Самовдоволені прорахунки Обами привели до трагедії Алеппо – The Economist

16 Грудня 2016, 14:14

Як зазначається, падіння Алеппо стане доказом перемоги Асада і впливовості Ірану, але справжня перемога дісталася Росії

<p style="text-align: justify;">Барак Обама. Фото: AFP</p>
Барак Обама. Фото: AFP

Деякі міста увійшли в історію тому, що їх зруйнували: Грозний, Дрезден, Герніка. Алеппо, яке колись було одним з найбільших метрополій Сирії, скоро поповнить їхні ряди. Його тисячолітня мусульманська спадщина перетворилася в прах. Російська авіація знищила лікарні і школи. Жителів міста обстрілювали, скидали на них бомби, морили голодом і труїли газом. Ніхто не може сказати напевно, скільки з десятків тисяч тих, хто залишився в останньому сунітському анклаві, загине серед руїн, в яких вони ховаються. Але навіть якщо вони і отримають безпечний коридор, який їм пообіцяли, саме їх чотирирічне важке випробування в Алеппо підриває принцип, який говорить, що невинні люди повинні бути захищені від кошмарів руйнівних воєн. Замість нього прийде нова груба реальність, яка загрожує тим, що світ стане більш небезпечним і нестабільним. Про це сьогодні пише The Economist.

Для того, щоб оцінити глибину трагедії Алеппо, варто згадати перший протест проти режиму Бажара Асада в 2011 році, коли суніти наполегливо стояли пліч-о-пліч з шиїтами, християнами і курдами. З самого початку, при всебічній підтримці Ірану, Асад націлився на те, щоб знищити всі можливості мирного опору, використовуючи насильство для радикалізації свого народу. На ранньому етапі його заяви про те, що всі опозиціонери – "терористи", були обурливі. Сьогодні деякі з опозиціонерів такими дійсно стали.

Був переломний момент, коли Захід міг втрутитися, закрити небо над Сирією, створити захищену територію, де мирні жителі були б у безпеці або почати широкомасштабну програму озброєння опозиціонерів. Але, паралізований досвідом в Іраку і Афганістані, Захід утримався від дій. Бої стали розпалюватися, а необхідність втрутитися росла з кожним кривавим місяцем. При цьому ризики і складність інтервенції росли швидше.

Коли Асад був близький до повалення, Росія безсовісно вступила в конфлікт, що спричинило нищівний ефект. Падіння Алеппо стане доказом перемоги Асада і впливовості Ірану. Але справжня перемога дісталася Росії, до якої на Близькому Сході знову прислухаються. Поразка також стане крахом не лише для опонентів Асада, але і для західного переконання, що у зовнішній політиці цінності мають значення не менше, ніж інтереси.

Після геноциду в Руанді в 1994 році, коли народ тутсі знищували за спиною у всього світу, країни визнали, що у них є зобов'язання стримувати грубу силу. Коли члени ООН взяли на себе відповідальність за захист жертв військових злочинів, де б вони не були, конвенції проти застосування хімічної зброї та безрозсудного вбивства цивільних осіб набули нового значення. Бажання просувати свободу і демократію не відставати. Ці ідеали ліберального втручання зазнали серйозного удару. Кампанії США в Афганістані і Іраку продемонстрували, що навіть наймогутніша країна в історії не може нав'язувати демократію силою.

"Урок трагедії в Алеппо менш очевидний, але не менш важливий. У своєму виступі проти звірств Асада Захід не пішов далі стандартних дипломатичних фраз. Відмовившись відстоювати те, у що він нібито вірить, він показав, що його цінності – це лише слова, які можна безкарно ігнорувати", – йдеться в статті.

Багато хто несе відповідальність за це. Коли Асад почав труїти своїх громадян нервово-паралітичним газом, перетинаючи "червону лінію" Америки, британський парламент проголосував проти навіть обмеженого військового втручання. Коли мільйони людей почали тікати з Сирії в сусідні Ліван і Йорданію, більшість європейських країн почали відгороджуватися від біженців і шукати способи, як перекрити їм шлях на континент.

"Особливу відповідальність несе президент Барак Обама. Американський президент ставився до Сирії як до пастки, яку треба обійти. Його самовдоволені прогнози, що Росія загрузне в "болоті" війни, стали історичним прорахунком", – пише видання.

Протягом усього свого президентства Обама намагався позбавити світ від системи, в якій Америка часто самостійно захищала свої цінності. І замінити її такою, в якій би всі країни повинні були захищати міжнародні норми, оскільки всім вигідні ці правила. Алеппо став доказом провалу цієї політики. Коли Америка відступила, вакуум заповнили не відповідальні країни, прихильні до статус-кво, а такі, як Росія і Іран, які бачать в поширенні західних цінностей загрозу для режимів в Москві і Тегерані.

Теоретично новий президент США міг би змінити ситуацію. Але Дональд Трамп уособлює ідею, що "ліберальні інтервенції для невдах". А призначення Рекса Тіллерсона на посаду Держсекретаря лише підтверджує, що наступний американський президент не хоче ні укладати угоди, ні захищати цінності.

Генеральна Асамблея ООН в п'ятницю, 9 грудня, більшістю голосів підтримала підготовлений Канадою проект резолюції щодо негайного припинення вогню в Сирії. Представники сирійської армії заявили про те, що операція з повернення контролю над Алеппо знаходиться в завершальній стадії. Східна частина міста Алеппо перебувала під контролем повстанців сирійської опозиції протягом чотирьох років. Проте сирійська опозиція готова продовжувати боротьбу проти Асада навіть після втрати Алеппо. Опозиціонери відзначають факт важливості Алеппо, але визнають, що в разі втрати міста у них є й інші не менш важливі населені пункти.

Раніше спеціальний посланник ООН Стаффан де Містура заявив, що сирійське місто Ідліб може повторити долю Алеппо, якщо не буде політичного рішення.

Всі новини по темі Війна в Сирії.

Ви зараз переглядаєте новину "Самовдоволені прорахунки Обами привели до трагедії Алеппо – The Economist". Інші Світові новини дивіться в блоці "Останні новини"

Джерело:

ZN.ua

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Комментарi

залишилось символів: 1000 Правила коментування