Як змінилося ставлення Заходу до Путіна: між гидливістю і прагматизмом

Світова громадськість та ЗМІ ніколи не обділяли російського президента Володимира Путіна своєю увагою. Але якщо останні півтора року ім'я господаря Кремля найчастіше згадувалося в контексті конфлікту в Україні, а також навколо Сирії та врегулювання на Близькому Сході, то останнім часом все більше на Заході кажуть про самого Путіна, його можливі зв'язки зі злочинністю та передбачуване незаконне збагачення.

На думку експертів, на Заході сьогодні є певна тенденція наростання критичного ставлення не просто до Росії, а особисто до Путіна, але в той же час в Європі все голосніше звучать голоси про необхідність скасування антиросійських санкцій.

Телеканал BBC One недавно показав документальний фільм Річарда Білтона "Таємні багатства Путіна", в якому російський президент звинувачується в тому, що використовував свою владу, щоб накопичити таємний статок. За оцінкою автора фільму, Володимир Путін – найбагатша людина в Європі і один з найбагатших людей у світі. Його статок оцінюється в 40 мільярдів доларів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Коментуючи фільм, представник Мінфіну США Адам Шубін в інтерв'ю BBC заявив про причетність Путіна до корупції. "Ми бачили, як він збагачує своїх друзів, близьких союзників і маргіналізує тих, кого не вважає друзями, і хто не володіє державними активами. Будь то енергетичне багатство Росії або інші державні контракти, він віддає це тим, хто буде йому служити, і виключає тих, хто не буде. Для мене, це корупція", – сказав чиновник.

Це не перший фільм, що викриває російського президента. Раніше Валерій Балаян, автор понад 60 документальних фільмів, лауреат премій російських і міжнародних кінофестивалів, представив свій фільм з промовистою за себе назвою "Хуізмістерпутін". Це історія приходу до влади нинішнього президента РФ, а разом з ним і клану співробітників спецслужб і тісно пов'язаних з ним кримінальних угруповань.

Крім того, в західних ЗМІ один час активно "крутилася" тема про таємну дочку Путіна Катерину Тихонову і її багатомільярдний статок. Так, за оцінками фінансових аналітиків Reuters, Тихонова і її чоловік Микола Шамалов (син Миколи Шамалова, давнього друга російського президента) володіють корпоративним холдингом на загальну суму близько 2 мільярдів доларів. Також холдингу Тихонової і Шамалова належить приморська вілла у французькому Біарріце. Вартість вілли оцінюється в 3,7 мільйонів доларів.

Знову ж агентство Reuters з посиланням на свої джерела повідомило, що старша дочка Путіна, Марія, теж не бідна – вона заміжня за голландцем Йоррітом Йост Фаассеном, який працював у різних підрозділах "Газпрому" на топових посадах і був навіть віце-президентом будівельної компанії "Будтрансгазу". Але розмір статків цієї сім'ї поки не оголошувався.

У той же час, в Кремлі стверджують, що всі повідомлення і заяви, що ганьблять президента, не мають під собою підстав і спрямовані на дискредитацію Путіна.

"Жодне з цих питань не потребує відповіді, оскільки вони є чистою вигадкою", – так, наприклад, прес-секретар президента РФ прокоментував заяву представника Мінфіну США про корумпованість Володимира Путіна.

Можливо, тема незаконного збагачення президента РФ і його злочинних зв'язків так і залишилася б долею ЗМІ та експертів, якби не недавній звіт Лондонського суду у справі про загибель екс-співробітника ФСБ Олександра Литвиненка.

Так, 21 січня 2015 року Лондонський суд визнав президента Росії Володимира Путіна "ймовірно" причетним до загибелі Литвиненка. Зокрема в доповіді сказано про ймовірне схвалення вбивства Литвиненка секретарем Радбезу Миколою Патрушевим і Володимиром Путіним.

Як відомо, Литвиненко помер 23 листопада 2006 року. Смерть наступила в зв'язку з відправленням радіоактивним полонієм-210. За версією Скотланд-Ярду, полоній Литвиненко підмішали в чай депутат Держдуми від ЛДПР Андрій Луговий (колишній колега Литвиненка по ФСБ) і бізнесмен Дмитро Ковтун, який у минулому був співробітником ГРУ.

Вдова Литвиненка говорила, що його отруїли російські спецслужби, щоб змусити замовкнути.

Луговий і Ковтун заперечують причетність до загибелі Литвиненка. Російська влада і високопоставлені чиновники також категорично відкидають звинувачення в організації вбивства. Британська прокуратура вимагала їх екстрадицію в 2007 році, проте тоді Росія відмовила в цьому.

При цьому напередодні оприлюднення лондонським судом рішення у справі Литвиненка, німецьке телебачення ZTF показало документальний фільм про своє власне розслідуванні цього вбивства.

Як повідомив голова фонду Литвиненка в Лондоні Олександр Гольдфарб, основний висновок фільму: Литвиненко був убитий за розслідування зв'язків Путіна з лідерами Тамбовської ОЗУ Геннадієм Петровим і Володимиром Кумаріним, яке Литвиненко проводив, працюючи на служби безпеки Великобританії та Іспанії.

Конкуренція тенденцій

На думку експертів, всі ці події не є системною і спланованою кампанією проти президента РФ, але репутації Путіна вже завдано серйозної шкоди.

"Є певна тенденція наростання критичного ставлення не просто до Росії, а особисто до Путіна. Іміджево, репутаційно це буде бити по Путіну, і буде ускладнювати відносини РФ як мінімум з окремими країнами Заходу", – сказав Сегодня.ua глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Але, в першу чергу, відносини погіршуватися з Великобританією, зазначає експерт. "І фільм ВВС, і рішення Лондонського суду звичайно ж створюють складну і конфліктну атмосферу між РФ і Британією. Але я б поки не поспішав з висновками і не говорив би, що у Заходу зараз почнеться якийсь період ускладнення відносин з путінською Росією", – додав Володимир Фесенко.

Однак не варто забувати і про політичну вагу Лондона у світі, вважає голова Центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. "Враховуючи політичну вагу Британії, це може призвести до продовження режиму санкції, політичної ізоляції і нерукоподваємості російського лідера", – сказав він Сегодня.ua.

А директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зазначає, що Захід навряд чи піде на персональні санкції проти Путіна. Як через справу Литвиненка так і з якихось інших причин. "Персональні санкції – це чиста ізоляція. Тоді Путіна поставлять на рівень Каддафі. Але РФ – не Лівія, тому персональних санкцій не буде. На Заході влада може  діяти з реалістичних міркувань – їм треба з Путіним як то підтримувати відносини – домовлятися по Сирії, ще по якимось питаннях", – пояснив він Сегодня.ua.

При цьому експерти зазначають, що поряд з тим, що в Британії антипутинська риторика придбала специфічний аспект, заснований на кримінальних сторонах політичного шляху і кар'єри російського президента, на континенті все більше говорять про необхідність скасування санкцій проти РФ.

Фактично, на Заході по відношенню до РФ сьогодні є дві тенденції, зазначає Володимир Фесенко. "З одного боку, вже немає жодної довіри до Путіна, до нього є дуже критичне і навіть, можливо, бридливе ставлення. Але, з іншого боку, у цілого ряду західних країн, особливо в ЄС є дуже серйозні економічно інтереси пов'язані c Росією. Тому тема обмеження або пом'якшення санкцій, як мінімум буде стояти на порядку денному. Буде реалізована ця ідея, чи все таки санкції зберігатимуться і на другу половину року – це поки питання відкрите. До літа ще багато чого може відбутися", – зазначив він.

Крім того, за словами Володимира Фесенка, найближчим часом ще одним конфліктним фактором для РФ і Путіна стане звіт Нідерландів по краху "Боїнга" на Донбасі. "Ця тема відповідальності за збитий літак дуже серйозно вдарить по РФ і це буде ще однією темою для інформаційної "холодної війни", – прогнозує політолог.

Вадим Карасьов вважає, що питанні "Боїнга" найгірше для Путіна вже позаду. "Найгірше по "Боїнгу" було на самому початку, коли він сидів на телефоні і намагався додзвониться до Обами. Зараз актуальні інші питання. Громадськість, звичайно, доведе це до кінця, але прямих негативних іміджевих або персональних політичних витрат для Путіна, швидше за все, не буде", – сказав експерт.

Захід трохи оговтався від натиску російської пропаганди

При цьому експерти зазначають, що можливості російської пропаганди за кордоном залишаються досить великими, але все ж західні ЗМІ вже змогли оговтатися від "жорсткого натиску".

"З березня до осені 2014 року на Заході був шок – вони не знали, як реагувати на агресивну інформаційну війну, російську пропаганду: англомовна версія Russia Today, активна робота з готельними цільовими групами, які вела РФ, у тому числі через західні ЗМІ. На Заході не знали, як на це реагувати. Потім трішки відійшли, знайшли певне протиотруту. З'явилися проекти-розслідування за тим же малайзійським Боїнгом, почали швидко реагувати на якісь суто пропагандистські вкидання, почали більше приділяти уваги інформації по Донбасу", – зазначає Володимир Фесенко.

Андрій Золотарьов зазначає, що і сам розмах російської пропагандистської машини знизився, що пов'язано з економічними труднощами в РФ. "Але можливості впливати на громадську думку на Заході у РФ є, це прекрасно продемонструвала ситуація в Нідерландах (в Нідерландах зібрали необхідну кількість підписів для проведення консультативного референдуму з ратифікації Угоди про асоціацію з Україною)", – зазначив він.

При цьому, за оцінками Андрія Золотарьова, загальна риторика по відношенню до Путіна і РФ в західних ЗМІ стала більш негативною.

У теж час, як зазначає Володимир Фесенко, є теми і суто прагматичні. "Путін – не просто ворог і загроза міжнародної безпеки, він зміг себе зафіксувати, як якийсь партнер по переговорах по Україні та по Сирії. Про нього пишуть як про такого собі суб'єкта, з яким доводиться домовлятися. Руку подавати йому не дуже хочеться, але домовлятися доводиться", – зазначив політолог.

При цьому Андрій Золотарьов зазначає, що сьогодні мета Заходу – не повна дискредитація і зсув Путіна. "Завдання – ввести Путіна в рамки і змусити відмовитися від економічно непідкріплених амбіцій", – пояснив він.