Україні не вистачає айтішників: багато хто виїхав за кордон

В Україні не вистачає IT-фахівців. І в цьому країна слідує світовим трендам, адже дефіцит кваліфікованих айтішників на міжнародному ринку праці загострюється. А найкращих з найкращих можуть отримати лише дуже щедрі роботодавці, пише UBR.

Якщо раніше в Україні не вистачало тільки вузькоспеціалізованих IT-фахівців, то тепер не знайти і спеців з веб/діджитал девелопменту, зазначають експерти.

"Є маса початківців фахівців, які розглядають наші компанії як майданчик для напрацювання досвіду. А після того, як вони його отримали, переходять або в аутсорс до закордонної компанії, або взагалі переїжджають за кордон", – розповіла керуючий партнер агентства CF.Digital Ірина Муштіна.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Розробників початкового рівня (Junior) на українському ринку вистачає (хоча і тут з розумними кадрами теж бувають проблеми), а ось айтішників вищого класу вже не так багато. Наприклад, багато Senior-фахівців (тестувальники, продакт-менеджери) їдуть за кордон, де їм пропонують роботу на вищі зарплати з можливістю кар'єрного росту.

"Бізнес все більше відчуває потребу в цифрових рішеннях. Тому логічно, що попит на ІТ-спеціалістів збільшується. Сьогодні не вистачає висококваліфікованих, тлумачних розробників. Ринок диктує високі вимоги до технічної експертизи. І це стосується розробників не тільки Middle і Senior рівня, а й джунів", – говорить HR-директор компанії Skywell, що спеціалізується на веб-і мобайл-рішеннях для бізнесу, Світлана Ященко.

За іноземною монетою їдуть і українські IT-стартапи – за кордоном набагато простіше залучити стартові інвестиції в свій проект. Та й саме фінансування щедріше.

"Їдуть до Німеччини, Великої Британії, США, Індії, навіть до Польщі. Проекти презентують ті ж особи, що і рік тому. Нові практично не з'являються. Їх заманюють до іноземних офісів", – зазначив засновник і головний виконавчий директор "1991 Open Data Incubator" Денис Гурський.

Щоб якось перекрити дефіцит кадрів, IT- компанії активно налагоджують зв'язки з провідними українськими технічними вузами – КПІ, Київським Національним університетом ім. Шевченка тощо. Щорічно спеціалізовані інститути випускають 600 тис. "комп'ютерників", що є четвертим показником в Європі.

Але якість підготовки постійно знижується, нарікають експерти. В Україні зараз налічується не більше 100 тисяч талановитих інженерів. І цей головний аргумент, який привертає на наш ринок іноземні компанії.

Крім того, іноземні замовники зараз звернули увагу на регіони України. Вони спокійніше ставляться до місця розташування офісу і частіше втілюють в життя проекти не тільки в великих містах нашої країни (Київ, Харків, Львів, Одеса), але і в дрібніших, де розробка в 1,5-2 рази дешевше.

Регіональний менеджер компанії Crossover Cінан Ата каже, що компаніям слід переглянути і свій підхід до утримання талантів в штаті, запропонувавши їм комфортніші умови (робота поза офісом і гнучкий графік).

Розрив між вартістю хорошого фахівця і бюджетом на розробку в українських компаній скорочується. Це означає, що вони повинні або утримувати висококласних фахівців високими зарплатами, зменшуючи свою рентабельність, або додавати до пулу проектів зарубіжний сегмент. Ще один варіант – задовольнятися менш кваліфікованими кадрами.

В результаті великим ІТ-компаніям доводиться тримати багато компетентних "айтішників" на "лаві запасних" – іноді вони чекають роботи (отримуючи зарплату) по 2-3 місяці, поки менеджер з продажу послуг компанії підпише всі контакти.

Проблема "зарплатного міхура" все сильніше турбує профільну громадськість..

Оскільки у багатьох західноєвропейських компаніях бюрократія зведена в абсолют, така ситуація є стандартною. Природно, всі витрати перекладають на клієнтів, а ціна послуг на розробку зашкалює.

"Щоб уникнути "холостих пробігів", ми прийшли до бізнес-моделі консорціуму – кожна компанія є невеликою (за штатом) і вузькоспеціалізованою, а в разі появи великих проектів один член консорціуму "орендує" співробітників у інших учасників об'єднання. За рахунок цього виходить вигравати на тендерах, утримувати стабільний штат співробітників. Ми прогнозуємо, що за таким самим шляхом будуть змушені піти й інші учасники ринку", – зауважив член Наглядової ради Intecracy Group, віце-президент ІТ України Юрій Сивицький.

Користуючись нагодою, "дефіцитні" кадри потроху почали піднімати розцінки. "Ринок зарплат перегрітий. Цінники ростуть на 5-10% на рік", – говорить CEO компанії SBT Systems Ukraine Дмитро Овчаренко.

Подорожчання розробників без відповідного зростання їх кваліфікації робить Україну все менше менш привабливою для відкриття нового бізнесу в сфері IТ. А враховуючи, що розробники в Україні вже отримують майже стільки ж, скільки їх колеги в Європі – проблема "зарплатного міхура" все сильніше турбує профільну громадськість.

"Ринок досяг тієї зарплатної планки, вище якої на Заході платити не готові. Розцінки можуть піднімати, якщо є дуже унікальні навички, які потрібні для запуску проекту. Але це стосується невеликої частини фахівців", – пояснив IT-експерт Віктор Валєєв.

Наприклад, якщо година роботи американського айтішника оцінюється приблизно в 110-130 доларів, а мексиканського – 70-80 доларів, то українські фахівці "стоять" 40-50 доларів. Це з клієнтським сервісом і бухдокументами. І не всім українським компаніям ця сума по кишені.

"Тому класним фахівцям платитимуть за гібридною схемою, придумувати різні бонуси і якось їх утримувати. Наші ж компанії часто намагаються затвердити бюджет, а потім включити до нього все, що тільки можна. Тому і йдуть наші фахівці за кордон. В таких умовах Україна ризикує залишитися без якісних послуг для внутрішнього ринку", – говорить Ірина Муштіна.