Іван Букрєєв: "Немає сенсу весь час жартувати про політику, там "смішно" і без нас"

Незважаючи на те, що сучасний світ породжує нові можливості і перспективи, ми постійно стикаємося з проблемами, про які раніше навіть не замислювалися (або їх не існувало зовсім). Про політику, екологію, економіку та інші "вічні теми" людство не забуде ніколи, проте часом на перший план виходять несподівані "відкриття" – наприклад, інфоголізм.

Залежність від інформації і всіляких гаджетів поки що не розглядається як катастрофа, проте "інфоголізація" вже породжує суперечки вчених, а в Україні навіть стала підмогою для створення фільму.

Вже другого березня в прокат вийде романтична комедія "Інфоголік", створена на замовлення телеканалу НЛО Телевізор спільно з Idea виробниче і "Мамахохотала студією". Ця картина розповідає про життя інвест-менеджера Максима (грає Євген Янович), який в гонитві за інформацією почав випускати важливі моменти свого життя – наприклад, вагітність дружини.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Сайт Сегодня.ua вирішив поспілкуватися з директором телеканалу НЛО ТБ Іваном Букрєєвим і дізнатися, як створювався фільм:

- Іване, як народилася ідея зняти фільм на тему інформаційної залежності, і чому обрали саме її? Адже навіть в Голлівуді були спроби зняти щось подібне, але так ніхто і не наважився.

- Ідея народилася зі спостережень за тим, як ми зараз живемо – майже всі "залипають" в телефони і все глибше занурюються в якусь іншу реальність. Насправді, це була одна з трьох тем, які ми розглядали, хоча всі вони були присвячені сучасному високотехнологічному світі.

Новини нас оточують і поглинають, а в останні роки вони ще активніше увійшли в наше життя. Ми отримуємо інформацію звідусіль: з інтернету, телевізора, онлайн ЗМІ, друкованої преси, соцмереж. З розвитком технологій живе спілкування починає відходити на другий план.

Ви ж знаєте, що вже кілька років як в деяких ресторанах не підключають "вай-фай" і "не дозволяють" користуватися телефонами. І не дарма – ми вже спілкуємося один з одним за допомогою месенджерів, сидячи в сусідніх кімнатах. Як видно, це досить непогана база для розвитку комедійних ситуацій.

Плюс, в гонитві за інформацією і через залежність від неї люди часто пропускають важливі події з власного життя, надаючи значення речам, на які навіть не можуть вплинути ("диванні війська" тому приклад). Саме про це – і з порцією хорошого гумору – наш фільм.

- Як ви вважаєте, наскільки ця тема може "зачепити"?

- Цілком! Причому, як молоду аудиторію, на яку ми орієнтовані, так і на людей будь-якого віку. Інфоголізм вже стосується і наших батьків, і наших дітей. Нехай перші дивляться всі випуски новин по ТБ, а другі залипають в планшети – суть одна.

Ми не намагалися спекулювати на тому, що це серйозна проблема і її треба терміново вирішувати, і зовсім не говоримо, що потрібно забитися в кімнаті, спалити телевізор, відключити інтернет і взагалі ніяких новин не дізнаватися. Фільм в комедійному форматі показує, як важливо розділяти інформаційні потоки і хоча б трохи жити своїм власним життям.

- Це ваш перший повнометражний фільм. Не було думок "перестрахуватися" і взяти "перевірений" матеріал. Те, що завжди заходить – політика?

- Цією темою займається "95 квартал" – це їх територія, їх ніша. Ми ніколи не уникали, але і не концентрувалися на політичному гуморі – відносини людей і вічні теми нам цікавіше. Думаю, що немає сенсу весь час жартувати про політику, там "смішно" і без нас.

- "Інфоголік" – це, скоріше, розвага чи фільм "на подумати"?

- Я думаю, що будь-яка людина знайде у фільмі для себе повчальні моменти. А то, що в ньому кожен впізнає себе, – факт. Але, в першу чергу, "Інфоголік" – це все-таки комедія, спроба відвернути глядача від наших буднів, розрядити негатив і дати заряд позитиву за 90 хвилин.

- Як підбирався акторський склад? Акторів підбирали, виходячи з сценарію, чи писали сценарій під конкретних дійових осіб?

- Ми спочатку розраховували заявити наш комедійний дует – Женю Яновича і Олега Маслюка. Під них писалася і головна роль, і роль одного головного героя. Решту героїв підбирали вже відповідно до сценарію і того, як вони коррелюватимуться з основними персонажами. Кого-то запрошували з тих, з ким працювали на інших проектах, інших вибирали шляхом кастингів. Так вийшло, що через кастинг до проекту прийшли і хлопці з наших "суперкопом" і "СишишьШоу" – Дмитро Соловйов і Павло Тупиков.

У нас багато молодих і перспективних, але є і досвідчені актори – наприклад, Сергій Калантай, який прикрасив нашу картину своїми досвідом і харизмою в ролі олігарха, відмінно зіграв Олексій Нагрудний, та в принципі вся команда відпрацювала відмінно. Я всім їм щиро вдячний і впевнений, що ми ще не раз попрацюємо в нових проектах.

- Не було побоювання, що глядач не піде на не "розкручених" героїв?

- Такі побоювання є завжди, і у нас, звичайно, були. Але, з іншого боку, за останні роки ми насампередгу працювали якраз з не розкрученими героями – це і серіал "Як гартувався стайл", і той же шоу "Мамахохотала", і наші ситкоми, про які я вже сказав.

Хлопці стають зірками української величини вже після виходу проектів на ТБ НЛО. По-друге, у нас в Україні поки що не сформувався толком ТОП зірок "вітчизняного виробництва", особливо в комедії. Нічого не залишається окрім як створювати цей ТОП потихеньку і в ефірі і, тепер вже, в прокаті.

- А хтось із знаменитостей був задіяний у зйомках?

- Звичайно. У нас у фільмі знявся народний артист України Павло Зібров, з яким хлопці з "Мамахохотала" співпрацювати ще під час запису гумористичного кліпу про "Укрзалізницю" "Лова-лова". Співпраця довелося всім до душі, тому впевнений, що нестандартне камео Зіброва сподобається і глядачам.

- А як поєднуються Павло Зібров та молодіжна комедія?

- Парадоксально, але чудово поєднуються! Треба віддати належне Павлу: він дійсно зміг вжитися в свою роль, стати родзинкою стрічки, як Білл Мюррей зі своїм камео у фільмі "Ласкаво просимо до Зомбіленду". Він з іронією ставиться до своїх звання, статусу, сценічного образу – тому дуже органічно вписався в комедійну історію.

- Наскільки ґрунтовною була участь каналу НЛО ТБ в створенні фільму, підборі команди?

- На підбір команди ми особливо не впливали, оскількипрацювали з більшістю хлопців ще на зйомках нашого серіалу з Сашком Ярмаком "Як гартувався стайл", а за іншими етапами виробництва канал щільно брав участь у всьому: від вибору ідеї і закінчуючи коригуванням тексту сценарію.

- Чи допомагала держава?

- Не допомагала, та ми й не зверталися "за допомогою". І це не тому, що ми не хочемо працювати з державою – причина в невеликому бюджеті картини, ми потягнули самі. Адже якщо говорити про фільм з бюджетом в рази більше, потрібно віддавати собі звіт, що в Україні він не окупиться.

- До речі, про окупність – які прокатні перспективи у "Інфоголіка"? Які ваші очікування?

- Як для першого фільму ми не ставимо собі понадкомерційних цілей – більше прагнемо отримати досвід кіновиробництва та кінопрокату для майбутніх наших проектів, створити прецедент, PR-привід. Але сподіваємося також і на доходи, куди ж без цього? Сподіваємося, український глядач не підведе.

"Інфоголік" – це український фільм про всіх нас.