Олег Дорошенко
головний редактор На минулих вихідних в Києві пройшов авіаційний фестиваль, на якому українська публіка вперше побачила вітчизняний військово-транспортний літак Ан-178. Щонайменше три таких планується передати українським повітряним силам. Зокрема, на базі одного з Ан-178 хочуть зробити літак дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ). Подібних літаючих радарів на озброєнні української армії зараз немає. Крім того, в останній місяць вітчизняний ВПК представив і інші "обновки" в області авіації, наприклад, модернізований ударний вертоліт Мі-24, а також концепт бойового безпілотника "Горлиця", сконструйований на київському підприємстві "Антонов". "Сегодня" оцінила новинки.
ЛІТАЮЧИЙ РАДАР ДЛЯ ЗСУ. Авіафестиваль проходив 16-18 вересня на території столичного музею авіації, неподалік від аеропорту "Київ". Тут українська публіка вперше могла побачити одну з новітніх розробок держконцерну "Антонов" – військово-транспортний літак Ан-178. У липні ця машина брала участь в міжнародному аерокосмічному салоні Фарнборо-2016, що проходив в Лондоні, де зробила демонстраційні польоти.
За словами директора програми Ан-178 Віктора Казурова, літак може використовуватися як десантний, санітарний, рятувальний і навіть як літак-заправник. "Всередині можна встановити додатковий паливний бак, за допомогою якого здійснювати дозаправку інших літаків в повітрі. Ан-178 може піднімати 16-18 тонн вантажів і перевозити їх на відстань від 3000 до 5000 кілометрів", – пояснив Віктор Казуров.
Гості київського авіафеста могли "помацати" і посидіти всередині багатьох літальних апаратів, представлених на шоу. А ось Ан-178 стояв за огорожею, і глядачів до нього не підпускали. Справа в тому, що на машину претендують військові. Щонайменше, три літаки Ан-178 можуть надійти на озброєння Повітряних сил (ПС). Як повідомив командувач ПС, генерал-лейтенант Сергій Дроздов, на базі одного з Ан-178 планується створити літак дальньої розвідки радіолокації.
По суті, літак ДРЛВ є літаючий радар, призначений для виявлення цілей в повітрі, на землі і на воді, а також для координації дій сил союзників. Подібного роду літальні апарати стоять на озброєнні 19 держав світу, включаючи США, Росію, Саудівську Аравію, Ізраїль, Пакистан, Індію та Великобританію. Українська армія літаків ДРЛВ не має. Хоча в тому ж музеї авіації можна побачити експонат радянського літака дальнього радіолокаційного виявлення та управління Ан-71, роботи по якому були згорнуті ще до розпаду СРСР.
Втім, за словами директора інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергія Згурця, створення літаків ДРЛВ навіть на базі вітчизняного Ан-178 може обійтися державному бюджету в кругленьку суму. "Перш за все потрібен сам радар. Шведська компанія Saab пропонувала нам своє обладнання, але потрібно розуміти, що в цьому випадку армії необхідно як мінімум три літаки ДРЛВ - один на ремонті, один в готовності і один на чергуванні", – пояснив Сергій Згурець.
Подання про вартість такого проекту дає контракт, укладений у 2010 році Саудівською Аравією на поставку шведського літака ДРЛВ і управління Saab 2000. Він обійшовся саудитам в $ 670 млн (церемонія передачі відбулася в грудні 2014 року в Ер-Ріяді). "Для України куди дешевше створювати наземне радіолокаційне поле, тим більше, що для цього у нас є власні можливості", – уточнив Сергій Згурець.
"Горлиця". В "Укроборонпрому" розраховують зробити з нього перший ударний БПЛА
ВЕРТОЛЬОТИ І БЕЗПІЛОТНИКИ. Крім Ан-178, український ВПК за останній місяць зумів представити ще як мінімум дві авіановинки. Це модернізація ударного вертольота за спрощеним варіантом Мі-24ПУ1 і безпілотний літальний апарат "Горлиця", створений на держпідприємстві "Антонов". Цей БПЛА, за запевненням держконцерну (ДК) "Укроборонпром", може стати першим вітчизняним тактичним безпілотним комплексом, здатним нести засоби ураження. При цьому для наочності поряд з першою моделлю "Горлиці" розробники поклали керований боєприпас, який є, як пояснив Сергій Згурець, ракетою для наземного протитанкового комплексу "Корсар".
Мі-24ПУ1 став результатом активної роботи з удосконалення бойової авіації, що дісталася Україні в спадок від СРСР. За даними експертів Defence Express, оскільки основні виробничі потужності залишилися на території Росії, то робота зводиться до ремонту і модернізації літаків і вертольотів. Проте вона вже досить успішна: "На запорізькому авіаремонтному підприємстві "МіГ-ремонт" літак Су-25М1 отримав українське обладнання – систему супутникової навігації, нову радіостанцію і цифровий приціл, який дозволив підвищити точність прицілювання приблизно на 30%. Майже в три рази збільшена висотність використання озброєння. У модернізованому українському МіГ-29МУ на 20% збільшена дальність виявлення повітряних цілей (до 100 км в передній півсфері і до 45 км – в задній). Літак оснащується поліпшеними ракетами, які випускаються українською держкомпанією "Артем" і мають дальність пуску до 95 км".
Що стосується Мі-24, то, за інформацією ДК "Укроборонпром", Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" уже готовий передати в розпорядження ЗСУ три поліпшені машини. В рамках модернізації вони оснащені комплексом "Адрос" для захисту від пусків ракет з переносних зенітних комплексів класу "Голка" і Stinger, 30-мм автоматичним знаряддям, високоточними протитанковими керованими ракетами, новими вітчизняними двигунами, а також сучасним прицільним і навігаційним обладнанням, "що дозволяє виконувати завдання навіть у повній темряві". Як відзначають експерти Defence Express, після такої модернізації бойові можливості вертольота виросли в три рази.
Як уже повідомляла "Сегодня", в умовах обмеженого оборонного бюджету поставки відремонтованого і модернізованого обладнання будуть актуальні для армії в наступному році.
У той же час колишній директор заводу "Авіакон", експерт з питань ВПК, Максим Глущенко пояснив, що процес модернізації Мі-24 був розбитий на два етапи ще в 2010-2011 роках. "ПУ1 передбачає модернізацію силами українських підприємств, в першу чергу заводом "Авіакон". ПУ2 – припускав оснащення вертольота обладнанням французької компанії Sagem. Контракт, в рамках якого планувалася масштабна програма модернізації Helicopter, був укладений ще в 2008 році. Але незабаром програма заглохла і була мною реанімована тільки в 2011 році. Це далося непросто, але великих штрафів вдалося уникнути. Передбачалася установка нових двигунів, систем захисту, авіоніки, зокрема, високоточної навігаційної системи, оглядово-прицільної системи з тепловізором; планувалася заміна ракет на більш сучасні вітчизняні "Бар'єр-В". Однак через пару років програма знову зійшла нанівець. Хоча при такому рівні модернізації вертольоти могли скласти конкуренцію сучасним машинам, виготовленим за стандартами НАТО \", – пояснив Максим Глущенко. За його словами, подальша модернізація Мі-24 може відбуватися і без допомоги французів, але все-таки з обов'язковим залученням іноземних підприємств. При цьому потрібно обов'язково вирішити питання з поставками лопатей, які виготовляються в РФ.
Про безпілотний комплекс "Горлиця", продемонстрованому в кінці серпня, відомо не дуже багато. За словами Максима Глущенко, за основу взято американський тактичний безпілотник Shadow, при цьому "Антонов" веде розробки за власні кошти. "Власних коштів буде явно недостатньо, тому що тільки на першому етапі обсяги вкладень можуть досягти $ 30 млн", – пояснив експерт. При цьому, за словами Глущенка, поки не дуже зрозуміло, яку саме машину Міноборони хоче отримати на виході, оскільки військові закрили доступ до технічних завдань і не допускають до роботи приватні компанії, які, можливо, могли б запропонувати якісь готові рішення.
А ось Сергій Згурець сумнівається в успіху проекту "Горлиця". За його словами, український ВПК не має досвіду створення тактичного безпілотника. Наприклад, випадку з "Горлицею" ДК "Антонов" сконструював тільки планер, а вся електронна начинка комплексу є іноземною. Крім того, за словами експерта, ракета для ПТРК "Корсар" "не має відношення до ударного безпілотного комплексу". "Для її запуску потрібно мати корисне навантаження до 20 кг, а "Горлиця" таку масу підняти не зможе. Крім того, знищення цілі за допомогою дорогого ударного безпілотника пов'язане з ризиком його втратити. Тому куди дешевше за допомогою БПЛА виробляти розвідку цілі, а потім знищувати її штатними артилерійськими засобами", – вважає Згурець.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми