Фуфломіцин наступає: за 5 років українці витратили на ліки-пустушки 3,6 мільярда доларів

10 Вересня 2018, 07:38

Серед найпопулярніших в Україні препаратів 40% не мають наукового обґрунтування

Українці так багаті, що купують в аптеках даремні засоби на десятки мільярдів гривень щорічно. До такого висновку прийшли дослідники ринку ліків з недостатньою доказовою базою (воно було проведено з ініціативи Центру протидії корупції за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"). Як виявилося, з 54 млрд грн, витрачених на ліки в 2017 році, 14 млрд (26%) пішли на гомеопатію і фітотерапію. А препарати цих категорій Мінзрав заніс в список фуфломіцинів, тобто засобів без доведеної ефективності.

Серед топ-10 найпопулярніших у українців в минулому році препаратів чотири не мають наукового обґрунтування для клінічного застосування, визнаного в світі.

"Лікування, пропоноване пацієнтам або яке вони призначають собі самі, не завжди доцільно з точки зору медицини та економії", - говорить Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи "Громадське здоров'я" фонду" Відродження".

Чому так відбувається і як не купити ліки-пустушки, розбиралася "Сегодня".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Звідки беруться дані

Фуфломіцини - тема слизька: вимоги до реєстрації ліків в різних країнах свої. Так, популярним недорогим анальгетиком багато країн своїх громадян не лікують, а в Україні і Німеччині його благословляють (і це – не фуфломіцин). Але якщо покопатися в протоколах клінічних досліджень, багато що прояснюється. Так, на те, щоб довести ефективність нової діючої речовини, виробнику потрібно витратити кілька років і мільярдів доларів. Якщо йому це вдалося, він охоче опублікує дані.

"Якщо їх не виклали – значить, навряд чи фармакологічна компанія провела досить лабораторних досліджень", – вважає лікар Євген Гончар, член Громадської Ради при МОЗ, учасник дослідження: або корпорація не вважала за дослідження вигідним (мовляв, і так продається) або розуміла, що нічого путнього довести не вдасться.

"Але, хоч це і малоймовірно, але раптом виробник дослідження провів, а результати вирішив не викладати, – зазначає експерт. – Дані клінічних досліджень з реєстраційних досьє ліків в Україні закриті, ми аналізували інформацію з відкритих джерел. Користувалися наукометричними базами діючих речовин (вивчили 1500 речовин і їх комбінацій).

Препарати, зареєстровані для продажу в країнах із суворими регуляторними вимогами (ЄС, США, Австралія, Японія), вважали ефективними за замовчуванням: будь-який виробник інноваційних ліків захоче продавати їх в цих країнах".

Як собі допомогти: дивимось Нацперелік

Пацієнти повинні вийти з ролі безсловесних виконавців, впевнена Вікторія Тимошевська.

"Коли з'явиться критична маса пацієнтів і їх рідних, які задають правильні питання - пустушки перестануть призначати, - вважає вона. - Чому призначаєте саме ці препарати? Чи є вони в протоколах лікування та Національному переліку ліків?"

Людям потрібно звикнути активно користуватися інформацією додатки МОЗ "Ліки Контроль" (likicontrol.com.ua): з його допомогою можна перевірити, чи є призначений медпрепарат в Нацпереліку і програмі "Доступні ліки". А головне - робити висновки про методи лікаря, якщо препарату в списку немає.

"Постійно спостерігаю, як пацієнтам виписують по 10-15 ліків, часом забуваючи про їх несумісність, побічні ефекти, - каже вона. - Якщо лікар відмовляється профільтрувати таке призначення - краще шукати іншого".

Сьогодні цю функцію на себе частково взяли страхові компанії: нерідко вони відмовляються гарантувати пацієнту оплату ліків без доведеної ефективності. Контролювати призначення буде і Національна служба здоров'я України, яка стане оплачувати медикам надані послуги. Дуже допомогли б справі електронні рецепти: в будь-який момент можна перевірити, який лікар що виписує. Хоча до цього далеко - в Україні і паперові рецепти на руки дають вкрай рідко, частіше черкають рекомендації на відривних листках.

"Впевнена, у нас з'являться професійні асоціації, які почнуть реально відстоювати дотримання протоколів лікування, - говорить Тимошевська. - В Європі такі організації займаються в тому числі акредитаціями лікарів. І якщо помічають, що медик захоплюється ліками з недоведеною ефективністю - позбавляють його ліцензії".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

ТОП-10 діючих речовин препаратів, на які ми витратили найбільше грошей в аптеках:

  • Німесулід
  • Депротеінізований гемодериват з крові телят
  • Натрію хлорид
  • Налбуфіну гідрохлорид
  • Ривароксабан
  • Метамізол натрію
  • Адеметіонін
  • Сальметерол, флютиказон
  • Електроліти з сорбітолом
  • Есенціальні фосфоліпіди

Ноотропи дуже популярні

Тут вказані діючі речовини найпопулярніших ноотропів і нейропротекторів і суми, витрачені на них в 2017-м (в млн грн)

  • Депротеінізований гемодериват з крові телят - 342

  • Есцинова сіль 2,6-діаміногексанової кислоти - 152

  • Етілметілгідроксіпірідіна сукцинат - 134

  • Фенібут – 117
  • Пептидний препарат, що виробляється з мозку свиней - 102

  • Цитиколін натрію – 94
  • Пептидний препарат з кори головного мозку великої рогатої худоби та свиней - 67

  • Цитиколін натрію (в іншому препараті) – 66

  • Іпідакрину гідрохлорид – 62

  • Мельдоній – 61

Це дані компанії SMD (ООО "Системні маркетингові дослідження")

Інсульт: джек-пот для аптеки і дефіцит профільних центрів

"Три головні причини смертності серед українців - серцево-судинні, судинно-мозкові та онкологічні захворювання", - перераховує Дмитро Гуляєв, керівник дослідницьких проектів ГО "Українська асоціація боротьби з інсультом".

І якраз на цих проблемах найбільше наживаються фармацевти.

"У всьому світі при інсульті звертаються в спеціалізовані інсультні відділення. І є лише один засіб, який обґрунтовано використовується в лікуванні пацієнтів з гострим інсультом, - говорить він. - Речовина альтеплаза розчиняє тромби, що утворилися в судинах, і пацієнту потім не потрібне тривале відновлення".

У розвинених країнах з зразковою організацією медичної допомоги тромболізис роблять 30% пацієнтів. Іншим він не показаний – пацієнта привезли запізно або негативний ефект перевищить користь через протипоказання. Тоді визначається тип інсульту і підключаються інші групи ліків – антитромбоцитарні або антикоагулянти (важливо не переплутати!). Для цього обстежують камери серця, судини шиї і живлять мозок. Але не в районці, а в інсультному центрі, яких у всій Україні одиниці. І грамотної допомоги при інсульті не отримують до 70% пацієнтів, каже Гуляєв, хоча це недорого.

А замість допомоги пацієнти отримують довгі списки препаратів, які треба "прокапати". Зокрема, нейропротекторів. Так, за результатами клінічного аудиту, проведеного "Лікарняною касою Житомирської області", встановили: 78% пацієнтам з ішемічним інсультом в регіоні призначали один або кілька нейропротекторів всупереч уніфікованих клінічного протоколу медичної допомоги.

"Немає ніяких підстав їх застосовувати. У клінічних директивах всіх цивілізованих країн зазначено, що немає причин призначати нейропротектори при інсультах, - говорить Гуляєв. - В українських теж, але на практиці вони використовуються широко".

Якби в Україні тромболізис робили 100 000 пацієнтів, це коштувало б близько 2,6 млрд грн - стільки, скільки в рік купується нейропротекторів! Але виходить пшик: гроші є, а здоров'я немає. А адже в реальності альтеплаза потрібна навіть не ста, а 30 000 пацієнтів. Але якщо в Польщі, Чехії чи Словаччині лікування нею отримують 10 000 пацієнтів на рік, то в Україні - 400 осіб.

"Цікаво, що більше половини випадків застосування - у Вінницькій області. Так що багато чого залежить від людей, які роблять закупівлі ліків. Очевидно, в регіоні знайшли спосіб за кошти державного або місцевого бюджету купувати альтеплазу, - пояснює Дмитро Гуляєв. - Одне втручання коштує близько $ 1000: рідкісний пацієнт в такій ситуації відразу оперативно знайде таку суму".

Також при інсульті важлива реабілітація. У нас в країні фахівців групи реабілітаційної допомоги в держустановах практично немає, каже Гуляєв, тільки в приватних.

"Але якби пацієнти заощадили гроші, які витрачають на гомеопатію, нейропротектори і фітотерапію - гіпотетично вони могли б оплатити недешеві, але ефективні реабілітаційні послуги", - розмірковує експерт.