Олег Дорошенко
головний редактор Українські волонтери відзначають , що армія більше не відчуває проблем з їжею , одягом та екіпіруванням . Однак автомобільного транспорту , особливо для евакуації поранених з переднього краю , як і раніше не вистачає . Для цих цілей часто використовуються цивільні автомобілі , які волонтери перегнали в Україну з-за кордону . На четвертому році війни держава поки не змогла налагодити виробництво спеціальної медичної техніки , необхідної для порятунку людей з " передка " .
БАЛУЮТЬ ВІЙСЬКОВИХ. На цьому тижні виповнюється три роки з моменту незаконної анексії Криму, після якої почалася війна на Донбасі. Українська армія виявилася не готова до такого повороту подій. Велику роль в постачанні ЗСУ, особливо в перший рік агресії, зіграли волонтери. Зараз, згадуючи ситуацію трирічної давності, волонтери відзначають величезний прогрес. "Я пам'ятаю 2014 рік, коли ми починали. Тоді в армії майже нічого не було. А зараз же в списку обов'язкових потреб відсутні берци, форма, теплі речі. Ця проблема повністю вирішена", – зазначає волонтер громадської організації "Ініціатива Е +" і член ради волонтерів при Міноборони Валентина Варава.
Такої ж думки дотримується і координатор волонтерського фонду "Повернись живим" в 2014-2015 роках Ольга Решетилова. За її словами, навесні-влітку 2014 року всі ганялися за бронежилетами і касками, тактичними окулярами, наколінниками, якісною натовською формою. "Ми практично вичистили всі натовські склади списаної екіпіровки. Одного разу українці з діаспори мало не побилися з Ліваном на одному з американських складів через останню партію форми. Зараз ці потреби закриті. Броники, каски – все це є. Є і "пікселька" (форма з камуфляжем типу "піксель". – Авт.). Багато нею незадоволені, але вона все одно набагато краще, ніж "дубок" (камуфляжна форма, з якою армія зустріла війну. – Авт.). А будь-яку дрібницю на зразок засобів гігієни і нижньої білизни при нинішніх зарплатах бійці вже можуть собі дозволити купити", – зазначає Решетилова.
Немає проблем і з харчуванням. За словами Решетилової, волонтери, які продовжують возити одяг, вже "балують військових": "Я не раз бачила, як" волонтерка "валяється під ногами на позиціях, бійці перебирають і крутять носом. Бувають, звичайно, такі випадки, як недавно в Крутій Балці (населений пункт в Ясинуватському районі Донецької області. – Авт.), коли міна потрапила прямо в бліндаж і всі особисті речі бійців згоріли. Але такі випадки тут же стають відомі у волонтерському співтоваристві, і потреба моментально закривається".
ЧОГО БРАКУЄ. Як зазначила Ольга Решетилова, фронту досі потрібні тепловізори та прилади нічного бачення. "Втім, мова вже йде про те, що "на той ВОП треба б ще один теплик", а не про те, що" у нас один тепловізор на всю роту, яким користуємося по черзі". Нещодавно я намагалася купити тепловізор українсько-угорського підприємства "Арчер", але не вийшло. Підприємство зайнято великим замовленням Міноборони, і це дуже радує", – уточнила волонтер.
За її словами, армії також потрібні безпілотники. Але не так складно знайти сам апарат, як навчити хорошого оператора: "Тому в деяких волонтерських організаціях є виїзні бригади, які проводять аеророзвідку місцевості на замовлення командирів".
Валентина Варава також зазначила, що артилеристи потребують хороших тактичних навушниках, щоб не оглухнути під час стрілянини. Як і раніше необхідні засоби зв'язку, які б не прослуховувалися противником, біноклі з високою роздільною здатністю. Однак головною проблемою, за словами Валентини, залишається автомобільна техніка, необхідна для евакуації поранених з поля бою.
SAXON ДЛЯ ПОРАНЕНИХ.В Міноборони провели інвентаризацію транспортних засобів, переданих армії волонтерами. Виявилося, що в армії зараз знаходяться 1530 таких автомобілів: 341 машина приїхала з країн СНД, один тисяча сто вісімдесят дев'ять – з далекого зарубіжжя. За словами Валентини Варави, були враховані ті автомобілі, які "вижили" у фронтових умовах. До слова, волонтерська організація, яку представляє Валентина, перегнала в зону АТО більше 50 машин, взявши на себе всю процедуру – починаючи з пошуку коштів і закінчуючи супроводом транспорту в зону боїв, щоб не "викрутили" в дорозі.
Всього ж в 2014-2015 роках в Україні переправили 34 тисячі автомобілів. Але до військових, за словами Валентини Варави, з цієї кількості потрапила половина. Решта ввозилися комерсантами або ж розбиралися на запчастини. Тому інвентаризацію "благодійного" транспорту ініціювали самі волонтери для того, щоб ті люди, які дійсно допомогли фронту, не мали проблем із законом і не платили штрафи за порушення митних правил, в окремих випадках досягають 18 тисяч гривень. "У такій ситуації опинилися, наприклад, ірландські українці, які перегнали машину, а їх змусили заплатити штраф за порушення при перегонці попередніх автомобілів. Ситуація кричуща: люди рятують країну, а країна їх карає", – говорить Валентина Варава.
За її словами, саме ті машини, які перегнали волонтери, до сих пір в основному використовуються для порятунку поранених. При цьому безпосередньо з "передка" людей відвозять на який-небудь броні або просто забирають на руках.
"І тут виникає проблема: нам потрібні джипи з подовженою колісною базою для того, щоб разом з санінструктором доставити пораненого до дороги, де його забере швидка і привезе в найближчу лікарню", – говорить Валентина Варава.
Вона зазначила, що в Україні досі слабо розвинена тактична медицина. Зокрема, затверджені Міноборони аптечки для надання першої медичної допомоги хоч і присутні в достатній кількості, але замість сучасних турнікетів для зупинки кровотечі оснащені, наприклад, застарілими джгутами Есмарха: "Це вже позавчорашній день. Медики кажуть, що безліч ампутацій були пов'язані саме з використанням джгутів Есмарха. Була спроба купити турнікети українського виробництва, але вони виявилися неякісними" .
Броньовик Saxon.Ефективний лише для асфальту , але в умовах бездоріжжя занадто важкий
Волонтер розповіла , що держава намагається вирішити проблему медеваку . Наприклад , для транспортування поранених з " передка " були перероблені гусеничні броньовані тягачі МТЛБ . Станом на 2016 рік , таких машин було 44 одиниці , але МТЛБ мають певну специфіку використання – в них незручно завантажувати поранених . У підсумку за допомогою МТЛБ було евакуйовано всього 8 % бійців .
І нарешті, українські виробники восени минулого року представили санітарний автомобіль для евакуації поранених, побудований на базі китайського позашляховика Great Wall. Джип повинен був замінити російський УАЗ, але був сконструйований без урахування побажань військових медиків. "Машина виявилася "сирою", – говорить Валентина Варава. – Вітчизняний автопром, звичайно, потрібно піднімати, але не таким же чином! Ми влаштували шум, в результаті якого один з позашляховиків випробували на асфальтовій дорозі між Карлівкою та Пісками. А потім машину вигнали в поле, де вона отримала безліч зауважень. по-перше, це китайський автомобіль – сам по собі досить ненадійний. По-друге, він добре себе почуває на асфальті і на сухих ґрунтових дорогах, а ось по бруду і піску прохідність у нього вже низька. Ці зауваження зараз допрацьовуються".
Для евакуації поранених , до речі , активно використовується англійський броньовик Saxon . Нагадаємо 30 таких машин Міноборони закупило в 2014 році, щоб оперативно закрити потребу в бронетехніці . Правда , Saxon`и теж хороші лише для асфальту . " Вони чудово використовуються в Авдіївці , де немає бездоріжжя . На асфальтованому покритті Saxon – прекрасна санітарна машина . А ось в умовах бездоріжжя це недостатньо ефективний і важкий транспорт " , – зазначила Валентина Варава .
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми