Боротьба з терористами, диверсантами і провокаторами вже до осені може мати несподівані наслідки для всіх громадян України. Чиновники хочуть, щоб ми купували сім-карти для мобільних телефонів, пред'являючи паспорт. Розробники в Держслужбі зв'язку кивають на досвід зарубіжних країн і ситуацію неоголошеної війни. Критики нововведення згадують, що влада цю норму намагалася ввести в січні 2014. І підозрюють порушення прав і свобод громадян.
Як ми раніше жили без мобільного? Доводилося зустрічатися біля пам'ятників, а запитати, як справи, можна було тільки при особистій зустрічі".
Інша справа зараз. З телефонами розгулюють навіть малюки. Сім-карти продаються скрізь. Десятки, сотні смс і дзвінків щодня. Мобільний став незамінний – у ньому вся інформація про роботу та особисте життя. При тому, що ви самі вирішуєте, кому буде відомо, що цей телефонний номер – саме ваш.
Держава цю анонімність терпіла. Але тепер хоче чітко знати, хто ховається за десятьма цифрами.
Головний аргумент чиновників – боротьба з тероризмом. Не дати російським бойовикам анонімно передавати інформацію про дислокацію українських військових, коригувати артилерійський вогонь або активувати за допомогою мобільного вибухові пристрої. Однак не зрозуміло, як контролювати мобільний зв'язок на окупованих територіях.
"Я б хотів дізнатися, яким чином наші професіонали зі Служби безпеки зобов'яжуть Моторолу зареєструвати на себе нову моторолу, мені це дуже хотілося б знати. Може у них є якесь ноу-хау, тому не бачу в цьому особливої ефективності", – говорить Кирило Куликов, голова українського бюро Інтерполу.
"Ми навіть сподівалися, що за нашими телефонами наші спецслужби зможуть нас виявити, де ми знаходимося. Але ця інформація не підтвердилася, теоретично це все добре, але на практиці не працює", – сказав боєць.
У Службі безпеки, тим не менш, натякають – ефект буде. Але який – таємниця.
"Для нас основне питання – безпека громадян. Я не хочу розголошувати всю оперативну складову нашу, тому що ми працюємо в специфічних умовах. Але ми розуміємо, що зазвичай це б полегшило з одного боку роботу СБУ, але ми не можемо однобоко йти на такий крок, якщо будуть порушені права громадян", – зазначив Маркіян Лубківський, радник голови СБУ.
Боротьба з тероризмом – мета гідна. От тільки це вже третя спроба ввести норму – сім-карти за паспортами. І мотивація щоразу різна. У 2012 році боролися з контрабандою. У 2014-му з революцією на Майдані.
У Держзв'язку, де і розробили постанову, запевняють: на права громадян зазіхати не збираються.
"Диктаторськими ці закони стають тільки за відсутності громадянського суспільства, за відсутності інститутів, які можуть контролювати державу. Тому від вас у числі інших залежатиме, як ці закони будуть застосовуватися", – зазначили в прес-службі Держзв'язку.
Але навіть якщо зловживати контролем влада не буде – як його організувати на практиці? Це доручили найбільшим операторам мобільного зв'язку. Ті в шоці – на руках зараз близько 60 мільйонів незареєстрованих карток.
"Я просто не уявляю, як таку величезну масу людей у якийсь проміжок часу... це дуже великі кошти для того, щоб зареєструвати всіх людей і ввести хоча б ксерокопії всіх паспортних даних. Для цього оператором доведеться наймати нових людей, це так само витрати, ці витрати ляжуть на плечі операторів, на плечі абонентів, це призведе до підвищення цін на мобільний зв'язок", – сказала Вікторія Рубан, начальник відділу по зв'язках з громадськістю мобільного оператора.
Українцям вкотре доведеться розщедритися. Сама процедура реєстрації для більшості може виявитися заморочливою. Навіть у великих компаній – не більше 500 магазинів і сервісних центрів на всю Україну. Людям доведеться їхати в найближче місто, а то і в обласний центр.
"У кожного оператора є так звана" поліцейська лінійка, тобто тут немає нічого секретного, що практично всі розмови записуються і за рішенням суду ці розмови можуть прослуховуватися, тому будь-які нововведення нічого тут не змінять, не поліпшать і не погіршать", – додав Куликов.
А що підказує зарубіжний досвід? Систему вводили багато країн – але з ефективністю не склалося. Заважає чорний ринок.
Ось так абсолютно вільно сіру незареєстровану картку можна купити в Росії. Крім торговців у метро, є ще Інтернет з купою оголошень: сімки продають сотнями. Притому, що росіян зобов'язали при купівлі пред'являти паспорт ще 10 років тому. Але навіть у Федерації все робили поступово. Перші п'ять років на незареєстровані номери взагалі закривали очі. Одночасно розробляли більш ефективні методи боротьби з тероризмом.
"Росія йде одним шляхом, вона точно зараз використовує систему моніторингів за допомогою новітніх електронних засобів. Як працює агентство нацбезпеки США, коли розробляється модель і за ключовими фразами обчислюються саме представники екстремістських організацій", – сказав Маломуж.
Саме після теракту в 2001 році Америка хотіла запровадити ідентифікацію. Але вирішила, що модель неефективна. І США, і Великобританія – країни номер один по боротьбі з тероризмом – відмовилися від реєстрації.
"Без паспорта, без будь-якої додаткової інформації можна це купити. Просто заплативши гроші. Купівля сім-картки з паспортом, я вважаю, це зовсім ненормально й антигуманно", – поділився Вадим Гулиюк, українець, 10 років живе в Америці.
Суперкомп'ютери спостерігають за мільярдами людей, шукають екстремістів за ключовими словами. А вже потім встановлюють глобальне стеження. Експерти кажуть: технологія себе виправдовує і доступна Україні, нехай і не в таких масштабах.
"Таку технологію можна застосовувати, але тільки в окремих випадках, на прикладі конкретної організації. Американський уряд відмовився свого часу від такого заходу безпеки, адже закон порушував права людини, а користь від нього мінімальна. Потрібно боротися з ворогом двома руками, а не однією. Треба бути готовим до будь-якої ситуації. Якщо терористи захочуть напасти, вони зможуть зробити це за 10 хвилин. Я не розумію, як тут можуть допомогти сім-карти", – сказав Віталій Грабар, колишній співробітник Пентагону, заступник Генерального секретаря НАТО.
У Європі реєстрація сім-карт існує далеко не у всіх країнах. Наші найближчі сусіди – Польща, Чехія і Румунія – цю норму вводити не стали.
Закон планують ухвалити вже до осені.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми