Секрети загибелі "Курська" відкриють до 2030 року

Вчора пройшли поминальні заходи в пам'ять про загиблих 15 років тому 118 членів екіпажу атомного підводного човна "Курськ" Північного флоту Росії. Пам'ятні заходи були в Відяєво, Севастополі, Нижньому Новгороді, Санкт-Петербурзі, Мурманську і Калінінграді, звідки родом були загиблі. На кораблях флоту РФ приспустили прапори.

Катастрофа сталася у водах Баренцева моря 12 серпня 2000, через два дні після виходу АПЧ в навчальне плавання – в пусковій установці підводного човна вибухнула торпеда через витік палива. "Курськ" не вийшов на зв'язок і не сплив у встановлений час, лише через добу почалися його пошуки. АПЧ виявили на глибині 108 м. За деякими даними, з району дев'ятого відсіку долинали стуки, схожі на азбуку Морзе. Відразу кілька західних компаній, що спеціалізуються на підводних роботах, запропонували Москві свою допомогу. Але рятувальна операція перший тиждень велася силами Північного флоту, і лише 20 серпня допустили норвежців, які за добу змогли розкрити кормової аварійно-рятувальний люк АПЧ. На жаль, до цього моменту живих на підводному човні вже не залишилося. Через рік човен розрізали і підняли по частинах, після чого утилізували.

До 15-ї річниці російська громадськість сподівалася, що Міноборони розсекретить подробиці причини вибуху, а також деталі рятувальної операції. Але у відомстві заявили, що дані про загибель підводного човна можуть розсекретити лише 2030 року. "Відповідно до російського законодавства через 30 років після НП може бути організована комісія, яка визначить можливість зняття грифа секретності з даних про загибель підводного човна "Курськ", – заявив РІА "Новости" начальник Центрального архіву Міноборони РФ Ігор Пермяков.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Більш балакучими виявилися учасники операції. Напередодні дня пам'яті командир спецзагону водолазів, капітан 1-го рангу Андрій Звягінцев, розповів російським журналістам про те, що побачив під час спуску під воду до затонулої атомному підводному човні. "Всередині все було перевернуто. На місцях залишилися тільки закріплені прилади. Скрізь на стінах чорні розводи. Видно було, що вода кілька разів то заповнювала відсіки, то, навпаки, спадала. Неживий корпус, а не бойове судно", – розповів Звягінцев.

У момент аварії і після невдалого порятунку екіпажу більшість росіян висловлювали невдоволення діями влади, в тому числі і через відповідь Путіна на запитання: "Що сталося з підводним човном?" – "Він потонув". Нині ж, згідно з опитуванням "Левада-центру", лише 35% росіян вважають, що влада не вжила всіх заходів для порятунку моряків. 40% підтримують дії Кремля в період катастрофи. У 2000 році таких було 23%.