Україна зробила прорив у військовій співпраці з Туреччиною

20 Травня 2017, 08:15

Що дасть Києву військова співпраця з Туреччиною і з ким ще в світі працює Україна

<div id="gt-res-content">
<div id="gt-res-dir-ctr" class="trans-verified-button-small" dir="ltr"><span id="result_box" lang="uk"><span>Виставка</span> <span>IDEF</span><span>-</span><span>2017</span><span>.</span> <span>Було</span> <span>на</span> <span>
Виставка IDEF-2017. Було на

У Туреччині пройшла міжнародна виставка IDEF-2017, на якій були представлені новинки українського ВПК. За даними гендиректора "Укроборонпрому" Романа Романова, українська та турецька сторони підписали на виставці кілька угод, що дозволяють реалізувати проекти, пов'язані з виробництвом боєприпасів, а також різної авіатехніки. В "Укроборонпромі" вважають результати турецької виставки справжнім проривом, тому що до сих пір військове співробітництво України з країнами НАТО, до яких відноситься і Туреччина, було епізодичним.

ТУРЕЦЬКИЙ ВОЯЖ. Міжнародна виставка IDEF-2017 проходила в Туреччині з 9 по 12 травня. Свою продукцію виставили близько 800 компаній з більш ніж 50 країн світу. "Укроборонпром" показав перспективну бронетехніку – бронетранспортер БТР-3Е1, бронемашину "Дозор-Б", а також новітній танк БМ "Оплот". На українському стенді був і бойовий робот "Фантом", оснащений ПТРК "Бар'єр" (про "Фантом" та інших бойових роботів, які використовуються в різних арміях світу, "Сегодня" вже розповідала). Відвідувачі побачили вітчизняний переносний гранатомет, створений на київському конструкторському бюро "Луч". Пристрій оснащений внутрішнім процесором, що дозволяє вести вогонь з урахуванням особливостей навколишнього середовища. Були представлені і розробки українських авіапідприємств "Антонов".

Відвідавши IDEF-2017 секретар РНБО Олександр Турчинов назвав українську експозицію найбільш масштабною за весь час незалежності України! Вона викликала інтерес і у турецької сторони. Так, турецька компанія ASELSAN і держпідприємство "Антонов" підписали меморандум про взаєморозуміння, що стосується оснащення літаків сімейства Ан-148 радіоелектронним обладнанням. Робота повинна початися з пасажирського літака Ан-158 (подальший розвиток Ан-148) і військово-транспортного Ан-178. Майже одночасно з цією подією ДП "Антонов" оголосило про плани створення літака дальнього радіолокаційного виявлення (АВАКС) на базі Ан-148.

Як уже повідомляла "Сегодня", в якості бази для літака АВАКС розглядався Ан-178, який був представлений на київському авіафестивалі 16-18 вересня 2016 року. Літак АВАКС фактично являє собою літаючий радар, призначений для виявлення цілей в повітрі, на землі і на воді, а також координації дій сил союзників. Подібні літаки стоять на озброєнні в 19 країнах світу, включаючи США, Саудівську Аравію, Росію.

На думку директора інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергія Згурця, українській армії необхідно як мінімум три літаки АВАКС - один на ремонті, один в готовності і один на чергуванні. Найважливішим елементом такого літака вважається сам радар, який, за словами Згурця, українській стороні свого часу пропонувала шведська компанія Saab (літак з аналогічним обладнанням вартістю в $ 670 млн в 2014 році вступив в розпорядження армії Саудівської Аравії). В Україні ж, судячи з усього, вирішили зупинитися на турецькому варіанті.

Крім того, підприємства "Укроборонпрому" підписали угоду про співпрацю з турецькою корпорацією MKEK, яка є основним виробником вибухових речовин, боєприпасів для стрілецького, важкого озброєння, а також артилерійських систем, що стоять на озброєнні турецької армії. "Не секрет, що проблема боєприпасів в Україні стає все гострішою. Луганський патронний завод для нас втрачено, а заяви про створення власного патронного виробництва поки залишаються нереалізованими", – пояснив важливість цієї події експерт з питань ВПК Максим Глущенко.

І, нарешті, на виставці IDEF-2017 був підписаний меморандум про співпрацю між "Укроборонпромом" і корпорацією Turkish Aerospace Industries. Документ стосується розробки різних моделей безпілотників, включаючи ударні апарати. Максим Глущенко вважає цей напрям дуже актуальним: "Військовим не вистачає сучасних машин, потреби задоволені на 5-7%". За словами експерта, бойові дії на Донбасі дали поштовх до розвитку безпілотної авіації в Україні. Сьогодні цією тематикою займаються близько тридцяти фірм, і деякі з них вже представили повноцінні машини класу поля бою, які успішно пройшли відомчі випробування. "Їх величезний плюс – в п'ять-десять разів менша ціна, ніж у західних аналогів. Але є і мінус – основні комплектуючі іноземного виробництва. І доступ до них у приватних виробників обмежений", – зазначив Максим Глущенко. За його словами, кооперація з західними компаніями допоможе прискорити створення тактичних і стратегічних безпілотних комплексів, але слід звернути увагу на те, що навіть в сьогоднішніх умовах в Україні вже з'являються розробки і в цих класах: "І державі дешевше буде підтримати їх, ніж закуповувати дорогі західні зразки".

sip_6536_1__

Бойовий робот "Фантом". Українські вироби зацікавили турецьку сторону

З КИМ СПІВПРАЦЮЄМО. Підсумки виставки в "Укроборонпромі" вважають проривом. "Співпраця з Туреччиною, країною - членом НАТО з потужним оборонно-промисловим комплексом, має для нас важливе значення. В рамках IDEF-2017 був підписаний ряд ключових угод, які дозволяють реалізувати перспективні проекти в різних сферах, включаючи виробництво боєприпасів, створення ударних безпілотників, а також іншої авіаційної техніки", - відмітивл гендиректор "Укроборонпрому" Роман Романов.

До сих пір співпраця українського ВПК з НАТО носило епізодичний характер. Можна згадати високоточну керовану ракету Falarick, яку в 2010 році розробило київське КБ "Луч" на замовлення бельгійської компанії CMI. Ще одним натовським партнером України є Польща. В кінці 90-х років Харківське конструкторське бюро ім. Морозова оснастило радянський танк Т-72Б 120-мм знаряддям під натовські унітарні боєприпаси (танк став називатися Т-72-120). На користь цієї ж країни в 2005-2006 роках був модернізований БТР-80. А ось створення спільного підприємства з польським виробником бронежилетів "Любава" наштовхнулося на бюрократичні проблеми всередині України. Сильно затягнулося будівництво нового українського корвета, яке повинно було відбуватися за участю іноземних компаній, а також проект глибокої модернізації вертольота Мі-24 за участю французької компанії Sagem.

Під час війни на Донбасі, в 2014-2016 роках, іноземна допомога Україні носила "нелетальний характер". Чемпіоном в цьому відношенні стали США, які, за даними Міноборони, надали Україні допомогу на суму в $ 175 млн. У цілому ж, за інформацією експертів Defence Express, Захід майже не ділиться з Україною своїми досягненнями. "Починаючи з 2015 року поставки в Україну елементної бази, вузлів і агрегатів, необхідних для виготовлення військової техніки, обмежені. Це не дозволяє забезпечити достатній конкурентний рівень нових зразків військової техніки, які розробляються і виробляються в Україні. Таких же методів окремі країни дотримуються і в відношенні Росії, проти якої, на відміну від України, введені санкції", – відзначають в Defence Express.

Втім, на думку Максима Глущенка, меморандуми, підписані в Туреччині, поки вдають із себе лише протоколи про наміри. "На даному етапі важко сказати, які саме проекти будуть реалізовуватися. Ми маємо більш-менш чітку інформацію за двома напрямками – співпраця в області виробництва боєприпасів і безпілотників. Але якщо співпраця між двома країнами набуде реальних рис у вигляді укладених контрактів і реалізованих двосторонніх проектів, то це стане позитивним зрушенням для нашої оборонки", – зазначив "Сегодня" експерт.

Ви зараз переглядаєте новину "Україна зробила прорив у військовій співпраці з Туреччиною". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Денис Попович

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування