Навчання в українських вузах скоротять заради досвіду роботи

Уже через п'ять років українські студенти половину свого навчального часу зможуть проводити на роботі – офіційно і навіть з зарплатою . Міністерство освіти цього року хоче напрацювати фундамент для так званого дуального навчання . " Сегодня" розібралася в деталях ініціативи .

БЕЗ ВІДРИВУ ВІД РИНКУ. За словами заступника голови МОН Володимира Ковтунця , одна з головних проблем української вищої освіти – відірваність від ринку праці .

"Мы выпускаем много инженеров, но у наших предприятий проблема подбора кадров. Они не могут взять выпускника с дипломом магистра — он просто не готов к работе", — говорит Ковтунец.

"Его суть заключается в том, что студент с какого-то момента часть обучения проводит на рабочем месте. Это не практика, а полноценное исполнение обязанностей, получение зарплаты и параллельное получение знаний", — добавляет Ковтунец.

ПОТРІБНО, АЛЕ НЕ ВІДРАЗУ. Проектний координатор Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Олена Давліканова , яка брала участь у створенні концепції , розповіла нам , що форма дуального освіти у нас в країні обговорюється з 2014 року .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"От практики такой вид обучения отличается тем, что студент выполняет полный объем работы любого другого работника. У нас же практика пока выглядит так: "Мы тебя приняли, иди сделай кофе, принеси, отпечатай, сделай копии, а потом сиди, чтобы тебя не было видно, — объясняет она. — Плюс, когда вуз планирует обычные программы, только он отвечает за их наполнение. В дуальном образовании представители университета и работодателя садятся вместе и обсуждают программу, принимают решение, какие темы и в какой форме будут подаваться. Идет более глубокая взаимосвязь теории и практики".

"Вложить в сотрудника силы и средства, чтобы получить потом прибыль — так поступают очень многие крупные компании на Западе. Но нужно понимать, что работодатели захотят подстраховаться от того, чтобы выпестованный ими полезный кадр не сбежал в другую фирму. Нужны четкие механизмы компенсации, иначе работодатели потеряют к этому интерес".

Студенти теж бачать в такому нововведенні позитив , однак вважають , що відразу з першого курсу двоїста освіта тільки зашкодить .

"Я за, поскольку у нас недостаточно времени уделяют практике. Но такая система не должна быть обязательной. По крайней мере для студентов младших курсов. С другой стороны, захотят ли работодатели брать к себе студента-первокурсника, который толком ничего не знает и не умеет?" — задается вопросом студент одного из столичных вузов Владимир Кушнир.

У свою чергу студент іншого київського вузу Вадим Вовк вважає , що в питанні вибору місця роботи повинен враховуватися і голос самого студента . Нарешті , викладач Олександр Тур'я вважає , що на перших курсах двоїста освіта буде тільки шкодити .

"Такую форму обучения можно запускать только к третьему курсу. До этого студенты должны познакомиться с азами учебной практики".

Навчання на робочому місці: досвід світу

Український варіант дуального освіти частково списаний з досвіду Німеччини . За словами Давліканової , там впровадження такої освіти почалося ще в 70 – х роках минулого століття . При цьому , згідно з дослідженням її Фонду , сьогодні в Німеччині існує 1563 програми дуального навчання . Найбільше їх в інженерії ( 39 % ) і економіці ( 32 % ) .

"Там у торгово-промышленной палаты есть целая база предприятий, которые готовы участвовать в дуальном образовании", — говорит Давликанова.