Юрій Риженков: "Головний внесок металургів і гірників у мирне врегулювання ситуації в Україні – це стабільна робота підприємств"

22 Липня 2014, 08:00

<p style="text-align: justify;">Генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков</p>
Генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков

Уперше з моменту заснування Дня металурга у 1957 році це головне для цілої низки міст східних регіонів України професійне свято проходить в умовах війни. Військові обставини накладають свій помітний відбиток на зміст нашої розмови з Юрієм Риженковим, генеральним директором Групи Метінвест – найбільшого в країні металургійного холдингу. Зустріч напередодні Дня металурга відбулася в Маріуполі – місті, в якому знаходяться два найбільші металургійні активи холдингу: комбінати імені Ілліча та "Азовсталь" і в єдиному промисловому центрі на території Донецької та Луганської областей, де практично мирним шляхом вдалося запобігти військовому конфлікту.

"Перше півріччя вийшло непростим"

- Юрію Олександровичу, традиційне запитання напередодні Дня металурга: з якими результатами Група Метінвест і підприємства металургійного дивізіону зустрічають свій професійний день?

- Перше півріччя вийшло непростим і не можна відокремлювати його результати від тієї ситуації, в якій ми працювали. З одного боку, негативні зовнішні фактори – це падіння цін на металургійних ринках, падіння попиту. З іншого – мені здається, є позитив для Метінвесту: нам вдалося сфокусуватися на ближніх ринках Середземноморського, Чорноморського басейнів, Близького Сходу, куди ми змогли відвантажувати нашу продукцію, і де падіння цін було або незначним, або взагалі його не було. Нам вдалося утримати ці ринки збуту, що, звичайно, дуже важливо.

Щодо обсягів виробництва, то зниження відбулося, насамперед, по Маріупольському металургійному комбінату імені Ілліча. В основному, це продиктовано тим, що виробництво мартенівської сталі зменшилося (фактично працювала одна піч) і буде зменшуватися до "нуля", як це вже зроблено на "Азовсталі", де взагалі не працює мартен. Це об'єктивна ринкова ситуація. Причина проста: у світі вже не хочуть купувати мартенівську сталь, вона вважається екологічно брудною, не дозволяє досягти тих якісних характеристик, які затребувані в металі.

Крім того, на роботу підприємств накладалися зимові умови, безпрецедентно суворі, коли практично була зупинена залізниця, і з перебоями працювало транспортне сполучення. Усе це призвело до певних втрат виробництва. Але зараз ми вже бачимо, що можемо потроху надолужувати згаяне і починати заповнювати обсяги.

З позитиву. Дуже добре в обох маріупольських комбінатах, як і у всіх підприємствах Метінвесту, реалізується програма підвищення якості продукції. Значно покращилося дотримання технологій, істотно знизився відсоток браку. У нас з'явилися нові ринки збуту, зокрема, для іллічівського рулону: в цьому півріччі, завдяки технологам і металургам, нам вдалося відвантажувати рулон на Близький Схід і в Європу.

Також я вважаю досягненням, що за перше півріччя в обох комбінатах ми залишили в силі всі наші соціальні програми. Незважаючи ні на які проблеми, підписано угоду про партнерство з містом і фінансуються проекти розвитку, в тому числі міського пасажирського транспорту. На День міста ми зможемо порадувати всіх маріупольців новими великовантажними автобусами, які комбінати подарують місту.

Хотілося б особливо відмітити той факт, що ми продовжуємо реалізацію інвестиційних програм. Ключові серед них – реконструкція аглофабрики ММК імені Ілліча загальною вартістю понад 220 мільйонів доларів, капремонт доменної печі №4 на "Азовсталі", де дуже важливою є не лише технологічна, але й екологічна складова: там стоятимуть очисні споруди, які дозволять досягнути європейського стандарту очищення викидів. Буквально минулого тижня відбулося засідання Наглядової ради Групи Метінвест, де було затверджено фінансування на цей рік програми реконструкції іллічівської аглофабрики і машини безперервного розливання сталі на "Азовсталі". Той факт, що у сьогоднішній складній обстановці акціонери продовжують виконувати інвестиційні програми – це серйозний знак довіри до маріупольців і того, як працюють колективи, як вони врятували Маріуполь від загрози військових дій і повернули місту нормальне, мирне життя.

Якщо говорити про інші комбінати, то досить непогано працює "Запоріжсталь" і цього року виконує всі виробничі плани. Буквально днями ми будемо запускати доменну піч після капітального ремонту. Після запуску цієї печі, завдяки товарному чавуну, який відвантажується з комбінату імені Ілліча і Запоріжсталі, Група Метінвест стане світовим лідером з торгівлі чавуном.

Єнакіївський металургійний завод працює досить стабільно, незважаючи на дуже складну ситуацію навколо. Тут треба особливо відмітити наших металургів: вони проявили свою громадянську позицію, віддаючи собі звіт у тому, що їхній головний внесок у мирне врегулювання ситуації на Донбасі та країні – це стабільна робота підприємств. Якщо, не дай Бог, якесь підприємство зупиниться, всі розуміють, що це зростання безробіття і соціальної напруги. Тому все спрямовано на те, щоб утримати підприємства й утримати роботу.

Дуже непроста ситуація в Авдіївці та Харцизьку. Тому величезна подяка нашим колективам за те, що у цей момент вони не кинули підприємства і зосередилися на виробництві. Вони не виходять на вулиці, не беруть в руки зброю. Вони працюють і закликають всіх до мирних переговорів, до мирного вирішення конфлікту.

Не можна обійти стороною наших рударів Кривого Рогу. У лютому внаслідок замерзання води шламовідстійника нам доводилося знижувати виробництво. І все таки, я впевнений, що до кінця року вони зможуть вирівняти ситуацію і в значній мірі компенсувати ті втрати, які ми отримали на початку року. У Кривому Розі також всі соціальні програми, які були намічені компанією, виконуються у строк.

"Для нас важливі прозорі, зрозумілі, чіткі ринкові умови"

- Буквально днями Група Метінвест офіційно отримала великий пакет акцій "Південного гірничо-збагачувального комбінату" – одного з найбільших виробників залізорудної сировини в Україні. Що ця угода означає для Групи?

- Завершився тривалий процес об'єднання гірничо-металургійних активів СКМ і "Смарт-холдингу". Він розпочався ще 7 років тому. Тепер Група Метінвест офіційно володіє близько 46% акцій ПГЗК. Угода пройшла всі необхідні схвалення, в тому числі з боку антимонопольного комітету України. Акціонерами узгоджена стратегія розвитку комбінату, правила корпоративного управління, інвестиційна програма. Материнські компанії – СКМ і "Смарт-холдинг" – і раніше направляли інвестиції в розвиток ПГЗК. У 2012-2013 роках сума вкладень становила 850 млн грн щорічно. Відтепер власником "Південного гірничо-збагачувального комбінату", який здійснюватиме інвестиції, є Група "Метінвест".

- Чи може Група, в принципі, отримати користь від такого злиття в нинішніх умовах?

- Ми вже отримуємо синергію, оскільки основні активи були об'єднані вже кілька років тому. За цей час на комбінаті було завершено будівництво комплексу циклічно-потокової технології (ЦПТ), що дозволило зменшити вантажообіг залізничного транспорту майже вдвічі, знизити собівартість видобутку руди і підготувати кар'єр для подальшого розвитку. Комбінат постійно збільшував обсяг виробництва ЗРС у середньому на 12% за рік. Стабільно зростав і обсяг експорту – в середньому на 13% щорічно. Була розширена географія відвантажень – продукція комбінату тепер відправляється в Угорщину, Румунію та Австрію. Суттєво збільшено обсяг поставок у Китай, Чехію та Сербію. Сьогодні "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" - сильне і конкурентоспроможне українське підприємство.

- Яку частку вашої продукції споживає внутрішній ринок, і які ваші прогнози: коли він по-справжньому запрацює?

- У нашому загальному обсягу реалізації український ринок займає близько 20%. Але, на жаль, перше півріччя та політична ситуація в Україні досить серйозно його підкосила, і сьогодні ми бачимо падіння від 7 до 20% по українському ринку споживання сталі. Це проблеми, які, переважно, пов'язані з бойовими діями у східних регіонах країни. На сьогодні поки ще не почалися активно програми реконструкції залізничної мережі, газотранспортної системи в Україні. Тому поки не доводиться говорити про серйозні обсяги у виробництві рейок чи труб великого діаметру для внутрішнього споживання.

- Підписання Україною Угоди з Європейським союзом і при цьому можлива втрата ринку Митного союзу: ви прогнозували наслідки – "плюси" чи "мінуси" – для металургійних підприємств?

- Спочатку цифри. Євросоюз для Метінвесту – це не менше 30% реалізації нашої продукції. Дуже важливий для нас, дуже великий ринок. Росія – це 10%. Для нас важливі обидва ринки. Для нас важливі прозорі, зрозумілі, чіткі ринкові умови, в яких ми готові працювати.

Давайте не забувати, що Росія є членом ВТО, як і Україна. Ми купуємо за ринковими цінами, ми платимо на ринкових умовах, всі торгові відносини регулюються Всесвітньою торговою організацією – відповідно, я не бачу причин, чому Росія повинна припинити торгувати з Україною, навіть якщо ми не будемо входити до Митного союзу. Так, якихось пільг не буде. Але ми і не просимо пільг. Ми працюємо на ринкових умовах і готові працювати надалі.

Така ж сама історія з Євросоюзом.

"Піти на 100% від споживання природного газу на сьогоднішній момент нам невигідно"

- Уряд України прийняв постанову про обмеження споживання газу для промисловості на 30%. Можливо, це підштовхне вас до активнішого пошуку альтернативних джерел енергії?

- Такий пошук ведеться постійно. Коли ціна на газ для України злетіла вище європейських висот, це саме по собі підштовхнуло шукати альтернативу. Наприклад, пиловугільне вдування на комбінаті імені Ілліча та на "Запоріжсталі" вже впроваджено, а цього року ми плануємо запустити його на Єнакіївському металургійному заводі. Нещодавно ми прийняли рішення на засіданні інвестиційного комітету про те, що повинні значно прискорити програму впровадження пиловугільного вдування на "Азовсталі", що дозволить практично повністю припинити використання природного газу в доменному виробництві.

Тобто ми можемо значно знизити споживання природного газу, хоча вже сьогодні воно зменшено досить серйозно: практично на трьох ключових заводах природний газ у доменному виробництві не буде використовуватися. Але піти на 100% від споживання природного газу на сьогоднішній момент нам невигідно. Є певні цінові параметри. Якщо газ буде дуже дорогим, ми готові піти на безгазову шихту: так, ми зменшимо виробництво, але воно не буде нам у збиток. Тут, як і на будь-якому ринку, це завжди взаємозалежність попиту і пропозиції. Яка ціна – такий, відповідно, буде і попит на газ з боку металургів. Що стосується енергозберігаючих технологій та проектів, то у нас є ціла програма з енергозбереження, за якою ми йдемо і будемо планомірно її впроваджувати. Якби могли швидше, робили б швидше. Йдемо з тією швидкістю, з якою можемо.

"Перше, про що потрібно домовитися, це припинити військові дії"

- У період будь-якої кризи, чи то 1998, чи 2008 рік, металургійне лобі за столом переговорів завжди вміло домовлятися з керівництвом країни. Як би ви зараз оцінили бізнес-клімат з точки зору діалогу між металургами і державою?

- Говорити про бізнес-клімат, коли в країні йде війна, напевно, зовсім недоречно. На нашу думку, перше, що потрібно зробити і про що потрібно домовитися, це припинити військові дії. Людям потрібен мир. Вони повинні спокійно йти на роботу і спокійно повертатися, знаючи, що з сім'єю нічого не станеться. Ми закликаємо до цього діалогу і частково він відбувається. Наприклад, була зустріч Президента України з представниками Донбасу, коли він анонсував свій план мирного врегулювання. Початок, на нашу думку, був правильний, з точки зору того, що потрібно зупинити вогонь. Але, на жаль, зараз ми все одно бачимо, що триває стрілянина. Ми закликали, закликаємо і будемо продовжувати закликати все-таки припинити стрільбу. Кожна без винятку війна закінчується за столом переговорів. Чим раніше, тим краще, тому що тим цілішою буде країна. Те, що відбувається сьогодні, звичайно, страшно: смерті людей, знищення інфраструктури, житла, підприємств.

Тому перше і найголовніше – потрібно прийти до миру. Потім можна говорити про бізнес-клімат і діалог з урядом. Я впевнений, що уряд зможе почути металургів.

- Юрію Олександровичу, є така думка: якби не армія і зачистка Маріуполя від бойовиків ДНР 13 червня, то домовлятися з терористами довелося б досі...

- Думки можуть бути різними, але є простий факт: у Маріуполі 25 травня пройшли вибори. У цей час не було ні армії, ні батальйонів, ні зачисток. Громадяни Маріуполя вирішили, що вони мають право йти на вибори і висловити свою позицію. І вони це зробили.

Давайте згадаємо, як 9 травня місто приходила "звільняти" армія, і чим це обернулося, коли жителі фактично змусили армію піти. Потім було 10 травня, коли в Маріуполі почалися грабежі і розбої. І вже 11 травня на патрулювання вийшли добровільні народні дружини. У той перший вихід я особисто чергував разом з робітниками "Азовсталі" і комбінату імені Ілліча на вулицях Маріуполя. Ситуація була дуже напружена, і висловлювалися різні думки: хтось розповідав, що ми тут створюємо власні армії, але це не допоможе. А багато людей підходили і дякували. Зрештою це спрацювало. Буквально через два тижні у нас вже було понад 40 тисяч добровольців – не тільки з комбінатів, тут вже були всі жителі міста. Ось тоді Маріуполь став вільним. Тому що у жителів міста з'явилася впевненість у собі. Впевненість у тому, що ми можемо бути не згодні з київською владою (як не згодні і зараз багато хто), але нам не потрібні люди з автоматами, ми здатні висловити свою незгоду мирним шляхом. Це те, що відбулося в Маріуполі і може стати прикладом для інших міст Донбасу.

Нас багато разів критикували за проведені акції на захист миру. Але, як би там не було, наші колективи стали ініціаторами об'єднання людей, і ми вважаємо, що важливим був той же славнозвісний заводський гудок. Ми чекаємо, що цей гудок допоможе об'єднатися і в інших містах Донбасу. Вони почують, вони зрозуміють і зроблять те, що повинні зробити: відстояти мир.

- Ваша ініціатива щодо ДНД поширюється тільки на період проведення АТО, чи буде продовжена і надалі, коли настане стійкий мир? Компанія несе певні витрати хоча б через те, що працівники відволікаються від виконання своїх прямих обов'язків...

- Більше того: ми воліємо винагороджувати людей, стимулюючи їхню активну позицію. Зрозуміло, що не додаткова премія 300 гривень на місяць змушує людину йти в нічний патруль. Не це для неї головне. Вона йде за порядок в місті, за життя і безпеку своїх дітей і близьких. Ми закликаємо й інших підприємців, чиї співробітники беруть участь у народних дружинах, також це робити. Ми вважаємо, що кожен підприємець, якщо його працівник проявив таку громадянську позицію заради миру, спокою і розвитку рідного міста, повинен це підтримати, в тому числі і матеріальним заохоченням.

Що стосується продовження спільного патрулювання вулиць після настання стійкого миру, то трудові колективи і місто визначаться, потрібно це їм чи не потрібно. Якщо жителі міста відчуватимуть, що їм це необхідно, як зараз, коли ми провели соціологічне опитування, котре підтвердило затребуваність добровільних народних дружин, то цей рух буде продовжено. Сьогодні з кожним міліціонером виходять на маршрут чотири дружинники, тому що час справді ще складний і небезпечний. Можливо, через якийсь період кількість дружинників буде скорочено або створено резерв з людей, які постійно тренуватимуться. На мою думку, рух ДНД – це хороша ініціатива навіть з точки зору самосвідомості мешканців міста, і її можна продовжувати після того, як ситуація остаточно нормалізується. Це викликає у людей почуття причетності, довіри, почуття господарів міста – дуже важливе для того, щоб розвивати це місто.

- Є ще одна думка, це запитання ставила телеглядачка під час прямого ефіру з гендиректорами маріупольських меткомбінатів, про те, що нібито Рінат Ахметов купив Київ, щоб не бомбили Маріуполь. Що скажете?

- Так це, може, гарна ідея?! (Сміється – Ред.). Я впевнений, якби у нього була можливість заплатити, щоб не обстрілювали з артилерійських знарядь міста, він би це без сумніву зробив. Якби можна було заплатити, щоб люди не вмирали, за мирне небо над головою, він би зробив це.

Сьогодні багато людей запитують, чому наш акціонер не фінансує армію і батальйони. Тут дуже тонка грань, яку потрібно розуміти. Якщо хтось фінансує людей зі зброєю, він повинен нести відповідальність за те, що ці люди роблять. Повну відповідальність, стовідсоткову.

Переконання Ріната Ахметова і наше спільне – це те, що таку відповідальність може брати на себе тільки держава. А це означає, що фінансувати збройні формування може тільки держава. Звідки держава може взяти гроші на фінансування? Тільки з податків. Наша компанія сьогодні, напевно, найкращий платник податків. Враховуючи ситуацію, мабуть, ми єдині, хто наперед платить податки, які дають змогу державі виконувати свої функції. Це і є основна громадянська позиція нашого акціонера. На сьогодні, на його думку, важливі робочі місця, соціальні гарантії працівникам та важлива оплата податків до бюджетів усіх рівнів. А ті люди, які несуть відповідальність за ситуацію в країні, зобов'язані правильно ці гроші використовувати і правильно ними розпорядитися.

"Це робить нас сильнішими"

- Які втрати несе Метінвест у зв'язку з продовженням воєнних дій, диверсіями на залізниці, що викликають проблеми з постачанням сировини?

- Сьогодні, скажу відверто, ми не рахуємо поки втрат і весь свій час витрачаємо на те, щоб цих втрат не було. Наразі ми продовжуємо обслуговувати наших клієнтів по всьому світу. Ми продовжуємо виконувати свої зобов'язання перед усіма кредиторами, перед всіма фінансовими установами, постачальниками. Це той основний фокус, на якому сьогодні сконцентровані всі наші ресурси, щоб, незважаючи на події, що відбуваються, бізнес працював.

Коли прийдемо до миру, тоді зможемо сісти і порахувати. Звичайно ж, втрати є. Вони пов'язані з людськими помилками: коли у людей на небезпечному виробництві голова зайнята не тим, що вони виконують, а тим, що відбувається з їхніми сім'ями, на вулицях міста, – звісно, вони робитимуть помилки.

Звичайно, є інфраструктурні наслідки, в тому числі від диверсій на залізниці. На сьогодні це поки що не призвело до зупинки виробництва, але така небезпека існує. Або, наприклад, припинення подачі води з каналу Сіверський Донець – Донбас: без води зупиняються коксохімічні підприємства. Без коксохімічних підприємств не буде коксу, не буде доменного виробництва в містах Маріуполь, Запоріжжя, Єнакієве. А не буде доменного виробництва, ніхто не зможе купувати залізорудний концентрат з Кривого Рогу. Якщо не зможе купувати, значить, вивезти його в таких обсягах на експорт неможливо, а це вплине на весь ланцюжок виробництва металургії. Тому байдужих тут бути не може: такі стреси небезпечні для всієї металургійної галузі.

Але все, що відбувається – це виклики, які змушують знаходити несподівані, здавалося б, рішення і злагодженою роботою всієї команди ці рішення реалізовувати.

Це робить нас сильнішими.

- Чи допускаєте ви можливість терактів на підприємствах в Авдіївці, Єнакієве, Харцизьк, і що робите для зміцнення безпеки?

- Такі ж методи, які були апробовані в Маріуполі: дружини з міліціонерами. Тут головне – уникнути того, що нам нав'язують, намагаючись втягнути міліцію в політику. Міліція повинна бути поза політикою. Вона повинна захищати мирне населення і відповідати за порядок.

- У зв'язку з ескалацією військових дій у Донецьку вам довелося переформатувати роботу управлінської ланки Метінвесту, розосередивши її по містах присутності холдингу. Як це відбилося на процесах управління?

- Нам справді довелося переформатувати роботу, насамперед, для того, щоб забезпечити безперервність ведення бізнесу і безпеку наших співробітників. Ми постаралися максимально наблизити функції керівників тих підприємств і виробництв, кому вони зобов'язані допомагати і кого вони зобов'язані підтримувати. Наприклад, співробітники металургійного дивізіону розподілилися між Маріуполем і Запоріжжям, зосередившись переважно в Маріуполі, де знаходяться два основні металургійні комбінати Групи Метінвест. Гірничорудний дивізіон розташувався в Кривому Розі. Метінвест-інжиніринг працює в Дніпропетровську, поруч з проектними інститутами, з якими в основному виробляються проектні рішення для модернізації наших комбінатів. Наші логісти розподілені між Маріуполем і Одесою, оскільки порт "Маріуполь" і порт "Південний" – два основні порти відвантаження нашої продукції. Функція постачання також знаходиться у Маріуполі; фахівці охорони праці переміщуються по різних підприємствах, проводячи навчання персоналу й аудит. Фінансисти частково були переведені на інші підприємства, які працюють у централізованому підрозділі в Києві.

Таким чином, ми перерозподілили функції і зробили так, що співробітники достатньо захищені. Водночас сучасні технології і системи, які весь час впроваджувала компанія, дозволяють нам досить успішно працювати навіть у такому розподіленому режимі, і практично якогось порушення нормальної робочої діяльності ми не відчуваємо.

"Програму з розвитку міста у жодному разі не можна зупиняти"

- Напевно, ви побачили по-новому якісь больові точки Маріуполя. На ваш погляд, що б ви для міста зробили у першу чергу?

- Больова точка Маріуполя – це, звичайно ж, екологія. У нас є достатньо чітка стратегія, яку ми вже презентували жителям, і на сьогодні не збираємося ухилятися від неї, а, навпаки, за певних напрямків будемо навіть прискорювати. Наприклад, акціонери Групи Метінвест запропонували нам минулого тижня прискорити на півроку реалізацію проекту реконструкції аглофабрики комбінату імені Ілліча і очисних споруд. Якщо раніше ми говорили, що тільки до кінця 2015 року починаємо активні будівельні дії, то зараз ми їх перенесли практично до початку наступного року, і ефект ми всі відчуємо вже у 2015 році, це не так далеко. Ефект полягає в тому, що три агломашини повинні бути обладнані сучасними очисними спорудами до кінця наступного року.

Водночас є друга частина, так звана "мала екологія": стан прибудинкових територій, висадка зелених насаджень, впорядкування міських звалищ. Це та частина, яку ми можемо зробити спільно з мешканцями, і робимо. Варто відмітити роботу "Зеленого центру Метінвесту" – громадської організації, до якої входять представники не тільки нашої компанії, але й міста. Мені здається, що це та тема, яку є сенс розвивати, рухати вперед, вона показує свої результати.

- Метінвест цього року двічі підвищував зарплату металургів. Це торкнулося всіх підприємств дивізіону?

- Це так. З 1 квітня була підвищена заробітна плата працівників у середньому на 12%, з 1 червня був ще один підйом – на 7%. Ми підбили підсумки роботи за 1 квартал, підсумки заходів з підвищення ефективності і побачили, що можемо дозволити собі ще одне підвищення, яке було особливо актуальним для працівників, враховуючи інфляційні процеси в країні. Не завжди на 100%, але по максимуму на стільки, на скільки це можливо.

- Чим порадуєте металургів до їхнього професійного дня? Зрозуміло, що зараз йде АТО, не до масових гулянь, але все-таки люди цього чекають. День металурга для городян – це як День міста, як Новий рік...

- Справді, цього року ми прийняли рішення не влаштовувати великих пишних святкувань на День металурга. Наші колеги у зоні бойових дій працюють в умовах смертельного ризику. Є і жертви, на превеликий жаль. На шахті "Свердловантрацит" було підірвано автобус і загинуло п'ять осіб. На "Краснодонвугіллі" загинув працівник унаслідок попадання снаряда в склад. На Авдіївському коксохімі по дорозі додому загинув співробітник. Багато, дуже багато, на жаль, людей перебувають під ризиком сьогодні. Розуміючи це, ми вважаємо, що пишні святкування просто недоречні. Вони будуть недоречні, поки не відновимо мир у всіх містах нашої країни.

Ви зараз переглядаєте новину "Юрій Риженков: "Головний внесок металургів і гірників у мирне врегулювання ситуації в Україні – це стабільна робота підприємств"". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автори:

Микола Токарський, Людмила Кудріна

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування