Ірина Ковальчук
Редактор розділу Світ 
Олег Дорошенко
головний редактор Тиждень, що минає, закріпив турецько-російський союз, поставив в незручне становище Вірменію, подарувала чимало скандалів в США в рамках передвиборчої кампанії і ознаменувалася масштабним терактом в Пакистані.
У вівторок президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган прилетів до північної столиці РФ Санкт-Петербург, як жартували в соцмережах, "забрати назад ніж зі спини Володимира". Це була перша зустріч цих лідерів з моменту різкого погіршення двосторонніх відносин в листопаді 2015 року, коли Туреччина збила російський Су-24. З турботою за цим візитом стежили на Заході, в Україні та Вірменії, оскільки були підстави припускати, що в нинішній міжнародній обстановці Ердогану і Путіну буде вигідніше співпрацювати один з одним і навіть висловлювалися побоювання, що Туреччина в результаті покине НАТО. Але, як писала напередодні візиту французька газета Le Figaro, "Путін і Ердоган – це політичні тварини, що належать до різних видів, і їм складно буде домовитися". Власне, так і сталося. Згідно з наявною вчора інформацією, сторони не знайшли спільної мови з курдського питання. Анкарі необхідно нейтралізувати загрозу з боку курдських сепаратистів, але курди є головним союзником Москви у війні проти джихадистського угруповання "Ісламська держава" (ІГ) в Сирії разом з армією Башара Асада. Ердоган сподівався, що для закріплення відносин його новий друг Володимир припинить постачати курдам озброєння. Але, як зазначив учора посол Туреччини в РФ Уміт Ярдим, розбіжності з курдського питання зберігаються. "Можемо сказати, що в цьому питанні позиції Росії і Туреччини різняться", – цитує дипломата РІА "Новости".
Не вийшло домогтися і миттєвого зняття ембарго з турецьких товарів. Під час прес-конференції за підсумками переговорів двох президентів Путін заявив, що санкції скасовуватимуться поетапно. "У зв'язку з цим ми розглянули і можливість відновлення чартерного авіасполучення. Це, мабуть, теж справа техніки і найближчого часу", – зазначив господар Кремля, так і не назвавши дати. Набагато краще йдуть справи у сторін у спільних проектах з будівництва атомної електростанції Аккую і газопровідної системи "Турецький потік". У вівторок роботи з будівництва газопроводу були розморожені турецькою стороною.
Цілком ймовірно, не було прориву і в сирійському питанні. Тут, швидше за все, Ердоган не відмовився від своєї вимоги щодо відставки Асада і створення в Сирії перехідного уряду. Сторони домовилися лише сформувати комісію, яка обговорюватиме врегулювання сирійської кризи.
"Зустріч між російським президентом і турецьким, що відбулася у вівторок, та примирення, проявом якої вона, ймовірно, є, може врешті-решт опинитися швидше тактичним маневром, ніж стратегічним партнерством", – написав віце-президент Міжнародного наукового центру ім. Вудро Вільсона (США) Аарон Девід Міллер в американській газеті The Wall Street Journal. "Судячи з виступу Ердогана після зустрічі з президентом РФ, він абсолютно не виглядав натхненним, навпаки, у нього був засмучений вигляд. А щедра похвала, що озвучується на адресу Путіна, говорить про те, що дана зустріч не задовольнила Ердогана", – зазначив вірменський тюрколог Акоп Чакрян.
Власне, зближення Анкари з Москвою викликає деякі занепокоєння і у Вірменії. У Санкт-Петербурзі Туреччині, як основному союзникові Азербайджану, треба було переконати РФ натиснути на Єреван і домогтися від нього поступок щодо Карабаху. "Будь-яке потепління у відносинах між Росією і Туреччиною завжди, як показує історія, загрожувало вірменській стороні", – написала опозиційна вірменська газета Haykakan Zhamanak. Щоб цього не сталося, відразу після Ердогана Путіну довелося приймати вірменського президента Сержа Саргсяна. Судячи з поширеної заяви Саргсяна для ЗМІ за підсумками цієї зустрічі, Туреччина і в нагірно-карабаському питанні не досягла поставленої мети. "Ще два роки тому в Сочі ми докладно обговорювали основні принципи і підходи до вирішення цієї проблеми. Ці принципи незмінні. Неможливо вирішити такий конфлікт, апелюючи до ліквідації його наслідків, а не причин", – йдеться в заяві.
США. Нинішня передвиборча кампанія щодня підносить скандали. Цього тижня рідні двох загиблих американців 11 вересня 2012 року в Бенгазі (Лівія) при обстрілі посольства США в цьому місті подали в суд на кандидата в президенти від Демократичної партії Хілларі Клінтон. Її вважають винною в "неправомірних діях, які призвели до загибелі синів позивачів, в наклепі, заподіянні моральної шкоди". На думку позивачів, терористи могли отримати доступ до інформації про місцезнаходження посла через проникнення в особистий електронний поштовий сервер Клінтон. Незахищений на належному рівні сервер держсекретар використовувала в тому числі для службового листування всупереч правилам безпеки. Однак Хілларі на подібні звинувачення заявляє, що на момент атаки на посольство в Бенгазі в США не було чітких і ясних правил, що стосуються службової електронної пошти.
А головний конкурент Хілларі участь у президентських перегонах республіканець Дональд Трамп звинуватив Барака Обаму в створенні ... ІГ. "Знаєте, вони шанують президента Обаму у багатьох відношеннях. Він – засновник ІГ", – заявив Трамп під час виступу перед прихильниками у Флориді. Клінтон же, за версією Трампа, керувала Обамою при створенні цієї терористичної організації. Це висловлювання виявилося настільки абсурдним, що протилежна сторона не стала обтяжувати себе коментарями з цього приводу. А американські ЗМІ нагадали, що ІГ почала формуватися 2003 року в Іраку, коли Білий дім займав Джордж Буш-молодший.
Втім, у Трампа є шанувальники, які готові заради зустрічі з ним піднятися на 58-поверховий хмарочос Trump Tower в Нью-Йорку, де в позолоченому пентхаусі живе сім'я кандидата в президенти. У середу цей подвиг спробував здійснити 20-річний вірджинець, який штурмував хмарочос за допомогою мотузки і присосок. Виявилося, він хотів лише зустрітися з мільйонером "у вкрай важливій справі", але зміг по вікнах забратися лише на 21-й поверх, де його вже чекали копи. Замість зустрічі з будівельним магнатом хлопець потрапив до психіатрів.
Клінтон же пережила неприємний момент в середу, коли під час мітингу в Айові до неї на сцену спробувала пробитися 26-річна активістка з прав тварин. Жінка була швидко покладена на підлогу охороною.
ПАКИСТАН. У понеділок рано вранці було здійснено теракт біля входу до лікарні пакистанського міста Кветта, через кілька годин після вбивства президента Асоціації колегії адвокатів Белуджістану Біляля Анвара Касі. Спочатку смертник підірвав бомбу вагою 10 кг, потім його спільники відкрили вогонь по людях. На цей момент біля входу до лікарні, куди привезли тіло Касі, перебували десятки його колег і журналістів. В результаті теракту загинуло близько ста осіб, 60 з яких виявилися юристами. Відповідальність за нього взяла на себе ІГ, а також підрозділ руху "Талібан" – "Джамаат-ур-Ахрар". Але хто б це не був насправді, колеги Касі вважають, що на сьогодні вони є головною мішенню терористів, проти яких їм доводиться виступати в судах. Юристи Пакистану у вівторок провели загальнонаціональний страйк, вимагаючи підвищити рівень їх безпеки.
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми