Децентралізація з особливим статусом: Рада приступає до зміни Конституції

Сьогодні Верховна Рада має намір приступити до реформи, на яку, як заявив під час її нещодавного представлення президент Петро Порошенко, українські громади чекали 23 роки. Це реформа децентралізації, за визначенням покликана зменшити впливу Києва на регіони і відтік з них грошей в центр. Що особливо важливо, реформа децентралізації передбачена в лютневих мінських угодах. "Проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених в примітці 1, до кінця 2015 року", – написано в 11-му пункті документа.

Враховуючи, що зміни до Конституції України Верховна Рада може внести тільки на різних сесіях, а поточна друга сесія закінчується завтра, перед депутатами стоїть непросте завдання схвалити реформу в першому читанні за лічені години. Правда спікер Володимир Гройсман на одному з брифінгів повідомив, що відстрочив депутатські канікули і не закриватиме сесію парламенту 17 липня. Тим не менше, вчора президент Петро Порошенко заявив, що очікує від Верховної Ради схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації вже в четвер. "Я сподіваюся, що завтра (16 липня – ред.) Верховна Рада проголосує децентралізацію, і ми зможемо налагодити ефективну підзвітність місцевої влади перед суспільством. Відбудеться перезавантаження влади і відновлення правопорядку", – сказав Порошенко.

Правда, після цієї заяви з'явилася інформація, що нібито президент вніс Ради доопрацьований законопроект змін до Конституції, в якому включено нове зміна в перехідне положення – п. 18 – особливий статус місцевого самоврядування на окупованих територіях. Про це повідомила екс-нардеп від БЮТ Еліна Шишкіна на своїй сторінці в Facebook. Примітно, що раніше заступник голови Ради Оксана Сироїд заявила про нібито шалений тиск на народних депутатів з боку міжнародного співтовариства, щоб "ДНР" та "ЛНР" отримали особливий статус в Конституції України. "Аргументують необхідністю продемонструвати виконання Мінських домовленостей", – пояснила вона. Про нібито підготовлювану заміну законопроекту "Сегодня.ua" повідомив і нардеп від Радикальної партії Олега Ляшка Юрій Чижмарь. "Я отримав інформацію про те, що президент відкликав цей законопроект і 16 липня подасть зовсім інший законопроект, в якому прямо в тілі Конституції буде прописаний особливий статус Донецької і Луганської області. Подібного моменту не було ні на робочих групах, ні в першому, ні в останньому варіанті. Йшлося тільки про те, що особливий статус буде регулюватися спеціальним законом", – сказав він. Відзначимо, що представляючи децентралізацію на початку липня, президент запевняв, що проект змін до Конституції не передбачає ніякого особливого статусу Донбасу. "Всі ці думки – від лукавого. Проект допускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей, які визначаються окремим законом. Саме так це зараз і врегульовано", – сказав тоді Порошенко. Яку саме редакцію законопроекту про децентралізацію Рада розглядатиме, стане відомо ближче до голосування.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Крім особливого статусу для окремих районів Донбасу, внесення змін до Конституції в частині децентралізації викликає й інші питання у депутатів. Зокрема, гарячою темою для суперечок стало створення інституту префектів, які будуть призначатися президентом. Функцією префектів стане контроль за місцевими органами самоврядування і, в разі необхідності, призупинення дії їх рішень.

Через спірні моменти далеко не всі депутати готові проголосувати за законопроект навіть у первісному вигляді. Так, за словами депутата від "Народного фронту" Дмитра Тимчука, у тому вигляді, яким є зараз, законопроект про децентралізацію потребує доопрацювання. "Пропоновані зміни не пройшли досить широкого обговорення на громадському і експертному рівні, – пояснює Тимчук. – Обговорення йшли досить кулуарні, а мова йде про основний закон нашої країни. У той же час не викликає сумнівів, що парламент не буде голосувати по команді – в залі йтимуть широкі обговорення. У нинішньому вигляді – буква в букву, я не виключаю, що він буде неприйнятий. Думаю, що будуть вноситися певні правки".

У свою чергу депутат від "Батьківщини" Олександра Кужель говорить, що фракція голосуватиме за прийняття документа, оскільки маховик реформ потрібно запускати. "Однозначно законопроект потребує доопрацювання. Спочатку коли ми обговорювали його, було багато зауважень. Майже до кожного розділу є зауваження, – розповідає Кужель. – Ми будемо голосувати в першому читанні для відправки його до Конституційного суду, щоб потім фахівці КС зробили також як і по недоторканності – внесуть свої зауваження. Це комісія, яка буде вносити зміни, після цього документ направляється на друге читання і вже потім – на голосування. Але зараз ми не будемо голосувати проти. Нам потрібно рухати конституційний процес, а для того, щоб його рухати – потрібно його запустити".

У багатьох депутатів виникає питання до пункту про префекта. "У префектів потрібно забирати виконавчі функції, а залишити тільки функції наглядові. Образно кажучи, ми сьогодні прокурора наділяємо ще й управлінськими функціями. Такого бути не може", – вважає представник фракції "Самопоміч" Олег Березюк.

На думку політолога Ярослава Макітри, закон про децентралізацію може й бути не прийнятий до офіційно призначеного кінця парламентської сесії. "Виходячи із заяв, які зараз лунають з боку політиків, законопроект може бути не прийнятий, – коментує Ярослав Макітра. – Насправді багато фракцій бачать в цих змін спроби когось збільшити-зменшити повноваження. Хоча раніше всі як один говорили про необхідність децентралізації влади".

У свою чергу політолог Кость Бондаренко прогнозує, що законопроект приймуть за основу, а основні дебати розгоряться у другому читанні.

"Законопроект не виконує свою головну задачу – не відповідає Мінським домовленостям, не надає особливий статус окупованих територіях і взагалі мова про особливий статус якихось територій не йде, – коментує Кость Бондаренко. – У цій ситуації є зауваження до цього законопроекту у Венеціанській комісії, яка говорить, що необхідно його привести у відповідність зобов'язань України. Зараз, наскільки я знаю, депутати вирішили проігнорувати цей законопроект. Але Гройсман заявив, що сесія може бути продовжена. На нинішній сесії необхідно проголосувати більшістю, а найголовніше, що починаючи з вересня місяця – на наступній сесії необхідно буде набрати не менше 300 голосів, щоб ці норми увійшли в конституційне русло і змінили Конституцію. Зараз є ймовірність, що законопроект приймуть у першому читанні і провалять в другому".

Також експерт нагадав про можливість висловити недовіру Верховній Раді і внести зміни до Конституції на референдумі. "Виходячи з досвіду, розпуск Ради можливий, якщо Верховна Рада не проголосувала за конституційні зміни. Він не прописаний конституційно, але виходячи з досвіду... Тоді президент виносить Конституції на всенародне обговорення і, відповідно, народ голосує. Таким чином, народ висловлює недовіру парламенту", – підкреслив Кость Бондаренко.