Світ більше не буде колишнім: які політичні події 2017 року можуть змінити наше майбутнє

10 Січня 2017, 14:29

Росія робитиме радикальні зусилля щодо скасування санкцій, а програш партії Меркель на парламентських виборах може стати для ЄС катастрофою

<p style="text-align: justify;">Дональд Трамп. Фото: AFP</p>
Дональд Трамп. Фото: AFP

2017-й рік не обіцяє бути легким. Все почнеться 20 січня, коли у Вашингтоні офіційно вступить на посаду новий Президент США Дональд Трамп. Потім відбудуться парламентські вибори в Нідерландах, президентські і парламентські у Франції, парламентські в Німеччині, референдум про зміни до Конституції в Туреччині, почнуться переговори про вихід Британії з ЄС внаслідок Brexit. Протягом року Росія робитиме радикальні зусилля щодо скасування санкцій і в зв'язку з цим ключовою подією першого півріччя може стати саміт "Великої сімки" в Італії наприкінці травня. Очевидно, що позиції Росії можуть зміцнитися в разі позитивних для Москви результатів президентських виборів в Індії, Ірані та Сербії, а також 19-го Національного конгресу Комуністичної партії Китаю, де змінюватимуть Політбюро. Проти неї можуть зіграти власні, неадекватні політичній вазі і економічному потенціалу амбіції, запуск процесу реформування ООН (про що говорить Трамп, і чого не хоче РФ), вихід на світовий ринок сланцевих ресурсів нафти і газу. Геополітичні прогнози в умовах тотальної невизначеності – справа невдячна. І все ж спробуємо спрогнозувати в загальних рисах, що чекає на світ і Україну в новому році.

США. Чого очікувати від Трампа?

Команда Трампа, всупереч очікуванням, почала діяти практично без розкачки. Про це свідчить, серед інших кроків, нещодавнє рішення відкликати до 20 січня послів, призначених Бараком Обамою. Навіть якщо не брати до уваги суто людський аспект цієї проблеми (навчальний рік для дітей) і складності термінового від'їзду протягом трьох тижнів, це досить радикальне рішення практично паралізує роботу Державного департаменту, адже процедура призначення послів у США – тривала, вони повинні пройти слухання в Конгресі , а це вимагає іноді місяців очікування в черзі. Крім того, Трамп уже встиг посваритися з розвідувальним співтовариством, яке змушене переконувати його в тому, що Росія втручалася у вибори в США, і відбувалося це за прямим дорученням Володимира Путіна. Але все це епізоди порівняно з очікуваннями перших кроків нової адміністрації на внутрішній арені і в зовнішній політиці, які прогнозуються як в позитивному аспекті, так і в суто чорних тонах. Наприклад, у внутрішній політиці основна увага буде приділена перегляду програми надання медичних послуг "Obamacare", яку республіканці критикують з самого початку. Однак нова програма, підготовлена республіканцями, за попередніми прогнозами, коштуватиме близько 1 трильйона доларів, а бюджет на 2017 рік вже зверстаний.

Трамп является сторонником  экономического изоляционизма и в значительно большей степени, чем его предшественники, будет стремиться развивать национальную экономику за счет сворачивания тенденций глобализации, ставшими визитной карточкой минувшего десятилетия.

Ясно також, що Трамп є прихильником економічного ізоляціонізму і в значно більшому ступені, ніж його попередники, прагнутиме розвивати національну економіку за рахунок згортання тенденцій глобалізації, що стали візитною карткою минулого десятиліття.

601455-01-08

Фото: AFP

Команда Трампа вже практично сформована і добре, що він не відступив від американських традицій заздалегідь представити громадськості кандидатури на всі основні державні пости. Слід визнати, що новачки з числа ділових кіл в складі адміністрації становлять меншість. У новій адміністрації чимало яскравих особистостей. Найсуперечливішою фігурою є кандидат на посаду Держсекретаря Рекс Тіллерсон – колишній голова енергетичного гіганта "Exxon-Mobil", який має тісні зв'язки і величезний досвід роботи в п'ятдесяти країнах світу, в тому числі в Росії. Численні дискусії навколо цієї кандидатури зводяться до двох основних оцінок: або Трамп дійсно має намір знайти шляхи взаємодії з Путіним і для цього вибрав зрозумілого для російських представника ключового енергетичного сектора, або він розраховує на пошук своїх, заснованих на прагматичних ділових інтересах механізмів реалізації зовнішньої політики США по всьому світу. На користь прагматичності нового президента свідчить і стала вже знаменитою "твіттер-дипломатія" Трампа, коли він в декількох публікаціях висловив прямі погрози на адресу "Дженерал Моторс" і "Тойоти", які збиралися інвестувати в автомобільне виробництво в Мексиці, а поставляти автомобілі до США. Новообраний президент пригрозив їм високими податками на ввезення продукції до США, якщо виробництво автомобілів буде розташовано за межами країни. Взагалі-то податки встановлює Конгрес, а не президент, проте обидві компанії заявили про перегляд своїх планів. Слід очікувати, що більшість кандидатур, висунутих для роботи в адміністрації Трампа, отримають згоду Конгресу. Стосовно суперечливої постаті Тіллерсона, то можна з високою часткою ймовірності прогнозувати, що і вона отримає підтримку, якщо тільки не буде знята до розгляду в Сенаті в зв'язку з досить різкою критикою на його адресу з боку впливових демократів і ряду сенаторів-республіканців. Ще однією потенційно конфліктної проблемою в новому році може стати звіт розвідувальних служб США про втручання Росії в американські вибори.

Недовіра, яке команда Трампа висловила по відношенню до цього звіту, призвела до відставки одного з членів команди переможців – колишнього голови ЦРУ Джозефа Вілсі, який на етапі виборів виконував функції головного радника Трампа. Ситуація навколо російських хакерів стане певним викликом для нового голови розвідки колишнього сенатора від Індіани Деніела Коатса. Саме йому належить не тільки реформувати систему розвідувальних органів США, про що Трамп заявляв у своїй передвиборній програмі, але і взяти на себе відповідальність підтвердити або спростувати висновки попередників про роль Росії в здійсненні американської демократії. Трамп уже заявив про формування спеціальної команди з кібербезпеки, яка протягом трьох місяців нового року повинна буде дати відповідь на цей виклик. Таким чином, слід очікувати, що 2017 року адміністрація Трампа прагнутиме продемонструвати ряд нових підходів як у внутрішній, так і в зовнішній політиці, включаючи спробу досягти якоїсь угоди з Путіним. Насамперед воно стосуватиметься боротьби з ІГІЛ в Сирії, а також певних кроків з охолодження конфронтації щодо лінії Росія-НАТО. Неясно, як Трамп оцінить недавню спробу Росії зміцнити військові зв'язки з Філіппінами – Сполучені Штати завжди болісно сприймали загрози своєму домінуванню в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а також ступінь конфронтації, на яку США готові піти у відносинах з Китаєм. Вкрай невизначеною виглядає і проблема санкцій, введених в зв'язку з анексією Криму та агресією на Донбасі. Це питання, швидше за все, розглядатиметься на саміті G-7 в травні, де буде присутній щойно обраний президент Франції і канцлер Німеччини Ангела Меркель, для якої вибори будуть ще попереду.

Путін постарається зробити все, щоб нове керівництво США і Франції обрало "прагматичний" підхід і санкції якщо і не були б зняті остаточно, то значно ослаблені

Слід очікувати, що протягом найближчих місяців Путін постарається зробити все, щоб нове керівництво США і Франції обрало "прагматичний" підхід і санкції якщо і не були б зняті остаточно, то значно ослаблені. Стосовно економічної політики Трампа, то можна прогнозувати зміцнення долара і приплив інвестицій в американські цінні папери – ринки, схоже, довіряють бізнес-досвіду нового Президента США.

Вибір Франції

Перший тур президентських виборів у Франції відбудеться 23 квітня, другий – 7 травня. Опитування громадської думки показують, що на сьогодні лідерами перегонів є два політика – Франсуа Фійон, який при Ніколя Саркозі працював прем'єр-міністром, і Марін Ле Пен – лідер ультраправого націоналістичного фронту Франції.

13086680_1349596938389960_4389385818833150202_o

Фото: facebook.com

З Ле Пен в принципі все ясно – її партія протягом двох років отримувала пряму фінансову допомогу від Росії, і нині, в розпал компанії, французькі банки відмовилися давати їй кредити. Це радикальний політик вкрай правого спрямування, який виступає за вихід Франції з ЄС, визнання Криму російським, жорсткі заходи по відношенню до мігрантів.

Читайте також: Ультраправа Ле Пен: що потрібно знати українцям про прокремлівського кандидата в президенти Франції

Фійон теж представляє правоцентристські сили, і теж виступає проти "ізоляції Росії", однак на відміну від Ле Пен він – системний політик, який має значний досвід державного управління. Він ратує за "незалежний зовнішній курс", "налагодження діалогу з Росією" і збереження ЄС. Згідно з опитуваннями громадської думки, Фійон лідирує з 26%, у Ле Пен – 24%. У разі виходу до другого кола Фійон перемагає з 67% проти 33% у Ле Пен.

Слід очікувати, що переможе все ж Фійон, оскільки фігура Ле Пен є надто радикальною навіть для прихильників правих поглядів

Слід очікувати, що переможе все ж Фійон, оскільки фігура Ле Пен є надто радикальною навіть для прихильників правих поглядів, яких у Франції чимало. Швидше за все, на підтримку Фійона виступлять і інші політичні сили (є незалежний кандидат, колишній міністр економіки і фінансів Емманюель Макрон з потенціалом 10-15%, крайні ліві кандидати і представники соціалістів) тільки, щоб не допустити до влади ультраправих. У разі перемоги Фійона залишається неясним, якою буде його позиція з українського питання. З одного боку, він виступає за незалежну від думки США зовнішню політику, з іншого, швидше за все, його позиція близька з баченням Трампа, що стосується налагодження діалогу з Путіним. Багато чого залежатиме від того, чи вдасться йому налагодити співпрацю з Меркель, яка була і залишається справжнім лідером ЄС.

Важливість нової перемоги Меркель

Парламентські вибори щодо німецького законодавства повинні відбутися між 27 серпня і 22 жовтня (точна дата ще невідома). За оцінкою фахівців, якби вибори відбулися сьогодні, Меркель залишилася б на посаді канцлера вчетверте.

15252717_10153990797502050_1844923028091135382_o

Провідні ЗМІ Німеччини вже говорять про вибори 2021 року – настільки очевидним здається перевага нинішнього канцлера. Однак не все так просто. Правоцентристська партія "Християнсько-демократичний союз" на чолі з Меркель не почувається комфортно на місцевих виборах. Її конкурент – "Альтернатива для Німеччини" – партія правого спрямування, анти іммігрантська і антиісламістська, має підтримку євроскептиків, виступає за скасування санкцій проти Росії, на диво успішно прийняла участь в муніципальних виборах. Її підтримка зростає, тому що зростає невдоволення міграційною політикою Меркель. Тут явно проявляється фактор сирійської кризи і наявність фактора Туреччини, яка все ще утримує на своїй території 3 млн сирійських біженців і перебуває в украй напруженому діалозі з ЄС. Прямому конкуренту Меркель соціал-демократу Зігмару Габріелю не вдалося переконати німецьких виборців і він відстає від Меркель на 10% (за деякими опитуваннями, у нього 24% проти 34% у Меркель).

Перемога Меркель – серйозний шанс для України поборотися за продовження санкцій і зберегти єдину позицію ЄС проти Росії.

На думку аналітиків, програш Меркель буде катастрофою для ЄС, де почнеться парад суверенітетів. Їй нелегко доведеться в діалозі з США, особливо після серії корпоративних скандалів – з Фольксвагеном в США і Apple, Google в Європі. Більш того, ситуація в Бундестазі складеться, швидше за все, таким чином, що християнським демократам доведеться формувати коаліцію, щоб призначити канцлера, а це завжди послаблює політика, вимушеного вести боротьбу на безлічі фронтів одночасно. Перемога Меркель – серйозний шанс для України поборотися за продовження санкцій і зберегти єдину позицію ЄС проти Росії.

Від чого залежить стабільність Нідерландів

Торішня історія з референдумом в Нідерландах стала серйозним випробуванням для Європи. Нинішні парламентські вибори повинні показати наскільки громадяни країни піддаються риториці популізму, яку використовує лідер гонки – праворадикальна "Партія свободи" на чолі з Гертом Вільдерсом. Саме ця партія стала ініціатором референдуму з питання підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною. Вілдерс є відкритим противником ісламу і обіцяє вивести Нідерланди з ЄС. Він запропонував заборонити Коран і будівництво мечетей, ввести податок на хіджаби. На жаль, його популярність зростає і партія чинного прем'єр-міністра Марка Рютте поки що на другому місці, а їхні партнери по коаліції – на третьому. У разі перемоги "Партії свободи" інші політичні сили будуть змушені об'єднатися в коаліцію, щоб обмежувати дію правих, а це призведе до постійної нестабільності в одній з найважливіших країн Європи.


Крім долі Угоди про асоціацію та безвізового режиму, які істотно залежать від позиції Нідерландів, очікується остаточне рішення щодо збитого малайзійського "Боїнгу", що повинно мати далекосяжні правові та політичні наслідки для Путіна і його кліки

Крім долі Угоди про асоціацію та безвізового режиму, які істотно залежать від позиції Нідерландів, очікується остаточне рішення щодо збитого малайзійського "Боїнгу", що повинно мати далекосяжні правові та політичні наслідки для Путіна і його кліки.

Проблеми Китаю

Економіка Китаю знаходиться в складному становищі. За даними фінансових аналітиків, країна перебуває на порозі економічної кризи, а сукупний борг Китаю перевищив 255% ВВП. За деякими показниками ситуація в Китаї нагадує передкризовий 2008 рік з "Lehman Brothers", хоча, звичайно, її специфічний характер (високий рівень приватних заощаджень, нерозвинені ринки капіталу, значна державна участь в більшості великих банків) не роблять кризу неминучою.

Позиції голови КНР Сі Цзіньпіна є дуже стійкими, тому вибори Політбюро КПК на Національному конгресі цієї осені повинні пройти гладко і Сі Цзіньпін зможе знову очолити країну.

plenrio_do_congresso_14711198375

Фото: wikipedia.org

Болючим питанням залишається ситуація в Гонконзі, де 26 березня теж відбудуться вибори голови. Гармонія "одна країна, дві системи", схоже, вичерпала себе і протести серед виборців Гонконгу створюють тенденцію до більшої незалежності від Пекіна. Можна прогнозувати, що від ситуації в Гонконзі, а також від здатності налагодити діалог з Трампом (а відносини між Китаєм і США останнім часом, м'яко кажучи, напружені) значною мірою залежатиме авторитет Сі Цзіньпіна в партії.

Слід очікувати, що саме щодо лінії Китай-США пролягатиме основний виклик для адміністрації Трампа

Слід очікувати, що саме щодо лінії Китай-США пролягатиме основний виклик для адміністрації Трампа, а для Сі Цзіньпіна дуже важливо буде не загострювати ситуацію до конфлікту.

Випробування для економіки Туреччини

Наприкінці квітня – на початку травня в Туреччині з великим ступенем ймовірності відбудеться конституційний референдум, результатом якого має стати трансформація політичної системи від парламентсько-президентської до президентської. Слід очікувати, що коаліція правлячої Партії справедливості і розвитку, неформальним лідером якої є Реджеп Тайіп Ердоган, і Партії націоналістичного руху на чолі з Девлет Бахчелі, яка стала ініціатором пакету з 18 поправок, зможе отримати підтримку народу.

601594-01-08

Фото: AFP

Це безсумнівно зміцнить позиції нинішнього глави держави Ердогана, який, як очікується, стане основним кандидатом на пост Президента Туреччини на виборах 2019 року. Наступного року на економіку Туреччини чекають непрості часи у зв'язку з безперервною загрозою терактів і несприятливою зовнішньою кон'юнктурою. Не можна виключити продовження стагнації в туристичному секторі та подальшу девальвацію ліри, що, втім, може стимулювати експорт.

Плані Путіна

Найскладнішим питанням є те, як розвиватиметься в новому році ситуація навколо Росії. 2018 року в Росії відбудуться президентські вибори і Путін, безсумнівно, має намір брати в них участь і перемогти.

568928-01-08

Фото: AFP

Геополітична ізоляція, в якій він опинився на нинішньому етапі в зв'язку з війною проти України, і режим санкцій, який істотно обмежує політичні та економічні можливості Москви, ставить під загрозу плани "підйому з колін" і переформатування світу за калькою, намальованою на Луб'янці. Спроба радикально змінити ситуацію через втручання в сирійський конфлікт дозволила досягти декількох тактичних результатів, зокрема, домогтися істотного зближення з Туреччиною і Іраном. Однак війна на два фронти – в Україні і Сирії – виявилися занадто витратними, і Росія вже прийняла рішення скоротити військову присутність в Сирії 2017 року. Майбутнє цієї країни Росію не цікавить, але для того, щоб домогтися взаєморозуміння з Трампом в чутливому для США питанні війни проти ІДІЛ, і в ключовому для Туреччини питанні боротьби з курдами, всі засоби хороші. Крім того, нікуди не зникнуть і протиріччя щодо сирійського питання з Іраном, де також відбудуться президентські вибори. Слід очікувати, що якщо "пакет" з США вдасться сформувати, Росія перестане роздувати сирійський конфлікт, і, крім того, можливо, гостра фаза війни на Донбасі зійде нанівець.

Москва спробує використовувати і навіть вплинути на результати виборів в ключових країнах Європи, щоб якщо не зруйнувати, то серйозно послабити ЄС зсередини

Немає сумніву і в тому, що Москва спробує використовувати і навіть вплинути на результати виборів в ключових країнах Європи, щоб якщо не зруйнувати, то серйозно послабити ЄС зсередини, і домогтися повного скасування санкцій, що може статися в разі перемоги у Франції, Німеччині та Нідерландах правих сил.

Загрози для України

Головним геополітичним ризиком року для світу та України є те, чи вдасться здоровим політичним силам в Європі втриматися при владі, а новій американській адміністрації знайти вивірену форму взаємин як з ЄС і союзниками по НАТО, так і в діалозі з Росією.

Для нас основними партнерами в Європі залишатимуться Німеччина і Франція

Зрозуміло, для нас основними партнерами в Європі залишатимуться Німеччина і Франція. Однак для нас вкрай важливо в новому році зберегти і розвивати співпрацю з Польщею, країнами Балтії та Скандинавії, які є природними союзниками України в протистоянні російській агресії. В умовах, коли євроскептики з нетерпінням очікують початку переговорів щодо виходу Британії з ЄС, а франко-німецький альянс входить у виборчий цикл і загроза виборів нависла також над Італією, яка відчуває економічні проблеми, саме наші найближчі сусіди, і насамперед Польща приймуть на себе роль основних адвокатів продовження санкцій проти РФ і посилення східного флангу НАТО. Крім того, саме країнам Центральної Європи належить стати основною силою протидії планам Москви з будівництва обхідних газопроводів навколо України. 2017-й рік обіцяє стати початком нових глобальних трансформацій у світовій політиці, коли праві сили і популісти всіх мастей прагнутимуть розмити підходи, засновані на цінностях, гаслами прагматизму і ізоляціонізму. Ні того, ні іншого Україна дозволити собі не може. І тому завдання максимум – це не допустити будь-яких "пакетів" і закулісних домовленостей без нашої участі.

Читайте також блоги Надзвичайного і Повноважного Посла України в Туреччині (2008-2016) Сергія Корсунського в розділі Мнения

Ви зараз переглядаєте новину "Світ більше не буде колишнім: які політичні події 2017 року можуть змінити наше майбутнє". Інші Світові новини дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Сергей Корсунский

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування