зеленими чоловічками"), а військова інтервенція в Україну санкціонована безпосередньо президентом РФ Володимиром Путіним. За допомогою "зелених чоловічків" російська сторона забезпечила проведення 16 березня 2014 року так званої референдуму, після якого процес анексії українського півострова практично завершився.

ЩО БУЛО ВТРАЧЕНО. Захоплення Криму означало не просто втрату території. За даними головного військового прокурора України Анатолія Матіоса, на півострові перебувало 20 315 військовослужбовців різних збройних формувань, в тому числі 13,5 тисячі солдатів і офіцерів ЗСУ. "З цієї кількості, з лютого по травень 2014 року, на материкову частину України прибули 6010 військовослужбовців ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, Держприкордонслужби, Державного космічного агентства та Управління держохорони", – зазначив Матіос.

Крім того, за словами члена комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Дмитра Тимчука, фінансові втрати тільки Військово-морських сил України, в зв'язку з анексією Криму, перевищили 1,5 млрд грн. За словами Тимчука, з Криму встигли вивести лише три бойові кораблі, 32 судна забезпечення, 1438 одиниць автомобільної та броньованої техніки, а також 24 літаків та гелікоптерів. Врятувався і флагман українського флоту, фрегат "Гетьман Сагайдачний", який на момент початку анексії знаходився в морському поході і просто не повернувся в Севастополь.

У той же час окупанти захопили 11 бойових кораблів і катерів, 6 суден і катерів забезпечення, 2363 одиниці автомобільної, броньованої та спецтехніки, а також шість берегових протикорабельних комплексів. У розпорядженні російської сторони залишилися новітні українські бойові кораблі – корвети "Тернопіль" і "Луцьк", а також ракетні катери "Придніпров'я" та "Прилуки".

Також, за словами директора інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергія Згурця, на території Криму залишилися близько 30 підприємств ВПК України. "Вивозити їх ніхто і не намагався. Це питання, в умовах загального хаосу в головах і діях, просто не піднімалося", – заявив Сергій Згурець.

УНІКАЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА. Серед таких об'єктів Згурець назвав полігон в районі мису Чауда, де можна було проводити ракетні стрільби, а також здійснювати збір даних з об'єктів, які випробовувалися і обстрілювали. Тепер на цьому полігоні щосили тренуються російські військові – вони вчаться проривати протиповітряну оборону і вражати наземні цілі. Тут же проводяться випробування російської авіатехніки.

Своїх льотчиків Росія тренує і на унікальному навчально-тренувальному комплексі "НИТКА", розгорнутому в районі міста Саки. Цей комплекс являє собою тренажер для навчання пілотів палубної авіації зльоту і посадці на борт авіаносця. Правда, ще до анексії Криму "НИТКА" використовувалася в основному саме російськими військовими, згідно з умовами договору, укладеного між Росією і Україною. Для потреб ЗСУ цей комплекс був непридатний.

tass_1402982-pic668-668x444-9577_1_1__

Комплекс "НИТКА". Використовується російськими військовими для навчання пілотів палубної авіації

Ще одним унікальним підприємством стала Феодосії суднобудівна компанія (ФСК) "Море", яка виробляла десантні кораблі-амфібії на повітряній подушці класу "Зубр". У 2008 році українська сторона підписала з Китаєм контракт на $ 320 млн, що передбачає поставку чотирьох "Зубрів". Перший такий корабель був спущений на воду в квітні 2013-го. У тому ж році планувалося направити в Китай ще один "Зубр". Дві амфібії, за умовами контракту, передбачалося побудувати вже на території КНР.

На думку Сергія Згурця, російській стороні буде дуже складно налагодити виробництво кораблів-амфібій в Криму. Адже газотурбінні установки, якими оснащені ці судна, виготовляються на миколаївському підприємстві "Зоря-Машпроект". Втім, те ж саме стосується і України: навіть маючи в своєму розпорядженні миколаївські суднобудівні підприємства, ми навряд чи зможемо повернутися до виробництва "Зубрів".

У свою чергу, Дмитро Тимчук вважає, що найбільш серйозною для нас стала втрата парашутного виробництва. Зокрема, в тій же Феодосії знаходилося підприємство "Передові технології парашутобудування", на якому були розроблені парашутні системи "Скаут". "Барс-С" і "Статус-СП", прийняті на озброєння ЗСУ в 2009, 2012 і 2013 роках замість старих радянських систем. "Втрата такого виробництва може серйозно зашкодити розвиткові наших аеромобільних і десантних військ", - уточнив Тимчук.

ЯК ВІДШКОДУВАТИ ВТРАТИ. Українська сторона заявила, що вже знайшла заміну полігону біля мису Чауда. Ним став об'єкт в Херсонській області, де в грудні 2016 року пройшли ракетні стрільби, сильно стривожили російську сторону.

Як повідомив начальник прес-центру повітряного командування "Південь" Володимир Крижанівський, новий полігон відповідає всім критеріям. "Нам потрібна малонаселена місцевість і велика ділянка моря, куди можна направити ракети. Саме таке місце ми і знайшли в Херсонській області", – пояснив Крижановський.

Що ж стосується парашутів, то існуючих запасів достатньо для того, щоб навчати десантників. "У всякому разі, на засіданнях комісії РНБО з питань ВПК, тема браку парашутів не піднімалася. Та й десантники, під час війни на Донбасі, використовуються скоріше як елітна піхота. Класичні десантні операції не проводяться", – зазначив Тимчук.

За його словами, є варіант закупівлі парашутних систем за кордоном. До слова, в січні 2017 року на озброєнні ЗСУ з'явилася польська система Dedal, попередньо випробувана військовими вченими з Чернігівського Державного науково-випробувального центру. Про це повідомила начальник Управління комунікацій та друку Міноборони Оксана Гаврилюк.

В цілому ж, на думку Дмитра Тимчука, компенсувати кримські втрати допоможуть приватні підприємства: "Коли почалася війна, приватний виробник почав задовольняти потреби Міноборони навіть по тих напрямках, по яких у нас і виробництва-то ніколи не було. Ми бачимо, що держпідприємства неповороткі і дуже повільно реагують на потреби. А ось приватний сектор працює більш оперативно. Нам потрібно чітко відпрацювати механізм залучення приватних підприємств до виконання оборонного замовлення. і тоді не будемо так відновлювати втрати, понесені в Криму".

Ви зараз переглядаєте новину "Три роки анексії Криму: що втратив український ВПК і як відновлюють". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Ігор Ветров

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування