Переговори щодо Придністров'я "5 + 2" у Відні: готуються важливі рішення

У Відні сьогодні, 27 листопада, вперше за майже півтора року пройде повноцінна зустріч переговірників щодо врегулювання придністровського конфлікту у форматі "5 + 2".

Кишинів і Тирасполь напередодні оголосили про домовленості з питань, ускладнюється не тільки роботу дипломатів, а й життя мешканців двох берегів Дністра.

Як пише в статті для видання "Коммерсант" головний редактор NM Володимир Соловйов, над проривними рішеннями активно попрацювали молдавський і придністровський олігархи Володимир Плахотнюк і Віктор Гушан. Обидва не просто контролюють ситуацію в Молдові і Придністров'ї, а й називаються експертами їх фактичними керівниками. По суті, Плахотнюк і Гушан створили новий – тіньовий – формат ведення переговорів і вирішення спірних питань.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Переговори щодо Придністров'я пройдуть у Відні, оскільки в цьому році в ОБСЄ головує Австрія. Сам факт зустрічі вже показовий: в останній раз переговорники збиралися в форматі "5 + 2" (Молдова і Придністров'я – сторони конфлікту, ОБСЄ, Росія та Україна – посередники, ЄС і США – спостерігачі) в червні минулого року в Берліні. Там молдавський віце-прем'єр Георге Белан і глава зовнішньополітичного відомства Придністров'я Віталій Ігнатьєв підписали Берлінський протокол, взявши на себе зобов'язання вирішити конкретні, по суті технічні, питання. Вони відразу в них загрузли і буксували майже півтора року.

У 2017 році Тирасполь і Москва не раз закликали зібратися в форматі "5 + 2", але австрійці були непохитні і відповідали, що переговори пройдуть за умови, що сторони домовляться хоч по яким-небудь питань. Це і відбулося 25 листопада в придністровських Бендерах, де панове Белан і Ігнатьєв досягли згоди відразу з чотирьох питань.

У першому документі йдеться про апостилювання (підтвердження юридичної сили) видаються в Придністров'ї документів про освіту. Каменем спотикання був Придністровський державний університет ім. Тараса Шевченка. Кишинів був категорично проти використання слова "державний" в назві вузу. Зійшлися на тому, що в апостиль назву писатимуть англійською мовою: Transdniestrian Taras Shevchenko University.

Інше питання – функціонування молдавських шкіл, які знаходяться в невизнаній республіці, але підпорядковуються Кишиневу. Школи завжди були подразником для Тирасполя: раз у раз виникали проблеми, пов'язані з доступом до них учнів та вчителів, доставкою підручників, орендною платою та іншими питаннями. Тепер це повинно залишитися в минулому.

Ще одна проблема – телекомунікації. Прямого телефонного зв'язку між двома берегами Дністра немає з 2006 року. Через це тарифи на дзвінки сильно завищені. Крім того, придністровський мобільний оператор "Інтердністроком" працює без молдавської ліцензії. Стаціонарний зв'язок вирішили відновлювати, а "Інтердністроком" дати ліцензію і частоти.

Нарешті, сторони домовилися вирішити питання сільгоспугідь, що знаходяться на території, підконтрольній владі невизнаної республіки, але належать молдавським фермерам, – в останні роки їм було вкрай важко, а часом неможливо обробляти землю.

Іншим проривом, що передували зустрічі у Відні, стало відкриття моста через Дністер, який знаходиться на міжнародній трасі М14. Міст був підірваний під час конфлікту 1992 року, відновлений на початку 2000-х, але з тих пір залишався закритим для руху транспорту. Молдавський прем'єр Павло Філіп і лідер Придністров'я Вадим Красносельський відкрили його 18 листопада в присутності спецпредставника діючого голови ОБСЄ Вольфа Дітріха Хайма.

Перераховані домовленості і відкриття моста створили позитивний фон для віденської зустрічі. В результаті в кінці року Австрія зможе відзвітувати про успіхи на придністровському напрямі, досягнутих за час її головування в ОБСЄ.

Нагадаємо, в травні нинішнього року в Придністров'ї поскаржилися на Україну через заборону транзиту вантажів в невизнану республіку через українську територію.

У жовтні МЗС України виступило з пропозицією щодо придністровського врегулювання. Так, Київ виступив за активізацію переговорного процесу з придністровського врегулювання у форматі "5 + 2" (Молдова, Придністров'я, Росія, Україна, ОБСЄ, а також спостерігачі від США і ЄС).