Що принесуть Україні нові податки

Основну частину доходів держави становлять податки і збори (у бюджеті-2015 їхня частка близько 70%). Можна вважати, що це в деякому роді зарплата держави, яку воно отримує за те, що організовує життя своїх громадян. І чим краще воно справляється з цим, тим більше грошей отримує. Але зараз українська держава в умовах гострої нестачі коштів не може розраховувати тільки на зростання доходів за результатами реформ, тому впливає на механізм нарахування своєї "зарплати": збільшує існуючі податки, вводить нові. Що робиться, чому і в розрахунку на який ефект, розбиралася "Сегодня.ua".

"Зарплата" держави

Джерела, що визначають доходи держбюджету, зазначені у ст. 29 Бюджетного кодексу. Нині до них відносять, зокрема, такі податки:

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

• ПДВ (на товари та послуги, вироблені в країні та імпортовані);
• 90% податку на прибуток підприємств (100% від прибутку держпідприємств);
• акцизи (на товари, вироблені в країні та імпортовані);
• 25% податку на доходи фізосіб (у Києві – 60%);
• податок на пасивні доходи фізосіб (відсотки від депозитів);
• військовий збір;
• 20% екологічного податку.

При цьому ПДВ стягується і при експорті товарів і послуг, але потім його суми держава за законом зобов'язана повернути експортерам.

Якщо проаналізувати цифри, можна зрозуміти, що бюджет-2015 складений все ж оптимістами. Так, зростання доходів очікується на рівні 30%, а зростання номінального, тобто що розраховується в поточних цінах, ВВП (в чому визначає базу оподаткування) може скласти всього 11% (а реальний, тобто без урахування інфляції, ВВП може знизитися на 4,3%). Частина приросту доходу може забезпечити зміну міжбюджетних відносин, зокрема – передача до держбюджету частини надходжень від податку на доходи фізосіб. Але головний розрахунок йде на слідства від зміни податкового законодавства – багато змін до Податкового кодексу вже внесено (уряд оцінив ефект від цих змін до 40 млрд грн).

Фіскальні зміни діляться на дві групи. Перша повинна стимулювати зростання виробництва, виведення зарплат і прибутку з тіні. Але подібний ефект не виникає швидко, до того ж ряд стимулюючих податкових новацій сумнівний у своїй ефективності. У цьому плані показова затія зі зниженням ставки єдиного соціального внеску, яке на практиці, як виявилося, може бути застосоване не більше, ніж до 10% підприємств. Усвідомивши помилку, уряд зараз терміново готує корективи в умови отримання цієї пільги.

Додатково наповнюватися бюджет цього року може головним чином від податкових заходів другої групи – посилюють (підвищення ставок існуючих податків, введення нових). Але і в цьому випадку прибавка не буде такою, як розраховує уряд, тому при посиленні податкового тиску бізнес, як мінімум, не буде рости. Тому зростання ставок податків може нівелюватися зменшенням оподатковуваної бази.
Напевно, в уряді розуміють ці взаємозв'язки. Тому хочеться сподіватися, що це розуміння якось відіб'ється у змінах в бюджеті, які повинні бути прийняті до 15 лютого.

Зміни в оподаткуванні, передбачені Законом "Про запобігання фінансової катастрофи та створення умов для економічного зростання в Україні" (від 27.03.2014 р.), та їхній вплив на доходну частину бюджету 2014-го.

Джерело: Мінфін

Виправданість очікувань

Порівняння даних по збору податків в 2014 р. і планам на 2015-й показує, що уряд розраховує на зростання надходжень від усіх основних податків. Наскільки виправдані ці сподівання?

Реальні надходження від податків до держбюджету в 2014 р. і план на 2015-й, млрд грн

Джерело: Мінфін
* з 1.1.2014 р. ставка податку на прибуток зменшена на 1 п.п. – до 18%
** з цього місяця враховуються також надходження від особливого податку на операції з відчуження цінних паперів і з деривативами

Зростання внутрішнього ПДВ можливий тільки при збільшенні ділової активності. Надії на це слабкі, але є. Зростання ж надходжень від ПДВ на імпорт очікується ще більшим. Чому? Адже в існуючій ситуації на валютному ринку імпортери масово не можуть купити валюту для оплати імпортних контрактів. Так що зростання надходжень від цього ПДВ станеться хіба що "завдяки" зниженню курсу гривні.

Очікується і збільшення надходжень від податку на прибуток: 2,75 млрд грн в середньому за місяць – і це тільки від 90% податку; в перерахунку на 100% (як було в 2014 р.) – це вже 3,06 млрд грн. Мабуть, розрахунок на те, що вдасться "придавити" експортерів, гривневі доходи яких зростають. Повинно позначитися і посилення контролю за трансферним ціноутворенням.

В цілому ж ситуація зі збору податку на прибуток складна. За даними Держстату, прибутковими в країні є всього близько 55% підприємств. У розрізі регіонів, за підсумками перших трьох кварталів 2014-го найбільша частка прибуткових підприємств була у Закарпатській області (68,4%), а найнижча (без урахування Донецької та Луганської областей) – у Київській області (48,4%, в самому Києві – 53,1%). Звичайно, частина збитків є лише бухгалтерськими, але все ж тільки частину.

Зростання надходжень від акцизів (за рахунок збільшення їх ставок) реалістичний. Оподатковуються цим специфічним податком такі товари, попит на які досить еластичний до зміни цін (алкоголь, тютюнові вироби, автомобілі і паливо для них).

Підсумки діяльності великих і середніх підприємств у січні-вересні 2014 р.

Джерело: Держстат

Бізнес кредитує держава

Положення законодавства та практика їх виконання податківцями зараз такі, що де-факто бізнес кредитує державу. Мова йде про авансову сплату податку на прибуток (це вимога закону), переплату податків (вимагають податківці в "обмін" на відшкодування ПДВ) і неповерненні ПДВ.

Наприкінці жовтня минулого року Ігор Білоус, голова Державної фіскальної служби, сказав: "Відмовитися від переплати податків зараз ми не можемо, так як в економіці не вистачає грошей". Але влада має намір в перспективі все ж піти від практики виконання державного бюджету за рахунок переплат податків, а проблему накопиченого боргу за такими переплатам вирішити частково за рахунок оформлення його цінними паперами (випуск ПДВ-облігацій вже здійснювався не раз), частково – за рахунок взаємозаліку.

За даними Федерації роботодавців України (ФРУ), реальна заборгованість держави перед бізнесом за два останні місяці 2014-го зросла на 1,8 млрд грн (на 2%) до 90,5 млрд грн.

Станом на 1 січня 2015-го заборгованість держави з відшкодування ПДВ на поточні рахунки становила 19,3 млрд грн. "За 2014-й ця сума збільшилася на 4,4 млрд грн і це при тому, що 6,8 млрд грн держава відшкодувала бізнесу ПДВ-облігаціями. Це також борг, термін відшкодування якого просто перенесено в часі", – йдеться в повідомленні ФРУ.

Перевищення податкового кредиту над зобов'язаннями становить 14,2 млрд грн, воно збільшилося за 2014-й на 6,5 млрд грн. Переплати до держбюджету – 35,5 млрд грн, збільшення на 8,5 млрд грн. У грудні було відшкодовано лише 1,2 млрд грн ПДВ, при запланованих 4,9 млрд грн.

Переплата податків, млрд грн

Джерело: Мінфін
*Починаючи з 2013 р., впроваджена авансова сплата податку на прибуток, що призвело до різкого зростання переплати податку

Залишок невідшкодованого ПДВ на розрахункові рахунки, млрд грн

Джерело: Мінфін
*в 2009 р. залишки зросли внаслідок нестачі ресурсів в умовах світової фінансової кризи, в 2010 р. було здійснено відшкодування ПДВ шляхом випуску ОВДП на суму 16,4 млрд грн
**в 2012 р. зменшення поточного невідшкодування (4,5 млрд грн) супроводжувалося зростанням невідшкодування в рахунок майбутніх платежів (6,2 млрд грн)

Втрати взаємні

На практиці часто виявляється так, що при відносинах з державою невиконання зобов'язань – вулиця з двостороннім рухом. Так, наприкінці минулого року сукупний податковий борг перед бюджетом становив 34150 млн грн. З них 11,42 млрд грн – борги попередніх періодів та 22,73 млрд грн – борг, сформований в 2014 р. При цьому в Фіскальної службі оцінювали можливу суму повернення боргу тільки в 5,21 млрд грн.

Крім того, бюджет втрачає і від пільг зі сплати податків і зборів, наданих різним галузям і навіть окремим підприємствам. Обсяг таких втрат у минулому році оцінюється в 44,9 млрд грн. У виправданості таких пільг з точки зору країни в цілому та дотримання принципу рівності суб'єктів економіки перед законом потрібно розбиратися в кожному випадку окремо, але напевно, там не обійшлося без корупційних інтересів. Тому Кабмін має намір (принаймні, обіцяє це) уважно переглянути всі пільги.

Структура податкового боргу перед консолідованим бюджетом станом на 1.11.2014

Втрати бюджету через надання пільг по сплаті податків і зборів, млрд грн

Джерело: Мінфін