Військові витрати України в 2016 році поб'ють всі рекорди: що це дасть

Кабінет міністрів підтримав збільшення оборонного бюджету в 2016 році до 5% від ВВП. Це буде найбільший військовий бюджет в історії незалежної України. Він складе приблизно $4,2 млрд (більше 92 млрд грн). Близько половини цих коштів у Міністерстві оборони збираються направити на підвищення рівня боєготовності військових частин, на розвиток озброєнь і військової техніки, а також на будівництво житла для військовослужбовців. Проте, за оцінками експертів, навіть такого рекордного фінансування не вистачить для повноцінного розвитку армії, оскільки реальні потреби ЗСУ набагато вище, ніж зараз може дозволити собі держава.

РЕКОРДНИЙ БЮДЖЕТ. Наприкінці минулого тижня директор департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони Валентин Федичев повідомив журналістам, що Кабінет міністрів готовий збільшити військові витрати в 2016 році до 5% ВВП. "За підвищенням боєздатності Збройних сил стоять неймовірні зусилля всього українського народу. Саме народ України дав у 2015 році на фінансування армії рекордний бюджет за час незалежності – майже 45 млрд грн. Кабінет міністрів підтримав збільшення оборонного бюджету в 2016 році до 5% від валового внутрішнього продукту", – зазначив Федичев.

Якщо витрати на армію в новому році дійсно складуть 5% від ВВП, то рекорд поточного року буде побитий. Адже, згідно з останніми прогнозами Кабміну, номінальний ВВП в за підсумками 2015 року становитимуть $84,3 млрд. Тобто на фінансування Збройних сил в наступному році може бути виділено приблизно $4,2 млрд, або більше 92 млрд грн, якщо існуючий курс в 22 гривні за один долар збережеться.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Це також означає, що уряд готовий перевиконати всі бажання генералів. За даними прес-служби Міноборони, військове відомство направило в Кабмін бюджетний запит на наступний рік у розмірі 86,9 млрд грн. "З цієї суми 46,5 млрд грн повинно бути отримано на фінансування Збройних сил в рамках граничного обсягу видатків, 790 млн – за рахунок доходів і видатків спеціального фонду (гроші, які армія заробляє за рахунок власної господарської діяльності. – Авт.) і 39,6 млрд грн – в результаті додаткового бюджетного запиту", – уточнили в прес-службі.

Очевидно, отримати всю необхідну суму військовим допоміг президент Петро Порошенко, адже, як уже повідомляла "Сегодня", Мінфін був готовий виділити армії всього 61 млрд грн. Однак 8 вересня на розширеному засіданні Кабміну Порошенко закликав виділити більше грошей на оборону. "Ми витрачаємо на армію в 40 разів менше, ніж країна-агресор (Росія. – Авт.)", – пояснив президент.

А трьома днями пізніше, відкриваючи в Києві форум YES ("Ялтинська економічна стратегія"), Порошенко твердо пообіцяв, що в майбутньому році витрати на армію будуть збільшені: "Незважаючи на величезний військовий бюджет і повне військову перевагу російської армії, наші герої тримають оборону на Донбасі і змушують Росію платити справедливу ціну за ескалацію конфлікту. Всього за рік ми створили одну з найбільш сильних і хоробрих армій на континенті. У наступному році ми збільшимо військовий бюджет для найефективнішого і рішучої протидії зовнішнім загрозам".

АРМІЯ МАЙБУТНЬОГО. Гроші військовим дійсно потрібні, адже, як повідомив міністр оборони Степан Полторак, в останній рік чисельність ЗСУ збільшилася з 146 до 280 тисяч осіб. "У нас є проблеми з бюджетом, з харчуванням, але нам потрібно терпіння, і я впевнений, що ми обов'язково створимо таку армію, яку поважали б всі інші країни і якою пишалися українці", – зазначив міністр.

Більш ніж удвічі посилилася і угруповання ЗСУ в зоні бойових дій. Нещодавно Міноборони випустило інфографіку, яка показує, що в серпні 2014 року на Сході воювали 32 000 військовослужбовців, а в серпні 2015 року – вже 73 000. У їхньому розпорядженні є 360 танків (торік – 210), 1030 одиниць ствольної артилерії і реактивних систем залпового вогню (роком раніше – всього 530), а також 1400 бойових броньованих машин (у 2014 році – 900). Збільшилася кількість бойових літаків – 40 проти 20.

Армія поповнюється новими озброєннями. У неділю Степан Полторак повідомив, що до кінця року війська отримають 400 одиниць техніки, включаючи модернізовані зразки. "Є державне оборонне замовлення, яке виконується в повному обсязі. Заводи значно поліпшили свою роботу. У порівнянні з минулим роком, практично всі вони виконують взяті зобов'язання", – запевнив міністр.

Не надходять в армію тільки бойові вертольоти – їх як було, так і залишилося 30. Як пояснив експерт у сфері ВПК, колишній заступник генерального директора держконцерну "Укроборонпром" Максим Глущенко, нові ударні вертольоти ЗСУ найближчим часом не отримають, оскільки Україна просто не виробляє їх, а що почалася вісім років тому українсько-французька програма модернізації вертольотів Мі-24 була згорнута. "Ми можемо модернізувати, а при великому бажанні навіть виробляти вертольоти, – зазначає Глущенко. – Але, наприклад, лопаті на Мі-24 поставлялися з Росії".

ЧИ ВИСТАЧИТЬ ГРОШЕЙ. Експерти погоджуються, що рекордний бюджет не покриє всі потреби армії, яка протягом 22 років регулярно недоотримувала кошти. Як пояснив головний редактор сайту "Інформаційне опір" Юрій Карін, постійне недофінансування призвело до того, що тепер гроші потрібні буквально на все – від переозброєння та бойової підготовки до закупівлі квартир та соціальної реабілітації військовослужбовців, які отримали поранення в зоні бойових дій. "Ще нам потрібно поміняти структуру Збройних сил, тому що чисельність бойових частин в нашій армії складає всього трохи більше 70 000 чоловік. Все інше – це штаби і структури забезпечення. А треба, щоб було навпаки", – уточнив Карін.

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець зазначив, що насправді армії потрібно набагато більше, ніж 92 млрд грн: "Первинні потреби видів і родів Збройних сил, які були названі в процесі підготовки державної програми розвитку озброєнь, принаймні, в 10 разів перевищують оборонний бюджет. Тому виникає проблема вибору пріоритетів". Як пояснив Згурець, згідно європейських стандартів на утримання стотисячного армії має виділятися $10 млрд: "Легко підрахувати, що для 250-тисячної української армії потрібно 25 мільярдів доларів".

ЩО ПОТРІБНО РОЗВИВАТИ. Сергій Згурець погоджується з думкою Юрія Каріна щодо того, що українська армія потребує буквально у всьому. "Але якщо говорити про конкретні пропозиції, то, з урахуванням що виросла чисельності ЗСУ, нам не вистачає машин. Середня укомплектованість технікою у частинах Сухопутних військ становить 70%. Друге – це засоби зв'язку і розвідки. У цьому сенсі у нас робиться наголос на американські зразки, що може викликати проблеми з передачею технології", – пояснив Згурець.

За словами Максима Глущенка, зараз оборонна промисловість України працює насамперед для того, щоб "закрити дірки" за кількістю того озброєння і техніки, якого раніше вистачало тільки на папері. Експерт зазначив, що нам потрібні високоточні протитанкові ракетні комплекси українського виробництва "Стугна" та "Корсар", які дозволять більше не чекати поставок американських ПТРК Javelin. "Крім справної техніки і артсистем, армії катастрофічно не вистачає систем зв'язку, розвідки і цілевказівки. Це тепловізори різного призначення і безпілотники. Швидко налагодити їх виробництво своїми силами ми не зможемо, тому спочатку їх доведеться закуповувати, паралельно освоюючи спільне виробництво. І життєво важливо створити нормальні умови для роботи наукових і конструкторських установ, які досі фінансувалися за залишковим принципом. Якщо у вчених не буде мотивації, не варто розраховувати на те, що вони створять щось нове", – заявив Глущенко.