Банкрутство по-новому як шлях до поліпшення інвестклімату в Україні

Сумарний обсяг іноземних інвестицій в Україну в 2014 році істотно зменшився – більш ніж на 20%. Однак 2015 рік демонструє уповільнення відтоку іноземного капіталу і поступове повернення інтересу іноземних інвесторів. Щоб продовжити позитивні зміни в Україні, в першу чергу, буде сконцентровано увагу на поліпшенні умов ведення бізнесу. Негайного реформування вимагають процедури підключення до електропостачання, отримання дозволів на будівництво та вирішення неплатоспроможності, адже за цих факторів Україну відносять до числа відсталих країн.

Інвестиційна активність характеризує економічний розвиток країни і є рушійною силою всіх інноваційних процесів. Основою для здійснення впливу на інвестиційну активність в країні є формування її інвестиційного клімату та іміджу в світі.

Інвестиційний клімат та економічна активність в країні визначається певним набором факторів. В Україні діє багато важливих факторів, які заважають веденню бізнесу в країні і формують негативний інвестиційний клімат, таких як нестабільна економічна і політична ситуація, військові дії на території країни, високий рівень корупції. Результатом дії цих факторів стало суттєве зменшення в 2014 році обсягу іноземних інвестицій в країну (більш ніж на 20%), а також закриття великої кількості працюючих підприємств і значне уповільнення створення нових, що в сумі дало зменшення кількості підприємств на 5%. Динаміка цих процесів за останні 3 роки представлена на мал. 1.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Однак 2015 рік демонструє уповільнення відтоку іноземного капіталу з української економіки і поступове повернення інтересу іноземних інвесторів до України. Продовження позитивних змін за наведеними на мал.1 показникам повинен стати ключовим важелем для подальшого розвитку економіки країни. Одним з основних факторів, який впливає на ці зміни, є те, що в країні почали впроваджуватися реформи щодо поліпшення умов ведення бізнесу, захисту прав інвесторів і власників підприємств.

Загальний стан нормативно-правового забезпечення регулювання ведення бізнесу, а також ступінь виконання прийнятих законів відображається в індексі легкості ведення бізнесу, який щорічно розраховується Всесвітнім банком в рамках проекту "Doing Business" з 2002 року.

Цей індекс користується особливою увагою міжнародних інвесторів при визначенні підприємницького та інвестиційного клімату в країні і служить вагомим критерієм при виборі країни для вкладення свого капіталу в її економіку (кореляція між позицією країни за індексом і обсягом іноземних інвестицій, а також кількістю відкритих нових бізнесів в країні близька до 0,5).

Тобто інвесторів набагато більше приваблюють країни з простими умовами ведення бізнесу. Громадяни країни також значно активніше створюють власні бізнеси, розвивають мале підприємництво, якщо державою їм забезпечені сприятливі умови для цього.

В результаті реформування більшості факторів, що впливають на умови ведення бізнесу, і які враховує Всесвітній банк при розрахунку індексу легкості ведення бізнесу, Україна за останні три роки значно поліпшила свою позицію в світі за цим індексом. Так, в порівнянні з 112-м місцем в 2013 році відбувся підйом до 83-го місця за станом на липень 2015 року, тобто зростання рейтингу на 29 позицій.

Що ж включає Всесвітній банк в цей індекс? За методологією Світового банку, легкість ведення бізнесу складається з 10 індикаторів, позиції України за якими на кінець 2015 року представлено на мал. 2.

За останній рік поліпшення позиції України за індексом вдалося забезпечити, перш за все, за рахунок спрощення процедури реєстрації підприємств і, як наслідок, переміщення України за цим індикатором на 40 сходинок ближче до лідерів. Сприятливою складової ведення бізнесу в Україні є процедура отримання кредитів.

Але ще багато сфер не забезпечують комфортне ведення бізнесу. Найбільше заважають підприємцям процедури вирішення неплатоспроможності, отримання дозволів на будівництво та підключення до системи електропостачання.

Зупинимося на процедурі рішення неплатоспроможності, яка є найгіршою складової рейтингу для України. Однак, в той же час, вона є однією з основних умов для залучення інвесторів в економіку країни, оскільки починаючи свій бізнес або вкладаючи свій капітал в уже існуючий бізнес, потрібно знати, що в разі невдачі можна так само легко забрати свій капітал без великих ризиків і країна-реципієнт інвестицій захистить на законодавчому рівні інвестора-капіталодавця. Отже, очевидна необхідність поліпшення цієї складової, що має забезпечити прийняття нового закону про банкрутство.

Всесвітній банк при дослідженні процедури вирішення неплатоспроможності вивчає ефективність нормативно-правової бази, яка застосовується до процедур ліквідації та реорганізації підприємства. Дані для індикатора визначаються за результатами опитування місцевих фахівців з питань неплатоспроможності та перевіряються шляхом вивчення законів і інших нормативно-правових актів, а також загальнодоступної інформації про процедуру вирішення неплатоспроможності. Рейтинг країн за цим індикатором визначається на основі показника віддаленості від "передового рубежу", тобто від кращого результату. Відстань кожної країни від "передового рубежу" вимірюється за шкалою від 0 до 100, де 0 представляє найгірший результат, а 100 – "передовий рубіж" .

За методологією Світового банку в аналізі процедури вирішення неплатоспроможності досліджується 9 складових. На мал. 3 відображено стан цих складових для України в порівнянні з лідером за процедурою рішення неплатоспроможності – Фінляндією.

Загальне відставання від "передового рубежу" в Україні є істотним (69%), що не дивно при незадовільному стані всіх складових. Після проведення аналізу цих складових, ми бачимо, що в Україні в середньому тільки 8% коштів повертається кредиторам проти 90% в Фінляндії, а також ефективність законодавчого захисту кредиторів низька (регулювання участі і забезпечення прав кредиторів в процесі банкрутства). Повернення коштів кредиторами ускладнюється великою вартістю і тривалістю процесу рішення неплатоспроможності в Україні. З точки зору підприємств, визнаних неплатоспроможними, процес банкрутства в Україні також є дуже складним і найчастіше призводить до ліквідації підприємства. Причиною для цього є неефективне регулювання управління активами боржника, тобто отримання відстрочок платежів, отримання кредитів на пільгових умовах і проведення інших заходів, спрямованих на запобігання банкрутства.

Причиною низької позиції України в рейтингу за процедурою рішення неплатоспроможності є низька ефективність законодавства в цьому напрямку. Так, головним Законом, що регулює процес вирішення неплатоспроможності, є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Він визначає всі принципи проведення процедури банкрутства та права і обов'язки учасників цього процесу. Однак головним недоліком чинного законодавства являетсяслішком висока зарегульованість.

Як приклад можна взяти процедуру повідомлення боржником кредиторів про свою майбутню неплатоспроможності з метою забезпечення дружнього врегулювання або вжиття заходів фінансового оздоровлення. Стаття 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" регулює процедуру досудової санації, але сам Закон і підзаконні акти, які були видані різними органами влади за останні роки, зробили майже неможливим виконання цієї процедури через введення великої кількості обов'язкових бюрократичних процедур . При цьому кримінальна відповідальність за приховування банкрутства була скасована в 2011 році. В результаті компаніям набагато простіше не витрачати багато часу і грошей на проведення цієї процедури. При цьому полегшення цієї процедури дозволило б збільшити кількість підприємств, які продовжили працювати після проведення процедури вирішення неплатоспроможності, а також зменшити час на цю процедуру, її вартість і фінансові втрати кредиторів.

Таким чином, при реформуванні процедури вирішення неплатоспроможності боржників потрібно забезпечити реформи всіх складових цього процесу, в першу чергу спрямованих на його спрощення. Для цього також необхідно знати інші, непрямі фактори, які впливають на легкість процедури банкрутства і, як наслідок, на ведення бізнесу, але не включені в методологію Світового банку при аналізі процесу рішення неплатоспроможності. На рис. 4 представлені непрямі фактори, самостійно відібрані нами серед індикаторів, які розраховував Всесвітній банк в 2014 році. Також вважаємо за доцільне включити в обрані фактори індекс сприйняття корупції, розрахований за методикою Transparency International за 2014 рік. Відбір факторів проводився, керуючись власним баченням можливої значущості їх впливу на індикатор, а також керуючись розрахованої нами значимістю при проведенні кореляційного аналізу (р-значення <0,001).

Очікувано найтісніший зв'язок з індикатором рішення неплатоспроможності має рівень корупції в країні, що є, в свою чергу, основною проблемою України. Адже наявність законів не є забезпеченням їх виконання, що дуже часто підтверджується в нашій країні. І 142-га позиція за рівнем корупції у світі ніяк викликатиме довіру ні у резидентів України, ні у зарубіжних інвесторів, які б хороші закони не були.

Крім того, істотним фактором, що призводить до банкрутства суб'єктів господарювання, є падіння попиту з боку населення на товари і послуги внаслідок зменшення купівельної спроможності населення. Так, внаслідок значної девальвації гривні і, як результат, падіння купівельної спроможності українців, багато підприємств були змушені закритися через те, що низький попит на їхню продукцію не давав можливості отримувати достатньо доходів для розрахунку за своїми зобов'язаннями.

Отже, перед Україною для поліпшення інвестиційного клімату варто ряд завдань. Одне з найнагальніших – це поліпшення умов ведення бізнесу в країні. Вимагають негайного реформування процедури підключення до електропостачання, отримання дозволів на будівництво та дозволу неплатоспроможності, адже по цих факторах Україна відноситься до числа відсталих країн.

Для поліпшення ситуації з останнім індикатором нове законодавство про банкрутство має містити поліпшення за всіма складовими даного індикатора: вартість, час, результати процедури, забезпечення її законності. Основними напрямами реформування повинно стати її спрощення. Крім того, для отримання більшої ефективності від впровадження реформ варто приділити увагу таким факторам, як рівень захисту прав суб'єктів господарювання та, особливо, рівень корупції, як основний фактор довіри інвесторів до законодавства країни.

Застереження: Автор не працює, не консультує, не володіє акціями і не отримує фінансування від компанії або організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов'язаний

Стаття отримала спеціальний приз конкурсу MindSketch в грудні

Автор: Олександр Рябуха, студент магістратури навчально-наукового інституту економіки і управління Національного університету харчових технологій