Що пишуть світові ЗМІ про Україну

ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БЕЗПІЛОТНИК

The New York Times

Як пише провідне американське видання The New York Times, шляхом краудфандінгу (народне фінансування) українці купили перший безпілотник, який названий "народним". Він допоможе нашій армії заблокувати проникнення повстанців у східні області з Росії.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Молодці. Доля України – це важливо, вона важлива не менше, а може, і більше, ніж Сирія та Ірак. В Україні нам не треба розшукувати "поміркованих". У цій країні мільйони людей вже боролися і проголосували за альянс своєї країни з вільними ринками і вільними людьми Євросоюзу, – пише оглядач видання. – Одна країна погрожує іншій через те, що остання підписала торгову угоду в надії підвищити доходи своїх громадян, які дуже відстають від доходів сусідів на зразок Польщі. Путін одночасно демонструє свою дурість і розум. Безглуздо думати, що Путін може мати ту ж "сферу впливу", яку Росія мала в Центральній Європі при царизмі. Настала епоха "народів впливу", і лідер повинен або заслужити сферу впливу своєю поведінкою, або зайняти її силою. В Україні Путін нездатний на перше і – поки що – не насмілюється зробити друге".

ВЕЧЕРЯ ЗІ ЗВ’ЯЗКАМИ В КРЕМЛІ

The Guardian

Британська газета The Guardian розкритикувала світський захід, який відбувся в кінці червня і на який були запрошені багаті спонсори Консервативної партії прем'єра Девіда Кемерона, у тому числі люди Путіна, "який стоїть за військовими діями в Україні". "Було дуже цікаво дізнатися, що серед гостей-консерваторів виявилося чимало вихідців з Росії, які мають зв'язки в Кремлі, – пише газета. – Наприклад, Василь Шестаков – впливовий депутат Держдуми, близький друг Путіна і його партнер по дзюдо. Президент Міжнародної федерації самбо Шестаков у співавторстві з російським президентом навіть написав кілька книг про спорт, у тому числі "Вчимося дзюдо з Володимиром Путіним". Шестаков – ключовий гравець в недавніх спробах Кремля підправити російський міжнародний імідж. Його робота – поліпшити репутацію Росії в Британії. На тій самій вечері, Шестаков, який не розмовляє англійською, був особисто представлений прем'єру Камерону. Про це подбав піарник прем'єра Бернсайд, який сидів з ним за одним столиком і який спеціалізується на роботі з багатими росіянами. Серед інших російських гостей влаштованого консерваторами вечора був президент Асоціації мультиспорту Росії Олександр Кузнєцов і співвласник групи "Смарт-Холдинг" мільярдер Андрій Клямко – теж, до речі, великий любитель самбо. Все це можна пояснити тільки безхребетністю Кемерона відносно Путіна. Виборці повинні подумати про те, що це не просто неправильно, це викликає огиду – те, що Кемерон тисне їм руки, вечеряє з ними і, можливо, приймає гроші від подібних людей".

ПУТІН ВИКЛИКАВ ДУХІВ

Frankfurter Rundschau

Німецький історик Генріх Август Вінклер, автор двотомника "Німеччина: Довгий шлях на Захід", поділився міркуваннями про мотивацію президента Росії при його рішеннях по Україні з німецькою газетою Frankfurter Rundschau.

"На противагу ситуації з Кримом на сході України Путін проводить політику дестабілізації, але брати на себе ще більш серйозні ризики він, по всій видимості, боїться. У РФ є націоналістичні сили, які дорікають Путіну в тому, що він піддається тиску Заходу. З багатьох причин складається відчуття, що Путін, як учень чарівника, викликав духів, від яких тепер не може позбутися, – вважає Вінклер. – Путін – політик, готовий йти на ризик, він більш-менш реалістично оцінює ризики, пов'язані зі своєю поведінкою, але йти ва-банк – не його стиль гри. У випадку з Кримом він міг виходити з того, що приєднання відбудеться без великого військового конфлікту із Заходом. У разі анексії східної України він отримав би виснажений регіон, який з чисто економічної точки зору став би для російської економіки тягарем. Путін зайнятий створенням свого роду реакційного інтернаціоналу. Для цього він збирає навколо себе авторитарні режими усього світу, які з різних причин вороже налаштовані відносно Заходу. Не в останню чергу йдеться про співпрацю з африканськими диктаторами-гомофобами і з європейськими популістами правого і лівого спрямування, які ставлять під сумнів згуртованість ЄС і НАТО".

ЛУКАШЕНКО – ОЧІ І ВУХА МОСКВИ В КИЄВІ?

Geopolitika 

Литовська газета Geopolitika розмірковує над дивною поведінкою президента Білорусі Олександра Лукашенка, який ніби підтримує владу України, але в той же час вчора ввів заборону на українську картоплю, продовживши торгову війну, яку Москва веде з Києвом вже більше півроку.

"Останнім часом поведінка та висловлювання президента Білорусі Лукашенка в контексті його відносин з Росією просто дивують. Росія демонстративно ігнорує офіційний Київ, а Лукашенко активно з ним спілкується; Кремль висловлюється за федералізацію України, а Батька – за її цілісність; Москва "добровольцями" і зброєю підтримує донецьких і луганських сепаратистів і стверджує, що там більшість – за незалежність, а президент Білорусії заявляє, що все навпаки, і називає підтримуваних Росією повстанців бойовиками, закликаючи їх знищити; РФ вважає, що Крим був приєднаний до неї абсолютно законно, а Лукашенко вважає, що питання не закрите. Слухаючи такі заяви лідера "союзної держави", Путін повинен битися в істериці від злості. З урахуванням тотальної економічної (політичної) залежності Білорусії від Росії, ситуація просто дивовижна. У цьому зв'язку виникає питання: "Чому Батька дозволяє собі таке"?

Можливо, Лукашенко – очі й вуха Москви у Києві. Росія сьогодні поставила себе в Україні в таке положення, що навіть при бажанні не може собі дозволити різко змінити характер відносин з Києвом. А знати, що відбувається в таборі противника, дуже хочеться. Такий політичний лис, як Батька, прекрасно розуміє, що язик без кісток може закінчитися російською "кольоровою революцією" в Мінську, а своєю владою Лукашенко дорожить не менше, ніж життям. Відповідно, вся ця "любов" до майданної України, ймовірно, всього лише трюк для Росії, а не виклик їй".